Диференціальний переріз розсіювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Переріз розсіювання)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Диференціальний переріз розсіювання
Розмірність
Символ величини (LaTeX)

Диференціа́льний пере́різ розсі́яння — це відношення числа частинок, розсіяних в тілесний кут до потоку частинок, які падають на мішень та до величини тілесного кута, густина ймовірності розсіяння в даний тілесний кут.

Позначається здебільшого σ і має розмірність площі. Оскільки метр квадратний чи сантиметр квадратний надто великі величини, то переріз розсіяння вимірюється звичайно у барнах.

Якщо dN — число частинок, які потрапили при розсіюванні в , а I — потік частинок, які падають на мішень, то

.

Диференціальний переріз є характеристикою процесів розсіяння в багатьох галузях фізики, включно з розсіянням електромагнітних хвиль, атомів, йонів елементарних частинок і квазічастинок.

Диференціальний переріз розсіяння залежить від кута розсіяння й енергії. При непружному розсіянні він залежить також від втрати енергії на збудження.

Аналогічним чином вводиться величина диференціального перерізу розсіяння для хвиль.

,

де Φ — інтенсивність хвилі, яка розсіялася в тілесний кут .

Інтегральний переріз

[ред. | ред. код]

При інтегруванні диференціального перерізу розсіяння по повному сферичному куту отримують інтегральний (повний) переріз розсіяння

Двічі диференціальний переріз

[ред. | ред. код]

При непружному розсіянні хвиль та частинок додатковою характеристикою є втрачена частинкою енергія. В такому випадку вводиться двічі диференціальний переріз розсіяння, який визначається ймовірністю актів розсіювання у сферичний кут при втраті енергії в діапазоні від E до E + dE.

Походження терміна

[ред. | ред. код]

Термін "переріз" уживається за аналогією із розсіянням на твердому тілі. Якщо на тіло падає потік частинок, то кількість відбитих частинок визначатиметься поперечним перерізом тіла.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Федорченко А.М. (1975). Теоретична механіка. Київ: Вища школа., 516 с.