Центр Ґетті
Гетті центр ![]() | |
---|---|
Getty Center | |
![]() | |
34°04′39″ пн. ш. 118°28′30″ зх. д. / 34.07750° пн. ш. 118.47500° зх. д.Координати: 34°04′39″ пн. ш. 118°28′30″ зх. д. / 34.07750° пн. ш. 118.47500° зх. д. | |
Тип | музейний комплекс |
Склад | Getty Foundationd, Музей Ґетті, Дослідницький інститут Геттіd, Getty Conservation Institute і Q117360544? |
Частина від | Getty Foundationd |
Країна |
![]() |
Розташування | Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
Архітектор | Річард Меєр |
Засновано | 1997 |
Відкрито | 1997 |
Відвідувачі | 1 153 903 (2009)[1] 1 439 084 (2019)[2] |
Директор | Тімоті Потс |
Сайт | getty.edu |
![]() | |
![]() |
Центр Ґетті (англ. Getty Center) — один з провідних художніх музеїв США, що знаходиться у Брентвуді на заході Лос-Анджелесу, штат Каліфорнія, США. У Пасіфік-Палісейдс знаходиться інша складова музейного комплексу, вілла Ґетті, — музей скульптури й античний архітектурно-парковий комплекс.
Був створений трастовим фондом Пола Ґетті. Крім Музею Ґетті на його території розміщені Дослідний інститут Ґетті[en], Інститут збереження предметів мистецтва Ґетті[en], Фонд Ґетті[en] та Ґетті-Траст[en].
Центр відкрився для відвідувачів 16 грудня 1997 року[4]. Центр споруджено на вершині пагорба, з підніжжям якого він сполучений трьома фунікулерами. Центр відомий архітектурою своїх будівель, садами з експозицією скульптур та видами на місто Лос-Анджелес.
Центр Ґетті спроектував американський архітектор Річард Меєр. У проект передбачено додаткові заходи безпеки, пов'язані з землетрусами та пожежами.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Getty_USGS.jpg/170px-Getty_USGS.jpg)
1954 року Ґетті відкрив музей образотворчих мистецтв у будинку Пасіфік-Пелісейдс в Лос-Анджелесі. 1974 року для збільшення музейної площі у тому ж районі було споруджено будинок в італійському стилі. Коли колекція знову перевищила можливості наявних будівель, Ґетті-Траст придбав ділянку розміром близько 250 га в горах Санта-Моніки, з яких для будівництва було виділено 10 га, решта місцевості зберігалася в неторканому вигляді[5].
1984 року для будівництва центру було запрошено архітектора Річарда Меєра[6]. Будівництво проходило зі зривом строків, тож замість 1988 року воно було завершене лише 1997 року[4][5][7][8]. За наявними оцінками, початкова вартість зросла з $350[7] до $1,3 млрд[9]. З відкриттям нового музею на старий комплекс у Пасифік-Пелисейдс було закрито на тривалу відбудову, яку було закінчено на початку 2006 року[10].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/de/GettyCenterGarden031903.jpg/220px-GettyCenterGarden031903.jpg)
Меєр використав для будівництва два природних гірських хребти, що розходяться під кутом 22,5°. Рівнолежно з одним з них було розташовано музейні будівлі, а з іншим — управлінські, що створило виражені лінії перспективи[11][12].
Будівлі центру споруджено з бетону та сталі з облицюванням з травертину або алюмінію[13]. На місцевості розміщено декілька фонтанів. На відміну від початкового задуму, навколо водограїв установлено лавки й загородження, щоб не дати відвідувачам заходити у воду. Також додаткові зміни було проведено з метою підвищення доступності центру для людей зі зниженою мобільністю.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Getty_Center_Tram_Station_Los_Angeles.jpg/220px-Getty_Center_Tram_Station_Los_Angeles.jpg)
На північному краю території знаходиться круглий трав'яний майданчик, призначений для посадки вертольотів. На південному краю розбито сад кактусів та сукулентів. Місцевість окреслена дорогами, що ведуть до вантажного терміналу та службового гаража з західної та східної сторін від будівель. Схили пагорба засаджені траволистим дубом (Quercus agrifolia).
Центр забезпечений семиповерховим підземним гаражем для відвідувачів, розрахованим на 1200 місць. На даху гаража розташовано сад скульптур[14]. Автоматичний фунікулер з трьох вагонів доправляє відвідувачів від гаража до вершини пагорба.
Музей Ґетті з показником 1,3 млн осіб на рік є одним з найвідвідуваніших у США[15]. У виставі музею представлені полотна європейських художників до XX століття, малюнки, рукописи, скульптура; роботи американських та європейських фотографів XIX—XX століть[16].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/Getty_01.jpg/220px-Getty_01.jpg)
Центральний сад Центру Ґетті створено художником Робертом Ірвайном[17]. Сам Ірвайн називав його «скульптурою у формі саду»[18]. Головну роль в саду відіграє вода: вона з водограю потрапляє до саду у вигляді водоспаду в гроті, облаштованому в північному мурі. Потім потік спускається схилом до ставка, оточеного азаліями. Русло струмка викладено камінням різного розміру, що створює мінливий звук проточної води. Потім потік розділяється на три частини й під кількома містками впадає у круглий ставок[17].
2007 року в західній частині саду був створений сад скульптур, що розташувався під навчальним крилом Дослідного інституту Ґетті[14][19].
Дослідний інститут Ґетті, що було створено для вивчення образотворчих мистецтв[20], розташований на захід від музею[13]. Будівля споруджена у формі незамкненого кільця й оточує невеликий садок[14]. Інститут має спеціалізовану бібліотеку з обсягом 900 000 книг[21]. Інститут організовує вистави, займається виданням наукових праць, проводить навчання[20]. На першому поверсі розташована картинна галерея, доступна для відвідувачів.
Крім музею та інституту, Меєр спроектував три інші будівлі: зала засідань, північний та східний павільйони. У них розташовані Інститут збереження предметів мистецтва Ґетті[en], Фонд Ґетті[en] та Ґетті-Траст[en]. Ці будівлі закриті для відвідувачів, за винятком зали засідань, де проходять громадські заходи[13].
- ↑ Snapshot: Visits to the Getty. Getty Center. Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 15 листопада 2010.
- ↑ TOP 100 Art museum attendance (continued from page 3) (англ.). Т. 29, № 322 (вид. International). The Art Newspaper. Апрель 2020 г. с. 15.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б The Getty Center: Reflecting on 10 Years. Архів оригіналу за 13 липня 2010. Процитовано 3 березня 2016.
- ↑ а б (англ.) Moody, Lori. In the home stretch — half-finished Getty Center nearing landmark status. «Daily News of Los Angeles», April 18, 1995.
- ↑ Miller, Daryl H. Meier: centering on a landmark. «Daily News of Los Angeles», December 20, 1987.
- ↑ а б (англ.) Muchnic, Suzanne. Catching up with the Getty Center. Art: A look at the $350-million Getty Center in Brentwood as it moves toward a 1995 completion date. «Los Angeles Times», October 22, 1990.
- ↑ (англ.) Sullivan, Deborah. Getty's message to the world: Come on in! «Daily News of Los Angeles», December 17, 1997.
- ↑ Muchnic, Suzanne. Five years of the Getty; Isolated? Elitist? L. A. makes the Getty its own surprising in ways. «Los Angeles Times», December 15, 2002.
- ↑ (англ.) About the Museum. Getty Museum. Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 25 листопада 2010.
- ↑ Rosenblatt, Arthur (2001). Building type basics for museums. John Wiley & Sons. с. 25. ISBN 0-471-34915-1. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 27 листопада 2010.
- ↑ Design and Axes Diagrams. Reed College. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 27 листопада 2010.
- ↑ а б в Architecture (Visit the Getty). Getty Museum. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 10 вересня 2008.
- ↑ а б в Modern Outdoor Sculpture at the Getty Center. Getty Museum. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 24 листопада 2010.
- ↑ (англ.) Baedeker, Rob. america's 25 most visited museums. [Архівовано 2 листопада 2009 у Wayback Machine.] ForbesTraveler.com, September 21, 2007. Retrieved August 28, 2008.
- ↑ (англ.) About the J. Paul Getty Museum. [Архівовано 3 березня 2019 у Wayback Machine.] Retrieved November 23, 2013.
- ↑ а б Gardens (Visit the Getty). [Архівовано 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Retrieved August 23, 2008.
- ↑ Wilson, Karen C. The Getty Center Museum quality center's largest 'exhibit' will surely grow on visitors. «San Diego Union-Tribune», November 30, 1997.
- ↑ New modern sculpture installation scheduled to open at the Getty Center this June. Getty Museum. 9 квітня 2007. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 25 листопада 2010.
- ↑ а б About the Research Institute (Research at the Getty). [Архівовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.] Retrieved August 23, 2008.
- ↑ Research Library Overview (Research at the Getty). [Архівовано 7 січня 2006 у Wayback Machine.] Retrieved August 23, 2008.
- Williams, Harold Marvin (1991). The Getty Center: design process. Los Angeles: J. Paul Getty Trust. ISBN 978-0-89236-210-3.
- Williams, Harold Marvin (1997). Making architecture: the Getty Center. Los Angeles: J. Paul Getty Trust. ISBN 978-0-89236-463-3.
- Brawne, Michael (1998). The Getty Center: Richard Meier & Partners. London: Phaidon. ISBN 978-0-7148-3799-4.
- Mulas, Antonia; Richard Meier; Massimo Vignelli (1998). Richard Meier: the Getty Center. Tolentino (Macerata): Poltrona Frau. ISBN 978-88-8158-269-3.
- Deal, Joe (1999). Between nature and culture: photographs of the Getty Center by Joe Deal. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN 978-0-89236-549-4.
- Weschler, Lawrence; Becky Cohen (2002). Robert Irwin Getty garden. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN 978-0-89236-620-0.
- Duggan, Jim; Becky Cohen (2003). Plants in the Getty's Central Garden. Los Angeles: J. Paul Getty Museum. ISBN 978-0-89236-714-6.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Центр Ґетті |
- J. Paul Getty Museum [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Архітектура Центру Ґетті [Архівовано 4 серпня 2011 у Wayback Machine.] (фото)
|