Костенки (археологічні пам'ятки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Косте́нкипалеолітичні стоянки поблизу сіл Костенки і Борщево Хохольського району за 100 км на південь від Воронежу на Східній Слобожанщині. Охоплюють понад 26 стоянок пізнього палеоліту на правому березі Дону і науково датуються періодом від 40 000 до 20 000 років тому. У Костенках (1—21) та Борщеве (1—5) на 30 км² виявлено понад 60 стоянок давньокам'яної доби.

Для їх вивчення у 1991 році філіал «Костенки» Воронезького краєзнавчого музею перетворено на Державний археологічний музей-заповідник «Костенки».

Дослідження

[ред. | ред. код]

Відкриті І.С. Поляковим в 1879 році. Основні розкопки проводилися в 1920—1930-х роках Петром Єфименко, в 1940—1960-х роках — А. Н. Рогачовим. Дослідження стоянок зіграли важливу роль у виробленні сучасної методики розкопок палеолітичних поселень, у розробці проблем палеолітичних жител, жіночих зображень, періодизації пізнього палеоліту, у виділенні пізньопалеолітичних культур і встановленні їхніх взаємин.

Значимість Костенок у дослідженні палеоліту у Східній Європі визначена в ряді археологічних культур, що носять їх ім'я (в хронологічному порядку):

  1. Костенківсько-спіцинська культура (спіцинська), 38—32 тис. років тому, співіснувала зі стрілецькою культурою, ототожнюється з оріньяцької культурою;
  2. Костенківсько-стрілецька культура (стрілецька), 34 (38) — 32 (25) тис. років тому,
  3. Костенко-тельманівська культура (тельманська),
  4. Костенко-городцовська культура (городцовська),
  5. Вілендорф-костенківська культура (Костенківсько-авдіївська культура, 32—22 тис. років тому.
  6. Зам'ятинська культура[1] — є епіграветська культура пізнього палеоліту; наступна за костенківсько-авдіївську.

Частина стоянок містила по кілька культурних шарів, що відносяться до різних етапів і культур пізнього палеоліту.

Костенки-1 (стоянка Полякова)

[ред. | ред. код]

Стоянка містила 5 культурних шарів.

  • У 1-му, верхньому збереглися залишки наземного житла (площа 35 × 15 м) з вогнищами, розташованими по поздовжній осі, численні землянки й господарські ями. Знахідки: крем'яні наконечники, мотики з бивня мамонта, кістяні лопаточки, жезл з оленячого рога, близько 40 жіночих статуеток з бивня мамонта й з мергелю, фігурки ведмедя, печерний лев і антропоморфні голівки з мергелю; відноситься до костенківсько-авдіївської культури;
  • 3-й шар є своєрідним варіантом спіцинської культури;
  • у 5-му самому нижньому шарі виявлені трикутні крем'яні наконечники з увігнутою підставою, ретельно оброблені віджимною ретушшю. Належить до 2-го етапу Костенківсько-стрілецької культури.

Костенки-2 (стоянка Зам'ятнина)

[ред. | ред. код]

Костенки-3 (Глинище)

[ред. | ред. код]
  • пам'ятка зам'ятнинської культури; дослідження проводилося Палом Єфименко і Сергієм Замітіним у 1920-ти роки і Павлом Борисковським у 1950-ті роки; у 1970-х роках з'ясовано, що разом з Костенками-21 були єдиним поселенням; стоянка знищена боковою ерозією Дона[1]
  • У 3-му шарі пізні комплекси Оріньяка. Присутність Оріньяка тільки в пізніх шарах, і його повна відсутність в часи руху оріньякців в Європу.

Костенки-4 (Олександрівка)

[ред. | ред. код]

2 культурні шари.

  • У 1-му шарі збереглися залишки двох круглих жител близько 6 м у поперечнику з вогнищем у центрі кожного; серед знахідок — шліфовані, просвердлені диски зі сланцю; відноситься до солютрейської культури;
  • У 2-му шарі своєрідний варіант східнограветської або спіцинської культури, де виявлені залишки двох витягнутих трисекційних жител (одне — довжиною 34 і 23 м, шириною 5,5 м, друге — довжиною 21 м, шириною 5,5 м) з вогнищами по довгій осі. Помітимо, що площа кругового житла приблизно дорівнює площі однієї секції меншого трисекційного житла.

Костенки-6 (Стрілецька стоянка)

[ред. | ред. код]

Є епонімною для костенківсько-стрілецької культури.

Костенки-8 (Тельманська стоянка)

[ред. | ред. код]

Стоянка містить 4 культурні шари.

  • У 10-му шарі виявлені залишки поглибленого в землю круглого житла близько 5,5 м у поперечнику з вогнищем у центрі; серед знахідок — крем'яні листоподібні наконечники, оброблені віджимною ретушшю; стоянка належала або східнограветській, або оріньяцькій культурі;
  • У 2-му шарі знайдені уламки людських костей, частково обпалені, кремінний інвентар — мініатюрні пластинки й голкоподібні вістря. За 2-м шаром Тельманівської стоянки названа Тельманська культура; також відносять до східного гравету;

Костенки-9

[ред. | ред. код]

культура стоянки найближча кам'янобалківській культурі.

Костенки-10 (Аносівка-1)

[ред. | ред. код]

Стоянка зам'ятинської культури; відкрита 1934 року, з розкопками на початку 1950-х років; долотоподібні знаряддя та різці схожі на з Зам'ятніківської стоянки (Костенки-2);[1]

Костенки-11 (Аносівка-2)

[ред. | ред. код]

Стоянка містила не менш 5 культурних шарів.

  • У 1-му шарі виявлені залишки спорудженого з великих костей мамонта округлого житла близько 9 м у поперечнику, що визначено Рогачовим[2], як аносовсько-мізинський тип житла, хоча за Гавриловим[3], цей курінь був культовим капищем;
    • шарb 1а s 1, відносяться до зам'ятнинської культури, нід не перекривають один одний і тепер вважаються частинами одного поселення[1];
    • шар 1б відноситься до зам'ятнинської культури[1];
  • 2-й шар належить до 2-ї групи східного гравету; споріднений з Молодова-5 (10-й шар), Молодова-5 (7-й шар) і можливо Хотильове 2, Миловичі, Чейков, і деякі інші пам'ятки Чехії і Німеччини; науково датується 20,5—18,9 тис. років до н. е.;
  • У нижніх шарах цікаві знахідки трикутних кремінних наконечників, аналогічних знайденим у нижньому шарі Костенок-1, що належать костенківсько-стрілецькій культурі.

Костенки-12 (Вовківська стоянка)

[ред. | ред. код]

Виявлений новонароджене немовля, що був витягнутий на правому боці головою на південь, можливо під насипом, у шарі виявлені частки охри.

Костенки-13

[ред. | ред. код]

Відноситься до костенківсько-авдіївської культури;

Костенки-14 (Маркина гора)

[ред. | ред. код]

Стоянка містила 4 культурні шари.

  • 1-й шар відноситься до костенківсько-авдіївської культури; також відносять до східного гравету;
  • 2-й шар — пам'ятка городцовської культури;
  • 3-й шар («шар попелу») відноситься до своєрідного варіанту спіцинської культури, де відкрите скорчене, на лівому боці головою на захід в овальній ямі, що була разом з кістяком пофарбована охрою, — чоловіка 20-25 років з деякими негроїдними ознаками, він був зв'язаний й, ймовірно, з підрізаними жилами; у 2000 р. виявлені найдавніші на території Східної Європи прикраси — пронизки з орнаментом, виготовлені із трубчастих кісток птаха й підвіски з раковин. Ці знахідки були знайдені в шарі вулканічного попелу, принесеного на територію Руської рівнини з території сучасної Італії близько 36—31 тис. років до н. е. Знахідка найдавніших прикрас і залишків поселення прямо в попелі вперше дає можливість зв'язати припинення існування цього поселення із глобальною катастрофою, що сталась на території Європи;
  • 4-й шар («шар вогнищ») — початкова пора давньокам'яної доби.

Костенки-15 (Городцовська стоянка)

[ред. | ред. код]

Виявлено пофарбоване поховання дитини (близько 6 років), що нагадує кроманьйонців Моравії; при ньому були крем'яні й кістяні знаряддя, понад 150 просвердлених зубів песця. Пам'ятка дала назву городцовській культурі.

Костенки-16 (Углянська стоянка)

[ред. | ред. код]

Пам'ятка Городцовської культури.

Костенки-17

[ред. | ред. код]

2-й шар — пам'ятка спіцинської культури.

Костенки-18

[ред. | ред. код]

Відноситься до костенківсько-авдіївської культури; Дитина з Костенків-18[4] датована віком у 21020±180 років тому[5].

Костенки-19 (стоянка Валукинського)

[ред. | ред. код]

Стоянка зам'ятинської культури з 4 комплексами. Виявлена П.І. Борисковським[6][7] і досліджувалася в 1956-1957 роках; співвідноситься з 2-м шаром Костенків-21;[1]

Костенки-21 (Гмелинська стоянка)

[ред. | ред. код]
  • 1-й шар - зам'ятинська культура; у 1970ті роках з'ясовано, що разом з 1-м шаром Костенок-3 були одним поселенням;[1]
  • 2-й шар - співвідноситься з Костенками-19;[1]
  • 3-й шар подібніший до Костенки-11/2 шар — пам'ятка 2-ї групи Східного Гравету.

Генетика

[ред. | ред. код]

Пізньодавньокам'яна людина з Костенок14 (K14) належить до гаплогрупи C-M130, що також виявлена у середньокам'яного мисливця-збирача з іспанської Ла Браньї; мтДНК відноситься до гаплогрупи U2.[8][9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к А.А. Бессуднов • Замятнинская археологическая культура поздней поры верхнего палеолита: миф или реальность?
  2. Рогачев А.Н. Об аносовско-мезинском типе палеолитических жилищ на Русской равнине // КСИА. — 1962. — вып. 92. — с. 12–17.
  3. Гаврилов К.Н. «Жилища» аносовско-мезинского  типа: происхождение и интерпретация // Stratum plus. — 2015. — № 1. — с. 187–203.
  4. The Kostënki 18 child burial and the cultural and funerary landscape of Mid Upper Palaeolithic European Russia. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 10 лютого 2021.
  5. Герасимова М. М., Астахов С. Н., Величко А. А. Палеолитический человек, его материальная культура и природная среда обитания. – СПб.: Нестор-История, 2007. – с. 117
  6. Борисковский П.И. Очерки по палеолиту бассейна Дона. — М.; Л.: Наука, 1963. — 148-151 с. (МИА. № 121).
  7. Палеолит Костенковско-Борщевского района на Дону. 1879–1979. Некоторые итоги полевых исследований / Под ред. Н.Д. Праслова и А.Н. Рогачева. — Л.: Наука, 1982. — 193 с.
  8. Надежда Маркина. Геном с Маркиной горы. Архів оригіналу за 27 січня 2021.
  9. Олег Балановский. Глава 8.3. "Верхний палеолит и мезолит" з книги "Генофонд Европы". Архів оригіналу за 19 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]