Шпаликов Геннадій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпаликов Геннадій Федорович
Дата народження 6 вересня 1937(1937-09-06)[1][2]
Місце народження Сегежаd, Медвеж'єгорський районd, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Дата смерті 1 листопада 1974(1974-11-01)[1] (37 років)
Місце смерті Передєлкіно, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство  СРСР
Alma mater Київське суворовське військове училище і Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія поет, сценарист, кінорежисер, кіносценарист, письменник
Magnum opus Я простую Москвою
IMDb ID 0795312
CMNS: Шпаликов Геннадій Федорович у Вікісховищі

Шпаликов Геннадій Федорович  (6 вересня 1937(19370906), Сегежа[ru], Медвеж'єгорський район, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР — 1 листопада 1974, Передєлкіно, Московська область, РРФСР, СРСР) — радянський російський поет, сценарист, кінорежисер.

Був сценаристом кількох дуже популярних радянських фільмів, в тому числі — «Я крокую по Москві» (1963).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Київське суворовське військове училище і Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, майстерня Йосипа Маневича).

Г. Шпаликов — кіносценарист, автор текстів пісень і віршів «Палуба», «Я шагаю по Москве», «Ах, утону я в Западной Двине…», «Рио-рита, рио-рита…» («Городок провинциальный»), «Людей теряют только раз», «Бывают крылья у художников», «По несчастью или к счастью…», «Садовое кольцо», що звучать у радянських і російських кінофільмах різних років. Перша збірка творів поета «Вибране», що включає сценарії, вірші, пісні і нотатки, вийшла посмертно у видавництві «Мистецтво» У 1979 році.

Покінчив життя самогубством 1 листопада 1974 р. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

Особисте життя

Пам'ять

  • Життю і творчості Г. Шпаликова присвячені численні публікації, меморіальний сайт, а також кілька документальних фільмів і телепередач.

Творчість

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Актор:

Режисер-постановник:

Кіносценарист:

Поезія

[ред. | ред. код]

Творчості Шпаликова властиві тонкий ліризм та емоційність. Автор кількох поетичних збірок. Автор віршів до багатьох пісень, що прозвучали у фільмах, в тому числі: «Я шагаю по Москве» (рос.) (з х/ф «Я простую Москвою» 1963), «Ріо-Ріта» (з х/ф «Військово-польовий роман» (1983, Одеська кіностудія). А в фільмі Миколи Губенка «Підранки» (1976), у виконанні самого режисера, за кадром звучать проникливі поетичні рядки Шпаликова:

По несчастью или к счастью,
Истина проста:
Никогда не возвращайся
В прежние места.
Даже если пепелище
Выглядит вполне,
Не найти того, что ищешь,
Ни тебе, ни мне.
Путешествие в обратно
Я бы запретил,
И прошу тебя, как брата,
Душу не мути.
А не то рвану по следу —
Кто меня вернет? —
И на валенках уеду
В сорок пятый год.
В сорок пятом угадаю,
Там, где — боже мой! —
Будет мама молодая
И отец живой.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.880;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С1522;
  • Кинословарь. Т.4. СПб., 2001. — С.336—338.

Посилання

[ред. | ред. код]