Лаврентій Гембицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лаврентій Гембицький
Лаврентій Гембицький
Лаврентій Гембицький
Архієпископ гнезненський,
Примас Польщі й Литви
1616 — 1624
Великий канцлер коронний
1609 — 1613
Попередник: Мацей Пстроконський
Наступник: Фелікс Криський
 
Народження: 5 серпня 1559(1559-08-05)
Гембиці, Польща
Смерть: 10 лютого 1624(1624-02-10) (64 роки)
Лович, Польща
Поховання: Базиліка Небовзяття Пресвятої Діви Марії (Гнєзно)
Національність: поляк
Країна: Річ Посполита
Релігія: католик
Освіта: Lubrański Academyd, Познанський єзуїтський колегіумd і Ягеллонський університет
Рід: Гембицькі

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лаврентій Гембицький[1] (також Вавжинець Гембицький[2], пол. Wawrzyniec Gembicki; 5 серпня 1559 — 10 лютого 1624) — державний та релігійний діяч Речі Посполитої, єпископ Римо-Католицької Церкви. Гнезненський архієпископ, примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського (14 березня 16161624)[3]. Представник шляхетського роду Гембицьких гербу Наленч.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився в Гембиці, Польща. Єдиний син правника Павела Гембицького та його дружини Анни Ловенцької (Нінінської з Ловенцина[4]) гербу Наленч.

Спочатку навчався в «протестантській атмосфері». Через три роки батько перевів його Колегіуму Любранського, а потім до колегіуму єзуїтів А. Конарського у Познані, пізніше навчався у Краківській академії. В 1576—1577 роках навчався в Академії єзуїтів у Інгольштадті.[5]

Працював секретарем польських королів Стефана Баторія та Сигізмунда ІІІ Вази. 1596 року брав участь у посольстві до Папи Римського Климента VIII щодо претензій Речі Посполитої на Молдавію. Як єпископ був головним противником прусських протестантів, сприяв діяльності єзуїтів, відновив дисципліну католицького духовенства та численні церкви. Збудував розкішний маєток у Ловичі. У 16091610 роках займався організацією походу на Московію, був противником війни з Османською імперією. 1623 року намагався владнати конфлікт між Унійною та Православною церквою на Русі.

Помер у Ловичі. Похований у каплиці Латальських Гнезненського собору.

Посади

[ред. | ред. код]

Королівський секретар з 1587 року.[5] Великий канцлер коронний (16091613), сенатор. Великий підканцлер коронний (16071609), великий секретар коронний (15951607). Єпископ хелмінський (10 листопада 16001610) і куявський (19 квітня 16101616)[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Власовський І. Нарис історії української православної церкви. — С. 388.
  2. Вирський Д. С. Любенський Станіслав [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6: Ла-Мі. — 790 с. — C. .
  3. а б Archbishop Wawrzyniec Gembicki [Архівовано 28 червня 2015 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy. (англ.)
  4. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 6. — S. 23.
  5. а б Przyboś A. Gembicki Wawrzyniec (1559—1624)… — S. 382.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]