Втеча Коджона в російську місію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 37°34′04″ пн. ш. 126°58′18″ сх. д. / 37.56778° пн. ш. 126.97167° сх. д. / 37.56778; 126.97167

Уціліла частина будівлі Російської дипломатичної місії в Сеулі

Втеча короля Коджона в російську місію (кор. 아관파천 (俄館播遷)) пов'язано з подією Корейської історії кінця XIX століття. Король Коджон знайшов притулок у дипломатичній місії Російської імперії, таємно покинувши палац Кьонбоккун, і звідти керував країною з 11 лютого 1896 по 20 лютого 1897. Разом з ним перебував принц Сунджон. Втеча був підготовлена його проросійськи налаштованим прихильником Лі Бомджіном, консулом Карлом Івановичем Вебером та іншими.

Передісторія[ред. | ред. код]

Подією, що передувала втечі, стало вбивство королеви Мін японцями під командуванням Міури Горо. Це і загроза державного перевороту зменшило симпатії населення держави Чосон до прихильників Японії та збільшило підтримку консерваторів-прихильників королеви. Члени уряду були вбиті або втекли.

Після втечі короля в російську місію Росія та західні країни отримали концесії. Посилення впливу Росії викликало в Кореї невдоволення і це змусило короля більш ніж через рік після втечі повернутися в Токсугун.

Архітектура будівлі місії[ред. | ред. код]

Будівля російської місії була побудована в неоренесансному стилі за проектом А.Ф. Середина-Сабатіні в 1888.[1] Вона стала першою будівлею європейського типу в Кореї.[2] Після бомбардувань під час Корейської війни вціліла лише одна триповерхова вежа.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сеульский строитель. Татьяна Симбирцева.22.12.2009
  2. Убийство во дворце Кёнбоккун — Т.M. Симбирцева. Журнал «Восточная коллекция». Осень. 2004. №3 (18) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.

Література[ред. | ред. код]

  • Eckert, Carter J., et al. (1990). Korea old and new: A history. Seoul: Ilchokak. ISBN 0-9627713-0-9., стор. 230-232.

Посилання[ред. | ред. код]