Евгеніуш Базяк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Базяк Євгеніуш)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Евгеніуш Базяк
пол. Eugeniusz Baziak
Архієпископ-митрополит Львівський
1944 — 15 червня 1962
Конфесія: Римо-Католицька церква
Попередник: Болеслав Твардовський
Наступник: Ян Новіцький
 
Альма-матер: Перша тернопільська гімназія і Вища духовна семінарія Львівської архидієцезії
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Народження: 8 березня 1890(1890-03-08)
Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Смерть: 15 червня 1962(1962-06-15) (72 роки)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Похований: катедра святих Станіслава і Вацлава
Престол: Львівська архидієцезія
Посада: Архієпископ-митрополит Львівський

Нагороди:

Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі

CMNS: Евгеніуш Базяк у Вікісховищі

Евге́ніуш Ба́зяк[2] (пол. Eugeniusz Baziak; 8 березня 1890, Тернопіль — 15 червня 1962, Варшава) — польський церковний діяч. Єпископ (1929). Доктор теології (1921).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 8 березня 1890 року в м. Тернополі[3] (Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна) в родині судового урядника.[4]

Навчався у польськомовній Тернопільській народній школі імені Конарського (18971903), потім — у Першій тернопільській гімназії (під час навчання в Тернополі був міністрантом міського парафіяльного костелу[4]). 1908 року вступив до Львівської римо-католицької духовної семінарії і одночасно на теологічний факультет Львівського університету.

1912 року висвячений на священника,[3] призначений вікарієм парафіяльного костелу у Жовкві. 1917 року мобілізований до австрійського війська, де служив капеланом. Був вікарієм у Тернополі (19141919 роки). У 1921 році у Львівському університеті захистив докторську дисертацію з теології. У 1925 — отримав статус апостольського протонотарія і почесного каноніка Львівської митрополичої капітули. Віце-ректор і ректор римо-католицької духовної семінарії у Львові (19241939). 1933 року папа Пій XI призначив Базяка львівським єпископом-суфраганом.

Після смерті архієпископа Болеслава Твардовського у листопаді 1944 року став львівським латинським архієпископом. Під час радянського і гітлерівського окупаційних режимів (19391944) намагався таємно проводити навчання у семінарії, виконував архиєрейські свячення. 1945 року неодноразово перебував на допитах в радянських органах безпеки. Того ж року здійснив переведення до Польщі Духовної семінарії, митрополичої курії та архіву. У наступному році залишив Львів і переніс осідок архиєпархії до міста Любачів, котре також входило до Львівської архиєпархії, однак після встановлення польсько-радянського кордону опинилось на території Польщі. Від 1958 одночасно керував Краківською єпархією. Внаслідок антицерковної політики польської комуністичної влади 1952 року був ув'язнений в Кракові, наступного року звільнений через стан здоров'я. 28 вересня 1958 року висвятив на єпископа Кароля Войтилу — майбутнього Папу Івана Павла II.

Помер 15 червня 1962 у Варшаві. Похований у Кракові у Вавельській катедрі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #132732114 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. іноді Євгеній Базяк → Див.: Архієпископ Євгеній Базяк [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.]
  3. а б Ткачов С., Ханас В. Базяк Євґеніуш… — С. 67.
  4. а б Wielcy zapomniani. Ks. abp metropolita Eugeniusz Baziak — arcypasterz wygnaniec. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 14 березня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]