Українсько-тайванські відносини: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
T18-C907 (обговорення | внесок)
7 редагувань
Рядок 14: Рядок 14:
=== Холодна війна ===
=== Холодна війна ===
[[Файл:Warsaw Financial Center WFC.jpg|міні|[[Представницький офіс Тайбею в Польщі]] (Варшава)]]
[[Файл:Warsaw Financial Center WFC.jpg|міні|[[Представницький офіс Тайбею в Польщі]] (Варшава)]]
Після того, як поразка [[Гоміндан]]у від [[Комуністична партія Китаю|Комуністичної партії Китаю]] в [[Громадянська війна в Китаї|громадянській війні]] стала фактом, наприкінці 1949 року уряд Республіки Китай відступив з материка на Тайвань. З початком холодної війни законне представництво Китаю в [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] стало одним зі спірних моментів між її державами-членами<ref name="drnh" />.
Після того, як поразка [[Гоміндан]]у від [[Комуністична партія Китаю|Комуністичної партії Китаю]] в [[Громадянська війна в Китаї|громадянській війні]] стала фактом, наприкінці 1949 року уряд Республіки Китай відступив з материка на Тайвань. З початком холодної війни законне представництво Китаю в [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] стало одним зі спірних моментів між її державами-членами<ref name="drnh">{{Cite journal |date=2014 |title=從橘色革命運動圍巾談起 |url=https://www.drnh.gov.tw/var/file/3/1003/img/29/6_28.pdf |access-date=2022-04-28 |language=zh |journal=Academia Historica Research Newsletter |issue=6 |page=p.199 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180310074247/https://www.drnh.gov.tw/var/file/3/1003/img/29/6_28.pdf |archive-date=2018-03-10 |url-status=live}}</ref>.


29 листопада 1966 року Генеральна Асамблея ООН зібралася двадцять першу сесію, щоб обговорити питання представництва Китаю. Спершу виступив постійний представник [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] [[Шевченко Сергій Тимофійович|Сергій Шевченко]]. Він виступив за те, щоб Китайська Республіка негайно звільнила місце в ООН та поступилася ним Китайській Народній Республіці, стверджуючи, що ця справа не входить до сфери важливих питань, охоплених статтею 18 Статуту Організації Об'єднаних Націй<ref name="drnh" />.
29 листопада 1966 року Генеральна Асамблея ООН зібралася двадцять першу сесію, щоб обговорити питання представництва Китаю. Спершу виступив постійний представник [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] [[Шевченко Сергій Тимофійович|Сергій Шевченко]]. Він виступив за те, щоб Китайська Республіка негайно звільнила місце в ООН та поступилася ним Китайській Народній Республіці, стверджуючи, що ця справа не входить до сфери важливих питань, охоплених статтею 18 Статуту Організації Об'єднаних Націй<ref name="drnh" />.

Версія за 08:36, 6 листопада 2022

Українсько-тайванські відносини
Тайвань
Тайвань 		Україна
Україна

Українсько-тайванські відносини носять обмежений характер. Оскільки 1992 року Україна в рамках політики одного Китаю встановила дипломатичні стосунки з Китайською Народною Республікою (Китаєм), це виключає визнання Республіки Китай (Тайваню).

Крім цього, в Україні відсутній представницький офіс Тайваню, тому консульські питання вирішувало представництво в Москві. 26 лютого 2022 року через російське вторгнення в Україну його повноваження передали представництву в Варшаві.

Історія відносин

Холодна війна

Представницький офіс Тайбею в Польщі (Варшава)

Після того, як поразка Гоміндану від Комуністичної партії Китаю в громадянській війні стала фактом, наприкінці 1949 року уряд Республіки Китай відступив з материка на Тайвань. З початком холодної війни законне представництво Китаю в Організації Об'єднаних Націй стало одним зі спірних моментів між її державами-членами[1].

29 листопада 1966 року Генеральна Асамблея ООН зібралася двадцять першу сесію, щоб обговорити питання представництва Китаю. Спершу виступив постійний представник Української РСР Сергій Шевченко. Він виступив за те, щоб Китайська Республіка негайно звільнила місце в ООН та поступилася ним Китайській Народній Республіці, стверджуючи, що ця справа не входить до сфери важливих питань, охоплених статтею 18 Статуту Організації Об'єднаних Націй[1].

Після сесії Генеральна Асамблея прийняла резолюцію 1668, проголосивши, що будь-яка пропозиція щодо зміни представництва Китаю в Організації Об'єднаних Націй потребує більшості у дві третини голосів[1].

Наприкінці 1960-х і на початку 1970-х років дипломатичні відносини Тайваню різко погіршилися. 26 серпня 1971 року, коли Тайвань був на межі виключення з Організації Об'єднаних Націй, посол Тайваню в Гондурасі звернувся через міністра закордонних справ Гондурасу з проханням запропонувати подвійне представництво як альтернативу представництву Китаю в Організації Об'єднаних Націй, посилаючись на Радянський Союз, Радянську Білорусь і Радянську Україну як прецеденти. Однак у резолюції 2758 Генеральної Асамблеї ООН радянські українські представники разом із більшістю членів ООН проголосували за висилку представників Тайваню.

Спроба встановити контакти

Демонстрація солідарності з Україною в Тайбеї, 13 березня 2022 року

1992 року налагодити офіційні стосунки між країнами не вдалось.

18 квітня 2003 року на засіданні Верховної Ради України було створено депутатське об'єднання "Україна-Тайвань", метою якого було сприяння налагодженню та розвитку міжпарламентського співробітництва, торгівельно-економічних, науково-технічних і культурних зв’язків між Україною і Тайванем. У тому ж році острівну державу вперше відвідали деякі члени цього об'єднання.[2]

Російсько-українська війна

Міські ворота Сіньчжу у кольорах прапора України, березень 2022

Після вторгнення Росії в Україну 24 лютого уряд Тайваню приєднався до світових країн у засудженні Москви та запровадженні економічних санкцій щодо неї. Уряд також залучив для України майже 33 мільйони доларів США від тайванців через окремий фонд.

22 квітня 2022 року міністр закордонних справ Джозеф Ву провів зустріч через відеоконференції з мером Києва. Під час зустрічі Ву оголосив, що 3 мільйони доларів будуть надані на допомогу в реконструкції міста після вторгнення РФ, тоді як решта 5 мільйонів доларів надійдуть до шести медичних установ України. Востаннє країни співпрацювали на такому рівні у 1957.

Напередодні, 15 березня МЗС Тайваню оголосило про допомогу розміром 11,5 млн доларів для українських біженців.

26 жовтня 2022 року на Тайвань прибула українська делегація. По відеозв'язку на заході виступила народний депутат Юлія Клименко, а особисту участь взяла народний депутат Кіра Рудик. У результаті очільник МЗС Тайваню Джозеф Ву пообіцяв надати додаткову допомогу Україні.[3]

4 листопада 2022 року 25-річний тайванський доброволець Джонатан Ценґ, який служив у складі 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатська Січ", загинув на Луганщині.[4]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в 從橘色革命運動圍巾談起 (PDF). Academia Historica Research Newsletter (кит.) (6): p.199. 2014. Архів (PDF) оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 28 квітня 2022. {{cite journal}}: |page= має зайвий текст (довідка)
  2. ↑ Рудик назвала себе першою українською парламентаркою, яка відвідала Тайвань. Але це не так. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 4 листопада 2022.
  3. ↑ На Тайвань прибула українська делегація: про що говорили. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  4. ↑ На Луганщині загинув 25-річний доброволець з Тайваню Джонатан Ценг. espreso.tv (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українсько-тайванські_відносини&oldid=37536157