Жінка у білому (фільм)
Жінка у білому | |
|---|---|
| рос. Женщина в белом | |
| Жанр | детектив, драма |
| Режисер | Вадим Дербеньов |
| Сценарист | Анатолій Горло, Вадим Дербеньов |
| На основі | Жінка в білому (роман) |
| У головних ролях |
Гражина Байкштіте |
| Оператор | Валентин Піганов |
| Композитор | Володимир Чернишов |
| Монтаж | Ольга Дербеньова |
| Художник | Олександр Бойм, Сергій Воронков, Катерина Сокольська (по костюмах) |
| Кінокомпанія | Молдова-фільм |
| Тривалість | 147 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1981 |
| Дата виходу | лютий 1982 |
| IMDb | ID 0161117 |
«Жінка у білому» (рос. «Женщина в белом») — молдовський радянський двосерійний художній фільм 1981 року режисера Вадима Дербеньова за мотивами однойменного роману Вілкі Коллінза.
Синопсис[ред. | ред. код]
Англія. Молодий художник Волтер вирушає в маєток есквайра Ферлі, де отримав місце вчителя малювання. Дорогою він зустрічає дивну жінку, одягнену у все біле. Волтер проводжає дівчину на околицю Лондона, де дізнається, що вона втекла з божевільні.
Потрапивши нарешті в маєток містера Ферлі, Волтер працює з гравюрами господаря і дає уроки малювання його племінниці Лорі Ферлі та її зведеній сестрі Меріан Хелком. Між ним і Лорою виникають почуття, яким не судилося розвинутися — дівчина заручена з баронетом Персивалем Глайдом. Волтер змушений виїхати з маєтку і відправляється в експедицію до Центральної Америки.
Лора виходить заміж за Персиваля, якого зовсім не любить. На кону придане дружини — 50 тис. фунтів стерлінгів. Глайд і граф Фоско (чоловік тітоньки Лори) вбивають жінку в білому, що втекла з божевільні, яка як дві краплі води схожа на Лору, і ховають її як дружину баронета. Водночас саму Лору поміщують у божевільню. Художник, повернувшись до Англії, викриває злочинців і звільняє дівчину.
Жінка в білому, як з'ясовується по ходу фільму, виявилася сестрою Лори по батькові.
У ролях[ред. | ред. код]
- Гражина Байкштіте (літ.) — Анна Кетерік / Лора Ферлі
- Олександр Абдулов — Волтер Хартрайт
- Аквеліна Лівмане — Меріан Хелком
- Едуард Марцевич — сер Персіваль Глайд, баронет
- Віталій Шаповалов — граф Фоско
- Володимир Зельдін — Фредерік Ферлі, есквайр
- Еугенія Плешкіте — місіс Кетерік, мати Анни
- Ірина Губанова — графиня Фоско, уродж. Ферлі
- Леонід Ярмольник — людина в чорному
- Володимир Басов — слуга містера Ферлі
- Ірина Гошева — місіс Клеменс
- Марія Барабанова — місіс Везі, гувернантка зведених сестер Ферлі
- Юріс Леяскалнс — Донсон
- Арніс Ліцитіс — Бакстер, лісничий
- Дзідра Рітенберга — епізод
- Володимир Литвинов — Гілмор, адвокат, доктор права
- Олександр Трофимов — Піску, сицилійський революціонер
- Микола Дроздов — адвокат
- Ксенія Алфьорова — Лора Ферлі в дитинстві
Додаткові факти[ред. | ред. код]
У фільмі використана фантазія Ре-мінор Вольфганга Моцарта
Див. також[ред. | ред. код]
«Оксамитові пальчики» — англійський фільм 2005 року по роману Сари Уотерс, що розповідає історію часів вікторіанської епохи про спробу шахрайства з метою привласнення спадщини.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття про кінофільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
