Тростянка (Ніжинський район)
| село Тростянка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Височанська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 622 мешканців[1] |
| Площа | 2 км²[1] |
| Поштовий індекс | 16414 |
| Телефонний код | +380 4653 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°19′44″ пн. ш. 32°40′48″ сх. д. / 51.32889° пн. ш. 32.68000° сх. д.Координати: 51°19′44″ пн. ш. 32°40′48″ сх. д. / 51.32889° пн. ш. 32.68000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
133 м |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16412, Чернігівська обл.,Ніжинський р-н, с. Високе, вул. Центральна, буд. 86 |
| Карта | |
  Тростянка | |
 Тростянка | |
| Мапа | |
| |
Тростя́нка — село в Україні, у Височанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення — 622 осіб (2012 рік)[1].
Село розташоване на північному сході району, за 65 км від районного центру — міста Ніжин (автошляхами — близько 75 км та за 10 км від залізничної станції Доч. Висота над рівнем моря — 133 м[2].
Населений пункт на місці сучасної Тростянки виник на “городищі”, тобто на залишках якогось стародавнього укріпленого поселення, назва якого невідома. Він почав називатися Тростянкою у другій половині XVIII ст. Тростянка розташована на північ від колись повноводної річки Доч. Ця водойма захищала Тростянку від з півдня. Найближчими до нього містами були Бахмач і Всеволок (зараз Сиволож). Ці міста згадуються в писемних джерелах давньоруського часу. До числа і до часу існування подібних міст можна віднести і попередника села Тростянка.
У козацькі часи Тростянка увійшла до складу Батуринської сотні. За матеріалами Слідства про маєтності Ніжинського полку (1729-1730), у часи Іван Самойлович село належало Батуринській ратуші. Гетьман Іван Мазепа віддав його на ранг полковнику Дмитро Чечель. Гетьман Іван Скоропадський у 1709 передав його вдові полковника Пашковського.[3]
Мав у Тростянці свої володіння і гетьман Кирило Розумовський. У селі перед Російською революцією 1917 було близько 300 дворів. 300 га найкращої землі належало поміщикові Метельському. В селі Тростянка була його економія,якою керував управитель, а сам поміщик жив у селі Нові Млини. Крім Метельського, у селі жив дворянин Кордюк, що мав більше 50 га землі. Великим землевласником був священик Бетонов (24 га). В користуванні ж селян було по 1,5-2 га.
Революційні події 1905-1907 рр.
Населення хвилювалося, велись розмови про те, щоб розібрати економію Метельського. Виділявся своєю активністю Павленко Семен Максимович,але він не зумів підняти і оганізувати людей села і все залишилось по-старому. Після революції в селі жила вчителька Лосіна Ольга Володимирівна, яка займалася революційною діяльністю, проте піп Бетонов видав її поліції. Вчителька в село більше не поверталася. В роки Громадянської війни в 1919 році для боротьби з бандами Денікіна був організований партизанський загін,який діяв в районі сіл Прачі, Галайбино. Першими організаторами партизанського загону були Забула Сільвестер Степанович і Леміш Леонтій Оксентійович. Учасниками партизанського загону були: Прощенко Назар Феофанович, Прощенко Іван Тимофійович, Леміш Гаврило Кирилович та інші. Загін діяв протягом 1,5 місяця, пізніше приєднався до регулярних військ.
Примусова колективізація та Голодомор 1932-1933 рр.
Внаслідок політики примусової колективізації селян та сталінського геноциду українців в селі Тростянка в 1933 році померли з голоду щонайменше шестеро осіб: Матяш Охрім Йосипович, Опанасенко Михайло Григорович, Щербина Іван Пилипович, Ярохно Кирило Микитович, Ярохно Марина Михайлівна та Ярохно Марія Михайлівна. [4]
Навесні 1934 року в селі організувалось три колгоспи: ”Нове життя”, ”П’ятнадцятиріччя Жовтня” і колгосп ім. Ворошилова. Також в цьому році в селі з’явились трактори та інші сільськогосподарські машини. А в 1951 р. відбулось об’єднання цих трьох господарств в один великий колгосп, що став називатись "ім. Калініна". В селі Тростянці до 1917 року була одна школа з трьохкласним навчанням. Учнів навчала одна вчителька. Після Радянсько-Німецької війни в селі стала працювати восьмирічна школа і вечірня школа колгоспної молоді.
21 листопада 2005 року в селі відбулося відкриття і освячення новозбудованої церкви.
Село згадуються в історичних джерелах з другої половини XVII сторіччя.
420 жителів Тростянки брали участь у Другій світовій війні, 203 з них — загинули, 148 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, у селі споруджено обеліск Слави.
У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Крупської, за яким було закріплено 3336 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2636 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Височанської сільської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, і ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу новоутвореного Ніжинського району[6].
У селі до 2016 року працювала дев'ятирічна школа. Є будинок культури, сільська рада, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин та відділення зв'язку.
- ↑ а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Тростянка
- ↑ Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта Старой Малороссии / Изд. под редакцией Н. П. Василенка. – Вып. 1. Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729-1730 г. – Чернигов,1901. – С. 20.
- ↑ Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область) (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2017. Процитовано 2 серпня 2023.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Тростянка на вебсайті Верховної Ради України
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації
- Прогноз погоди в селі Тростянка
.svg){kind=small}
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
| |||||||||||
