Полісиндетон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Багатосполучниковість)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Полісиндето́н (грец. πολυσύνδετον), або багатосполучнико́вість — стилістична фігура, що полягає у такій побудові фрази, при якій всі або майже всі однорідні члени речення зв'язані між собою одним і тим самим сполучником (найчастіше сполучником «і»), тоді як звичайно в цьому випадку з'єднуються лише два останніх однорідних члени речення. Використовується для посилення експресії.

Багатосполучниковість характерна для мови фольклору, художнього та публіцистичного стилю.

Приклади:

Прошу, сестро, до хати.

Та й будемо частувати.
І наїстись, і напитись,
і на нас подивитись

Народна пісня
„Іду самотньо, мовчки, без мети:

Лише гуртом і пущі і пустині
З піснями, з гуком можна перейти.”

Максим Рильський

Посилання

[ред. | ред. код]