Чортківський повіт (ЗУНР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чортківський повіт (ЗУНР)
Адм. центр Чортків
Країна ЗУНР ЗУНР
Регіон Тернопільське воєводство
Населення
 - повне 69 020 (1921)
 - густота (4-те місце)
Площа
 - повна

Чортківський повіт ЗУНР — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі ЗУНР; пізніше — у складі Польщі та СРСР. Сучасний Чортківський район.

Адміністративний центр — місто Чортків, населення якого протягом деякого часу становило 6 000 мешканців.

Географія

[ред. | ред. код]

Територія у 1921 році становила 694 км². Населення — 69 020 (1921).

Повіт розташований на півдні воєводства. Межував із повітами Тернопільського воєводства: на півночі з Теребовлянським, на північному сході — зі Скалатським, на сході — Копичинецьким, на південному сході — Борщівським, на півдні — Заліщицьким, на заході — Бучацьким.

Рельєф здебільшого рівнинний. Великий каньйон, утворений річкою Серет, перетинав повіт з півночі на південь.

Період ЗУНР

[ред. | ред. код]

Повітовим комісаром і делегатом до УНРади був обраний адвокат д-р Остап (Євстахій) Юрчинський (УНДП), міським комісаром (бурмістром) — директор гімназії Никифор Даниш (УНДП).[1]

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією

[ред. | ред. код]

У 1920 р. включений у склад новоутвореного Тернопільського воєводства Польщі. 1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів земські управи Борщівського і Гусятинського повітів ліквідовано і підпорядковано до Чортківського повіту[2].

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Чортківський повіт

15 червня 1934 р. до Чортківського повіту передані села Капустинці, Тарнавка і Звягель з Борщівського[3], село Скомороше — з Теребовлянського повіту[4] і село Милівці — з Заліщицького[5] та частина земель села Трибухівці Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту[6].

1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни — рівнозначні волостям.

Міста (Міські ґміни)

[ред. | ред. код]
  1. м. Чортків
  2. містечко Ягільниця — понижено до сільської ґміни 01.08.1934

Сільські ґміни

[ред. | ред. код]

Кількість:

  • 1920—1934 рр. — 42
  • 1934 р. — 47
  • 1934—1939 рр. — 10
Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Біла БілаСтара ЯгільницяСкородинці, Черкавщина 4
2 Ґміна Білобожниця БілобожницяБілий ПотікБичківціКалинівщинаРидодубиСемаківці 6
3 Ґміна Джурин Бартошівці, ДжуринДжуринська Слобідка, Полівці-Колонія 4
4 Ґміна Колиндяни Давидківці,  ЗаліссяЗвягель (з 15.06.1934), КолиндяниСтрусівкаТарнавка (з 15.06.1934), Шманьківчики, ШманьківціШвайківціУгринь 10
5 Ґміна Косів Звиняч, КосівРомашівкаСкомороше (з 15.06.1934) 4
6 Ґміна Паушівка БазарКриволукаПалашівка, Полівці 4
7 Ґміна Свидова АнтонівМухавка, Свидова 3
8 Ґміна Улашківці Заболотівка, Капустинці (з 15.06.1934), Милівці (з 15.06.1934), РосохачСосулівка, Улашківці 6
9 Ґміна Ягільниця I Ягільниця 1
10 Ґміна Ягільниця II ДолинаНагірянкаСальнівка, Хом'яківка, Шульганівка 5

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення 1931 року, в Чортківському повіті проживало 84 008 людей. Польський уряд подав спростовані сучасниками[7] цифри визнання рідною мовою:

  • українську — 40 866 осіб, що становило 48,6 %
  • польську — 36 486 осіб, що становило 43,4 %
  • Мову їдиш — 6 474 осіб, що становило 7,7 %
  • певну іншу — 182 особи, тобто 0,2 %.

У 1939 році в повіті проживало 90 140 мешканців (54 035 українців-грекокатоликів — 59,95 %, 16 395 українців-латинників — 18,19 %, 10 095 поляків — 11,2 %, 1 205 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,28 %, 8 200 євреїв — 9,1 % і 210 німців та інших національностей — 0,23 %)[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
  2. Dz.U. 1922 nr 10 poz. 77. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów borszczowskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów trembowelskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zaleszczyckiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów buczackiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 442 [Архівовано 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 15-17.

Посилання

[ред. | ред. код]