Амідопірин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Aminophenazone

Амідопірин (пірамідон, Alamidon, Amidazophen, Amidofebrin, Amidophen (Б), Amidopyrazoline, Amidozon, Aminophenazonum, Aminopyrin, Anafebrine, Dimapyrin, Dipyrin, Novamidon, Pyramidonum, Pyrazon, 2,3-диметил-4-диметиламіно-1-фенілпіразол-5-он) — лікарський препарат; болезаспокійливий, жарознижувальний та протизапальний засіб. Призначають при головних болях, невралгіях, артритах, міозитах, ревматизмі[1].

Амідопірин входить також до складу комбінованих продуктів авамігран, реопірин, пігулки «пенталгін», пігулки «темінал», пігулки «теофедрин», фенальгин[2].

Код ATC N02BB03[3].

Історія створення

[ред. | ред. код]

У 1893 році німецький хімік Фрідріх Штольц синтезував болезаспокійливий засіб антипірин; невелика зміна в його молекулі (приєднання диметиламіногрупи) дало сильніший засіб — амідопірин. Цікаво, що «ізомеризація» цієї назви, простіше перестановка в ній букв, дала більш відому назву пірамідон.[4] Усього через кілька років, поширившись у всьому світі, ці ліки почало приносити своєму творцеві нечувані прибутки і знаходилося у продажу до кінця 1970-х років.

Отримання

[ред. | ред. код]

Амінопірин отримують алкілюванням та нітрозуванням 3-метил-1-фенілріразол-5-ону, який отримують з ацетооцтового естеру та фенілгідразину[5]:

Метаболізм

[ред. | ред. код]

Амідопірин метаболізується шляхом деметилування та ацетилювання. Метаболітами амідопірину є 4-аміноантипірин, метиламіноантипірин, рубазонова і метілрубазонова кислоти. Ці кислоти мають червонуватий колір. Через наявність у сечі цих кислот, що утворюють амідопірину у високих дозах, він може мати червонувато-коричневе забарвлення.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. АМІДОПІРИН. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
  2. Amidopyrinum (Амідопірин). Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
  3. aminophenazone. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
  4. Корчина, Т.Я.; Корчин, В.И.; Лапенко, В.В. (2021). ЭЛЕМЕНТНЫЙ СТАТУС ЖЕНЩИН ФЕРТИЛЬНОГО ВОЗРАСТА, ПРОЖИВАЮЩИХ НА СЕВЕРЕ ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ. Trace Elements in Medicine (Moscow). Т. 22, № 2. с. 50—58. doi:10.19112/2413-6174-2021-22-2-50-58. ISSN 1607-9957. Процитовано 1 лютого 2022.
  5. Ластухін, Юрій Олександрович; Воронов, Станіслав Андрійович (2009). Органічна хімія. Львів: Центр Європи. с. 794. ISBN 966-7022-19-6.
  6. Amidopirina. soundlike.ru. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.