Ємність (електрика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Електрична ємність
Вимірювання ємності електролітичного конденсатора
Символи:
Одиниці вимірювання
SI 1 Ф = А2 с4 кг−1 м−2
СГС см
Розмірність: SI: M−1·L−2·T4·I2
СГС: L

CMNS: Ємність у Вікісховищі
Класична електродинаміка
Електрика · Магнетизм
Див. також: Портал:Фізика

Є́мність — фізична величина, що кількісно характеризує здатність тіла накопичувати електричний заряд.

Ємність визначається, як відношення заряду тіла Q до різниці потенціалів U:

Здебільшого ємність позначається латинською літерою C. Одиницею вимірювання ємності в системі SI є Фарад, в СГС — сантиметр.

Фізична природа

[ред. | ред. код]

Зазвичай поняття ємності застосовується до заряджених провідників. За відсутністю електрорушійних сил електричне поле не може існувати всередині провідників, бо воно призвело б до переміщення вільних зарядів і виникнення струмів. Тому заряди зосереджуються лише на поверхні провідника, при цьому усі точки поверхні мають однаковий потенціал. Зростання величини заряду на поверхні провідника приводить до підвищення потенціалу.

Електричне поле E навколо провідної сфери з радіусом R визначається формулою:

,

де Q — заряд сфери, а r — радіус точки, в якій проводиться вимірювання [1]. Електростатичний потенціал V на поверхні дорівнює:

.

Таким чином, ємність провідної сфери у порожнечі дорівнює її радіусу:

.

У Міжнародній системі величин (ISQ):

.

Властивості

[ред. | ред. код]

Ємність провідника залежить від його форми. Чим більша поверхня провідника, тим вища ємність. Це пояснюється тим, що на більшій поверхні віддаль між електричними зарядами зростає.

Ємність також залежить від середовища, в яке поміщений провідник. Чим більша діелектрична проникність середовища, тим більша ємність. Наприклад, для провідної сфери в середовищі із діелектричною сталою ε:

.

Ємнісні коефіцієнти

[ред. | ред. код]

Якщо в просторі розташовані кілька заряджених провідників, то потенціал на поверхні кожного з них визначається не лише зарядом саме цього провідника, а й зарядами сусідніх провідників. Можна записати лінійну залежність між величиною зарядів Qi та величиною потенціалів Vi:

Коефіцієнти  — називаються ємнісними коефіцієнтами. Іноді вживається така термінологія, в якій коефіцієнти з двома однаковими індексами називаються коефіцієнтами ємності, а коефіцієнти за різними індексами називаються коефіцієнтами індукції.

Коефіцієнти оберненої залежності:

називаються потенціальними коефіцієнтами.

Ємність конденсатора

[ред. | ред. код]

У електротехніці потрібні елементи, які накопичували б заряди. Такими елементами є конденсатори. Для підвищення ємності конденсаторів їх виготовляють у вигляді двох близьких металічних поверхонь (обкладок) якомога більшої площі, розділених матеріалом із якомога більшою діелектричною сталою. Ємність плоского конденсатора:

,

де S — площа поверхні, d — відстань між обкладками.

Для довідок

[ред. | ред. код]

Ємність циліндричного конденсатора:

,

де l — довжина циліндра, b — радіус зовнішньої обкладки, a — радіус внутрішньої обкладки.

Ємність двох паралельних дротин:

,

де l — довжина дротин, h — віддаль між ними, а та b — радіуси дротин.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.