Сегед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сеґед)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сегед
Szeged
Герб Прапор
Герб Прапор
Ратуша
Ратуша
Ратуша
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Чонград
Регіон Південний Великий Альфельд
Населення 161 921
Площа 280,84 км²
Густота населення 576 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 6700
Телефонний код +36-62
Географічні координати 46°15′00″ пн. ш. 20°10′00″ сх. д. / 46.25000° пн. ш. 20.16667° сх. д. / 46.25000; 20.16667Координати: 46°15′00″ пн. ш. 20°10′00″ сх. д. / 46.25000° пн. ш. 20.16667° сх. д. / 46.25000; 20.16667
Місцева влада
Вебсторінка szeged.hu
Мапа
Сегед (Угорщина)
Сегед
Сегед
Мапа

Сегед у Вікісховищі

Сегед[1], Се́ґед[2][3] (угор. Szeged, серб. Segedin, нім. Szegedin/Segedin, пол. Segedyn, рум. Seghedin, словац. Segedín, порт. Seguedim, ісп. Seguedín, італ. Seghedino, фр. Séguédine) — місто на південному сході Угорщини. Адміністративний центр медьє Чонград. Населення близько 162 000 осіб (2014), третє за величиною місто Угорщини. Вперше згадується в документах у 1183 році.

Географія[ред. | ред. код]

Тиса в Сегеді

Сегед розташований на півдні Чонграду неподалік від кордону з Сербією (відстань від Будапешта автошляхом М5 — 169 км), майже у центрі Тисо-Дунайської низовини, у місці злиття річок Тиси та Муреша (угор. Maros, Марош) і є найнижчим відносно рівня моря містом Угорщини. На північ від міста розташовано озеро Біле[hu].

Клімат[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні континентального клімату, котра характеризується прохолодним літом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -0.6 °C (31 °F).[4]

Клімат Сегеда
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 15 18 26 28 31 33 37 36 35 27 21 18 37
Середній максимум, °C 2 3 10 16 21 23 27 26 23 17 8 3 15
Середня температура, °C −0,6 0 6 11 16 18 21 20 17 11 4 1 11
Середній мінімум, °C −3 −3 1 6 11 13 16 14 11 6 1 −1 6
Абсолютний мінімум, °C −26 −19 −15 −2 2 6 8 6 2 −6 −12 −13 −26
Норма опадів, мм 20 20 20 40 50 70 50 50 30 20 40 40 500
Джерело: Weatherbase

Назва[ред. | ред. код]

Існує кілька версій походження сучасної назви міста. За однією з версій назва походить від застарілого угорського слова szeg, що означає «кут», через те, що місто знаходиться в місці повороту русла річки Тиса. За іншою версією, назва походить від слова sziget, що означає «острів» по-угорськи.

Історія[ред. | ред. код]

Вежа Деметра

Поселення на місці сучасного Сегеда існувало з давніх часів. Клавдій Птолемей згадує давнє римське ім'я міста — Партіскум. Існує версія, що резиденція Аттіли, вождя гунів знаходилася неподалік від сучасного Сегеда. Надалі регіон розділив долю території всієї сучасної Угорщини — його населяли авари, слов'яни, а з IX століття — угорці.

Під угорським ім'ям «Сегед» місто вперше згадується в 1183 році. У період монгольської навали в XIII столітті Сегед був повністю розорений, проте потім знову відбудований. У XIV—XV століттях Сегед став найбільшим містом Південної Угорщини, в 1498 році він отримав статус міста.

У 1526 році місто було взято турецькою армією і пограбовано, однак до складу Османської імперії він увійшов лише в 1543 році. Під владою турків Сегед перебував до 1686 року, після чого увійшов до складу імперії Габсбургів. XVIII століття стало часом розквіту Сегеда, місто швидко росло. У 1721 році орден піарів відкрив у Сегеді академію. У 1720 році місто налічувало 193 володінь, 99 з яких належали сербській діаспорі.

У XIX столітті місто грало важливу роль в подіях угорської революції 1848—1849 років. Тут виголосив свою знамениту промову Лайош Кошут, після поразок повсталих в 1849 році в Сегед була перенесена резиденція угорського Комітету оборони.

У другій половині XIX століття в місті почала розвиватися промисловість, головним чином харчова. У 1854 році була побудована залізниця до Сегеда; в 1869 році відкрита ковбасна фабрика «Пік», яка виробляє знамените угорське салямі. Здавалося, добробуту міста ніщо не загрожувало, тим більш несподівана була катастрофа.

У 1879 році катастрофічна повінь на Тисі повністю стерла Сегед з лиця землі. З 5723 будівель вціліло лише 265. Імператор Франц-Йосиф прийняв спеціальну програму відновлення міста з руїн і пообіцяв, що Сегед стане ще кращим ніж був. Масова забудова тривала кілька десятиліть.

Після того, як за підсумками першої світової війни Угорщина втратила частину своїх південних і південно-східних земель на користь Румунії та Сербії, Сегед став прикордонним містом. З Коложварі (нині Клуж-Напока), що відійшла до Румунії, в Сегед в 1921 році переїхав Університет. З Темешвара (Тімішоара) в 1923 році — резиденція єпископа.

Під час другої світової війни місто суттєво постраждало. Загинуло близько 6 тисяч жителів міста, збиток був нанесений багатьом будівлям.

В епоху соціалізму в місті розвивалася промисловість, головним чином, легка і харчова. У 60-х роках XX століття в околицях були виявлені невеликі родовища нафти.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Собор Сегеда
Сегедська синагога

За час своєї довгої історії місто двічі було зруйноване вщент  — спершу в 1241 р., під час монгольської навали, вдруге у 1879 р., коли сталася страшна повінь, яка змела Сегед з лиця землі.

Повінь призвела до того, що більшість архітектурних пам'яток міста відносяться до періоду кін. XIX — поч. XX ст. Проте і вони є надзвичайно цікавими й оригінальними. Наприклад, Кафедральний собор Сегеда, відомий також як Вотивна церква (церква обітниці) був побудований у 1930 р. в нехарактерному для угорських храмів, але водночас надзвичайно цікавому еклектичному стилі. Висота веж храму становить 91 м. Інтер'єр храму розкішний, до того ж в ньому знаходиться один з найбільших в країні органів та дзвонів, який важить 8,6 т. Площа собору слугує місцем проведення театральних спектаклів і вистав.

Ще однією сакральною спорудою  — символом Сегеда, яка пережила повінь, є Францисканська церква. Її було збудовано ще у XIV ст., і готичний стиль її цікаво й красиво контрастує з іншими, пізнішими спорудами міста.

Надзвичайно цікавою пам'яткою є Палац Рейок. Він побудований у стилі модерн, а внутрішнє оздоблення є витонченим і елегантним.

У місті знаходиться Музей Ференца Мори — видатного угорського автора і журналіста, який часто визнається найбільшим угорським письменником. Він довгий час жив і творив в Сегеді. В музеї можна ознайомитися з життям і творчістю цього письменника.

Іншою пам'яткою архітектури є Національний театр Сегеда, який був побудований у 1883 р. Його архітектура поєднує в собі необароковий та еклектичний стилі. Довгий час, після Другої Світової війни, він залишався дещо пошкодженим, але два десятиліття тому його реставрували, після чого театр був відновлений.

В Сегеді у довоєнний час існувала велика єврейська громада, спогадом про що є велична Сегедська синагога, одна з найкрасивіших синагог Європі (архітектор Леопольд Баумгорн).

Сьогодення[ред. | ред. код]

Сегедська паприка

В наш час Сегед є сучасним угорським містом, відомим культурним та освітнім центром — Сегедський університет вважається одним з найкращих в країні. У місті є багато історичних пам'яток, які приваблюють до нього туристів. Окрім того, в Сегеді розташована м'ясна фабрика «Пік», яка виробляє знамените угорське салямі. Діє міське самоврядування українців, голова Шайтош-Запоточна Наталія.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  3. Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
  4. Клімат Сегеда
  5. База даних малих космічних тіл JPL: Сегед (англ.) .

Посилання[ред. | ред. код]