Паролистові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Zygophyllaceae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Парнолистові
Zygophyllum fabago
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Клада: фабіди (Fabids)
Порядок: Zygophyllales
Родина: Паролистові (Zygophyllaceae)
R.Br.
Підродини

Larreoideae
Morkillioideae
Seetzenioideae
Tribuloideae
Zygophylloideae

Синоніми

Balanitales C.Y.Wu
Zygophyllanae Doweld

Вікісховище: Zygophyllaceae

Парнолистові[1][2] або Паролистові[3][4][5][6] (Zygophyllaceae) — родина квіткових рослин, яка ділиться на п'ять підродин, з 25–27 родами і близько 280 видами.

Невеликі дерева, чагарники або напівчагарники, рідко однорічні або багаторічні трав'янисті рослини. Стебла зазвичай розгалужені. Деякі види ксерофіти. Рідко чергуються, а в основному протилежно розташовані листки, як правило перисті, часто м'ясисті. Більшість квітів двостатеві. Як правило, вони утворюють коробочки, рідкісні кістянки (Balanites).

Поширення

[ред. | ред. код]

Надає перевагу більш-менш посушливим і засоленим (галофільним) областям у багатьох частинах світу. Більшість видів росте в тропіках або субтропіках, рідко — в помірних теплих районах.

В Україні зростають Tribulus terrestris та Zygophyllum fabago — усі в південній частині[4].

Підродина Larreoideae
Підродина Morkillioideae
Підродина Seetzenioideae
Підродина Tribuloideae
Підродина Zygophylloideae
Unplaced

Використання

[ред. | ред. код]

Guaiacum officinale має деревину надзвичайно високої щільності й твердості. Деякі Guaiacum, Zygophyllum, Tribulus, Larrea використовуються в теплих областях, як декоративні рослини. Листя і молоді пагони Tribulus terrestris вживають в їжу після приготування. Плоди їдять у вареному вигляді або виготовляють борошно.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словник української біологічної термінології / відпов. редактори: Д. М. Гродзинський, Л. О. Симоненко. — Київ : КММ, 2012. — 744 с. — ISBN 978-966-1673-12-9.
  2. [[Дяченко Яна Михайлівна|Дяченко Я. М.]], 2011: Раритетні дендроекзоти штучних об'єктів природно-заповідного фонду Лісостепу України: репрезентативність і аутфітосозологічний конспект. [[Чорноморський ботанічний журнал|Чорноморськ. бот. ж.]], Т. 7, № 2: 132—143 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
  3. Zygophyllaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 218, 219. (рос.)(укр.)
  5. Гомля Л. М., Давидов Д. А. Доповнення до «Конспекту флори Лівобережного Придніпров'я» Полтавського району Полтавської області // Науковий часопис НПУ ім. МП Драгоманова. — 2008. — Вип. 20. — С. 3–11.
  6. Ярков С. В. Розвиток мішаних за субстатом 20–40-річних відвальних ландшафтів Криворіжжя // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. — 2013. — № 2. — С. 23–30.

Джерела

[ред. | ред. код]