Населення Латинської Америки: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Ethnic groups in Latin America»
(Немає відмінностей)

Версія за 09:37, 16 грудня 2020

Мешканці Латинської Америки походять від різних предків, етнічних груп та рас, що робить регіон одним із найрізноманітніших у світі. [1] Конкретний склад групи залежить від країни. У багатьох з них переважає європейсько-індіанське або метиське населення; в інших американські індіанці становлять більшість; в деяких переважають жителі європейського походження; а населення інших країн має велике африканське або мулатське населення.

Етнічні групи

За даними Лізкано

Наступна таблиця містить інформацію, засновану на негенетичній праці 2014 року під назвою "Composición Étnica de las Tres Áreas Culturales del Continente Americano al Comienzo del Siglo XXI" ("Етнічний склад трьох культурних районів Американського континенту на початку 21-го Століття ") професора Національного автономного університету Мексики Франциско Ліскано Фернандеса.

Фернандес склав свою оцінку груп на основі критеріїв культурних моделей, а не генотипів чи навіть фенотипу. [2] Отже, за цими оцінками термін "білі" охоплює усіх тих, чия культура має переважно іберійське походженням, тоді як термін "метиси" охоплює тих, чия культура помітно поєднує іберійські та індіанські культурні традиції, а "індіанці" це лише ті, чия культура відноситься переважно до корінних жителів.

Таким чином, наслідком використання цих критеріїв є викревлення показників кількості зазначених груп, порівняно до генетичних або фенотипових факторів. Так, наприклад, категорія "білих", дана для Чилі, включала переважно генетичних метисів, тоді як категорія "метисів" у Мексиці включала не лише значну частку генетичних корінних американців, а й багато генетичних білих тощо. Дані по інших країнах подано нижче:

Країна Населення 2014 Білі Метиси Мулати Індіанці Чорні Азіати Креоли і Гаріфуна
Аргентина 41,769,726 85.0% 11.1% 0.0% 1.0% 0.0% 2.9% 0.0%
Болівія 10,118,683 15.0% 28.0% 2.0% 55.0% 0.0% 0.0% 0.0%
Бразилія 203,429,773 53.8% 0.0% 39.1% 0.4% 6.2% 0.5% 0.0%
Чилі 16,888,760 52.7% 39.3% 0.0% 8.0% 0.0% 0.0% 0.0%
Колумбія 41,725,543 20.0% 53.2% 21.0% 3.9% 1.8% 0.0% 0.1%
Коста-Рика 4,576,562 82.0% 15.0% 0.0% 0.8% 0.0% 0.2% 2.0%
Куба 11,087,330 37.0% 0.0% 51.0% 0.0% 11.0% 1.0% 0.0%
Домініканська Республіка 9,956,648 14.6% 0.0% 75.0% 0.0% 7.7% 0.4% 2.3%
Еквадор 15,007,343 9.9% 42.0% 5.0% 39.0% 5.0% 0.1% 0.0%
Сальвадор 6,071,774 1.0% 91.0% 0.0% 8.0% 0.0% 0.0% 0.0%
Гватемала 13,824,463 4.0% 42.0% 0.0% 53.0% 0.0% 0.8% 0.2%
Гондурас 8,143,564 1.0% 85.6% 0.7% 7.7% 0.0% 1.7% 3.3%
Мексика 121,724,226 15.0% 70.0% 0.5% 14.0% 0.0% 0.5% 0.0%
Нікарагуа 5,666,301 14.0% 78.3% 0.0% 6.9% 0.0% 0.2% 0.6%
Панама 3,460,462 10.0% 32.0% 27.0% 8.0% 5.0% 4.0% 14.0%
Парагвай 6,759,058 20.0% 74.5% 3.5% 1.5% 0.0% 0.5% 0.0%
Перу 30,814,175 12.0% 32.0% 9.7% 45.5% 0.0% 0.8% 0.0%
Пуерто-Рико 3,989,133 74.8% 0.0% 10.0% 0.0% 15.0% 0.2% 0.0%
Уругвай 3,308,535 88.0% 8.0% 4.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0%
Венесуела 27,635,743 16.9% 37.7% 37.7% 2.7% 2.8% 2.2% 0.0%
Разом 579,092,570 36.1% 30.3% 20.3% 9.2% 3.2% 0.7% 0.2%

Примітка: термін "креоли" відноситься людей африканського походження, які емігрували з британських та французьких колоній Карибського басейну до Центральної Америки. [2]

За даними Latinobarometro

Наступна таблиця показує, як латиноамериканці відповідають на питання, до якої раси ви вважаєте себе приналежним? в опитуванні Latinobarometro. [3]

Країна Метиси Білі Індіанці Мулати Чорні Азіати Інші раси Незнають/невідповіли
Аргентина 26% 61% 1% 1% 1% 0% 3% 7%
Болівія 57% 4% 27% 1% 1% 0% 1% 9%
Бразилія 27% 41% 1% 13% 17% 0% 1% 0%
Чилі 30% 59% 8% 1% 0% 0% 2% 0%
Колумбія 47% 26% 5% 5% 6% 0% 2% 0%
Коста-Рика 31% 40% 4% 17% 3% 1% 1% 3%
Домініканська Республіка 29% 11% 4% 24% 26% 3% 0% 3%
Еквадор 81% 4% 7% 3% 3% 1% 0% 1%
Сальвадор 68% 10% 5% 4% 4% 2% 0% 7%
Гватемала 32% 17% 45% 1% 1% 0% 1% 3%
Гондурас 67% 1% 13% 16% 2% 1% 1% 0%
Мексика 52% 6% 19% 2% 0% 1% 3% 17%
Нікарагуа 67% 6% 8% 2% 3% 1% 0% 13%
Панама 53% 16% 7% 5% 10% 1% 1% 7%
Парагвай 81% 3% 3% 1% 1% 0% 2% 9%
Перу 76% 6% 7% 1% 1% 1% 1% 7%
Уругвай 7% 74% 1% 4% 3% 0% 3% 8%
Венесуела 33% 32% 4% 21% 8% 0% 0% 2%
Разом 47% 24% 9% 6% 5% 1% 1% 7%

За іншими даними

Це перелік расово-етнічних груп на основі національних чи інших джерел.

Країна Індіанці Білі Метиси Мулати Чорні Азіати Коричневі або змішані Гаріфуна або самбо Інші Невказали Тип дослідження Рік
Аргентина[4] 2.4% 52.0% 27.0% 0.0% 0.0% 2.6% 0.0% 0.0% 16.0% 0.0% Н/Д 2018
Болівія[5] 37.0% 3.0% 52.0% 0.0% 1.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 7.0% Дослідження домогосподарств 2013
Бразилія[6] 0.5% 43.6% 0.0% 0.0% 8.6% 0.5% 46.8% 0.0% 0.0% 0.0% Дослідження домогосподарств 2020
Чилі[7] 6.0% 61.0% 27.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 2.0% 4.0% Дослідження домогосподарств 2006
Колумбія[8] 3.43% 0.0% 0.0% 0.0% 10.62% 0.0% 0.0% 0.0% 0.01% 85.94% Перепис 2005
Коста-Рика[9] 2.0% 81.8% 7.7% 5.7% 1.91% 0.21% 0.0% 0.0% 0.0% 0.68% Перепис 2011
Куба[10] 0.0% 64.1% 0.0% 26.6% 9.3% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% Перепис 2012
Домініканська Республіка[11] 0.0% 13.6% 0.0% 67.6% 18.3% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% Дослідження домогосподарств 2006
Еквадор[12] 7.0% 6.1% 71.9% 1.9% 5.3% 0.0% 0.0% 0.0% 7.8% 0.0% Перепис 2010
Сальвадор[13] 0.2% 12.7% 86.3% 0.0% 0.1% 0.0% 0.0% 0.0% 0.6% 0.0% Перепис 2007
Гватемала 39.4% 0.0% 60.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.1% 0.5% 0.0% Перепис 2002
Гондурас[14] 6.70% 7.87% 82.93% 0.0% 1.40% 0.0% 0.0% 0.55% 0.55% 0.0% Перепис 2013
Мексика[15] 21.5% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 78.5% Дослідження домогосподарств 2015
Нікарагуа[16] 6.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.4% 2.2% 91.4% Перепис 2005
Панама[17] 12.3% 0.0% 0.0% 0.0% 9.2% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 78.5% Перепис 2010
Парагвай[18] 1.8% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 0.0% 98.2% Перепис 2012
Перу[19] 25.7% 5.9% 60.2% 0.0% 3.6% 0.2% 0.0% 0.0% 1.1% 3.3% Перепис 2017
Пуерто-Рико[20] 0.5% 75.8% 0.0% 0.0% 12.4% 0.2% 3.3% 0.0% 7.8% 0.0% Перепис 2010
Уругвай[21] 0.4% 87.4% 2.5% 6.3% 2.0% 0.1% 0.6% 0.2% 0.1% 0.3% Дослідження домогосподарств 2006
Венесуела[22] 0.0% 43.6% 0.0% 0.0% 3.6% 0.0% 51.6% 0.0% 1.2% 0.0% Перепис 2011
Країна Корінні Американці Білі Європейці Чорні Африканці Азіати Метиси (Білі та Індіанці) Мулати (Білі і Чорні) Самбо (Чорні та Індіанці) Трирасові (Білі, Чорні та Індіанці) Рік генетичного аналізу
Аргентина[23] 1.9% 56.0% 0.1% 0.1% 42.5% 0.2% 0.0% 0.2% 2010
Болівія[5] 46.0% 3.0% 0.0% 0.0% 50.4% 0.0% 0.1% 0.5% 2013
Бразилія[24] 1.5% 43.1% 9.3% 0.7% 23.3% 23.2% 2.1% 25.4% 2018
Чилі[25] 7.5% 53.8% 0.2% 0.3% 38.0% 0.2% 0.0% 0.0% 2006
Колумбія[26] 2.9% 26.3% 10.5% 0.4% 25.5% 12.5% 2.1% 19.8% 2005
Коста-Рика[27] 2.0% 77.3% 2.0% 0.3% 4.5% 3.5% 1.3% 9.0% 2011
Куба[28] 0.0% 39.2% 11.0% 0.3% 0.0% 44.0% 0.0% 5.5% 2012
Домініканська Республіка[11] 0.0% 9.6% 15.8% 0.1% 0.7% 40.6% 3.5% 29.8% 2006
Еквадор[29] 11.0% 5.5% 1.1% 0.1% 77.9% 1.5% 2.1% 0.9% 2010
Сальвадор[30] 0.4% 12.9% 0.0% 0.0% 86.6% 0.1% 0.0% 0.0% 2007
Гватемала 38.0% 1.8% 1.0% 0.0% 57.2% 0.1% 1.7% 0.2% 2002
Гондурас[31] 11.1% 6.5% 1.8% 0.0% 77.5% 0.1% 2.8% 0.2% 2013
Мексика[32] 19.5% 28.0% 0.1% 0.1% 51.2% 0.1% 0.9% 0.1% 2015
Нікарагуа[16] 9.0% 3.0% 4.7% 0.0% 76.5% 2.1% 3.2% 0.5% 2005
Панама[33] 11.3% 24.2% 10.7% 0.7% 18.7% 15.0% 4.4% 17.0% 2010
Парагвай[34] 6.8% 33.0% 0.0% 0.1% 60.1% 0.0% 0.0% 0.0% 2012
Перу[35] 25.7% 4.8% 0.5% 0.9% 66.4% 0.0% 1.7% 0.0% 2017
Пуерто-Рико[36] 0.0% 23.1% 9.1% 0.1% 4.9% 20.2% 1.6% 41.0% 2010
Уругвай[21] 0.2% 84.5% 1.2% 0.1% 8.0% 5.9% 0.0% 0.1% 2006
Венесуела[37] 1.4% 39.6% 1.9% 0.1% 17.0% 9.0% 4.7% 26.5% 2011

Генетичні дослідження

Пігментація шкіри

У Латинській Америці колір шкіри людини та походження часто поєднуються, а світліша шкіра зазвичай вважається ознакою вищого рівня європейської домішки. [38] Дослідження 20-го століття, проведене на американцях мексиканського походження, використовувало дані відбиття шкіри (метод вимірювання світлості або темності шкіри) як оцінку європейського походження. [39] Однак генетичні дані, опубліковані в 2019 році, оскаржили цю презумпцію. Дослідження асоціацій, що проводилося в усьому геномі, на 6000 латиноамериканцях з Мексики, Бразилії, Колумбії, Чилі та Перу виявило, що причиною найсильнішої кореляції світлого кольору шкіри у цих популяціях насправді був амінокислотний варіант гена MFSD12; який відсутній у європейців, але дуже поширений у східних азіатів та корінних американців. [40] Застаріле припущення, що світліша шкіра у латиноамериканців є показником європейського походження, було невиправдане. [41]

Аргентина

Генетичний склад Аргентини в основному є європейським за походженням, причому з домішками як корінних американців, так і африканців.

Дослідження аутосомних ДНК 2009 року показало, що із загальної кількості аргентинського населення 78,5 відсотка національного генофонду складали європейські гени, 17,3 відсотка гени корінних американців і 4,2 відсотка гени африканців. [42]

Незважене аутосомне дослідження донорів крові з 2012 року виявило такий генетичний склад серед зразків у чотирьох регіонах Аргентини: 65% європейська, 31% індіанська та 4% африканська домішки. Висновок дослідження полягав не у виявленні узагальненого середнього рівня аутосомності країни, а в існуванні генетичної неоднорідності серед жителів різних регіонів. [43]

  • Хомбурґер., 2015, PLOS One Genetics: 67% європейська, 28% індіанська, 4% африканська та 1,4% азіатська домішки. [44]
  • Авенея., 2012, PLOS One Genetics: 65% європейська, 31% індіанська та 4% африканська домішки. [45]
    • Провінція Буенос-Айрес: 76% європейська та 24% інша.
    • Південна зона (провінція Чубут): 54% європейська та 46% інша.
    • Північно-східна зона (провінції Місіонес, Коррієнтес, Чако та Формоза): 54% європейська та 46% інша.
    • Північно-західна зона (провінція Сальта): 33% європейська та 67% інша.
  • Олівейра, 2008 р., за даними університету Бразилії : 60% європейська, 31% індіанська та 9% африканська домішки. [46]
  • дані National Geographic : 52% європейська, 27% індіанська, 9% африканська та 9% інша домішки. [47]

Бразилія

Генетичні дослідження показали, що населення Бразилії в цілому має європейські, африканські та корінні американські компоненти.

Автосомне дослідження 2013 року, в якому брали участь майже 1300 людей з усіх бразильських регіонів, виявило переважно європейське походження у поєднанні з африканськими та корінними американськими внесками різного ступеня. `` Окрім зростання градієнта з півночі на південь європейське походження було найбільш поширеним серед жителів усіх міст (зі значеннями до 74%). Населення на Півночі містило значну частку домішки корінних американців, яка була приблизно в два рази більша, ніж домішка Африканців. І навпаки, на північному сході, середньому заході та південному сході африканські домішки були другими за поширеністю. На внутрішньопопуляційному рівні всі міські популяції є дуже сильно змішані, і більша частина змін у пропорціях генетичних домішок спостерігалася більше між особинами в кожній популяції, ніж серед різних популяцій '. [48]

Регіон [49] Європейська домішка Африканська домішка Домішка Корінних Американців
Північний регіон 51% 17% 32%
Північно-Східний регіон 56% 28% 16%
Центрально-Західний регіон 58% 26% 16%
Південно-Східний регіон 61% 27% 12%
Південний регіон 74% 15% 11%

Чилі

Автосомне генетичне дослідження ДНК 2020 року дійшло до такого висновку: "Середнє походження по країні складало 0,53 ± 0,14 європейської, 0,04 ± 0,04 африканської та 0,42 ± 0,14 індіанської домішки, розбитої на 0,18 ± 0,15 Аймара та 0,25 ± 0,13 Мапуче. Однак домішка Мапуче була найвищою на півдні (40,03%), а Аймара на півночі (35,61%), відповідно до регіонів історичного проживання цих етнічних груп ". [50]

Колумбія

У Колумбії автосомне дослідження виявило, що внесок до національного генофонду становлять: 60,0% європейські, 32,0% корінні та 8,0% африканські гени. [51]

Згідно з дослідженням аутосомної ДНК 2015 року, в Колумбії було 62,50% європейської, 27,40% корінних американців та 9,2% африканської домішок. [52]

Цей список показує регіональну домішку в Колумбії згідно з дослідженням ДНК 2016 року, що включало майже 800 зразків: [53]

Регіон Європейська Індіанська Африканська
Амазонія 27,14% 65,20% 7,66%
Центральний 58,86% 36,04% 5,10%
Карибський басейн 55,01% 22,01% 22,98%
Велика Толіма 54,54% 37,34% 8,12%
Орінокія 53,00% 36,02% 10,98%
Тихоокеанський 22,72% 14,01% 63,27%
Пайса 66,91% 25,22% 7,87%
Сантандерес 58,10% 34,97% 6,93%
Південний захід 48,65% 44,28% 7,07%
Валле-дель-Каука 55,43% 30,54% 14,04%

Коста-Ріка

У той час як більшість Коста-Ріканців ідентифікуються, як з креоли або кастізо , генетичні дослідження показують значну добішку доколумбових індіанців і меншу африканську домішку.

Згідно з автосомним дослідженням, генетичний склад Коста-Рики складає 61% відсотків європейської, 30% відсотків американської та 9% відсотків африканської домішок. Спостерігались регіональні розбіжності, з більшим європейським впливом у північних та центральних регіонах. Збільшення американського походження було виявлено на півдні (20%), а більший внесок Африки в прибережних регіонах (18% біля Атлантики та 5% біля Тихого океані). [54]

У Центральній долині, де проживає більше половини жителів Коста-Рики, живе метиське населення з одним із найвищих європейських компонентів у Латинській Америці (порівняно з Ріо-де-ла-Платою), регіоном з низькою корінною домішкою (який в минулому був заселений різнорідними групами мисливців-збирачів) і де зарас корінне населення є рідкісним. Під час іспанської колонізації Америки Коста-Ріка була одним із найбільш ізольованих регіонів Америки . Згідно з генетичними дослідженнями, середній Костариканець із Центральної долини має 80 ~ 90 відсотків європейської, 15 відсотків корінної та 5 відсотків північно-африканської або африканської домішки. [54]

Куба

Автосомне дослідження 2014 року показало, що генетичні предки Кубинців були: 72% європейцями, 20% африканцями та 8% корінними американцями. [55]

Домініканська республіка

Згідно з недавнім автосомним дослідженням, генетичний склад Домініканської Республіки становив 51,2 відсотка європейської, 41,8 відсотка африканської та 8 відсотків корінної домішки. [51]

Еквадор

За даними автосомного дослідження ДНК 2010 року, генетичний склад генофонду еквадорців складається з 48,8% домішки корінних американців, 38,9% європейців та 12,3% африканців. [51]

Сальвадор

Переважна більшість населення вважає себе метисами. Сальвадор - одна з найбільш однорідних країн Латинської Америки . Згідно з генетичним дослідженням Університету Бразилії, сальвадорські генетичні домішки національного генофонду складаються з з 45,2% внеску індіанців, 45,2% внеску Європейців та 9,6% внеску африканських предків. [56]

Гватемала

Дослідження "Географічні закономірності домішок геномів у латиноамериканських метисах", проведене PLoS Genetics, показало, що генетичний склад населення Гватемали складається з 55% європейської, 44% американської та менше 1% африканської та азіатської домішок. [57]

Мексика

Дослідження Національного інституту геномної медицини Мексики (INMEGEN) повідомило, що мексиканські метиси мають 58,96% європейської, 10,03% африканської та 31,05% азіатської домішок. Внесок Африки коливається від 2,8 відсотка в Сонорі до 11,13 відсотка у Веракрусі. Вісімдесят відсотків населення було класифіковано як метиси (певною мірою расово змішані). Дослідження було проведено серед добровольців із шести штатів ( Сонора, Сакатекас, Веракрус, Гуанахуато, Оахака та Юкатан ) та корінної групи - сапотеків . [58]

Дослідження в Мехіко показало, що його популяція метисів мала найбільші варіації в Латинській Америці, причому ці метиси були в основному європейськими або індіанськими, і не мали однорідної домішки. Результати дослідження є подібними до INMEGEN, де європейська домішка становила 56,8 відсотка, азіатська (корінних американців) - 39,8 відсотка та африканська - 3,4 відсотка. [57] Додаткові дослідження вказують на більшу європейську домішку у людей з вищим соціально-економічним статусом та більшу індіанську домішку у людей з нижчим соціально-економічним статусом. Дослідження мексиканців з низьким рівнем доходу виявило, що середня домішка у них становить 0,590, 0,348 та 0,062 американських, європейських та африканських генів відповідно [59] тоді як дослідження мексиканців з доходом, що перевищує середній, виявило, що їх європейська домішка становить 82 відсотки. [60]

Перу

Згідно з генетичними дослідженнями Університету Бразилії, перуанська генетична домішка складається з 51,0% індіанцського, 37,1% європейського та 11,9% африканського компонентів. [56]

За даними автосомного дослідження ДНК 2015 року, генетичий склад населення Перу складався з: 47,30% домішки корінних американців, 47% європейської та 3,2% африканської домішки. [52]

Уругвай

Дослідження ДНК 2009 року в Американському журналі біології людини показало, що генетичний внесок у генофонд Уругваю в цілому походить переважно від Європи, причому корінні американські предки становлять від 1 до 10 відсотків, а африканські - від 7 до 15 відсотків (залежно від регіону) ). [61] У дослідженні 2014 року, "за погодженням з результатами дослідження, що використовує нДНК ", середнє значення "для всієї країни" (але яке, таким чином, може варіюватися в регіонах) становить 6% африканської та 10% домішки корінних американців. [62]

Див. також

  • Раса та етнічна приналежність у Латинській Америці

Посилання

  1. ↑ Administrador. Diversidad / Diversidad Étnico-Racial - Principal.
  2. ↑ а б Lizcano Fernández, Francisco (2005). Composición Étnica de las Tres Áreas Culturales del Continente Americano al Comienzo del Siglo XXI [Ethnic Composition of Three Cultural Areas of the Americas at Beginning of the XXI Century] (PDF). Convergencia (ісп.). 38 (May–August): 185—232. ISSN 1405-1435. Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2008: see table on page 218
  3. ↑ Informe Latinobarómetro 2016. Slideshare.net. 6 жовтня 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
  4. ↑ https://genographic.nationalgeographic.com/reference-populations-next-gen/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. ↑ а б |Encuesta de Ipsos Apoyo, Opinión y Mercado. 2013 (Spanish) .
  6. ↑ Tabela 6403 - População, por cor ou raça. IBGE (Portuguese) . Процитовано 14 вересня 2020.
  7. ↑ |World Values Survey 2006 Chile (PDF). 2006 (Spanish) .
  8. ↑ COLOMBIA UNA NACIÓN MULTICULTURAL: Su diversidad étnica (PDF). 2005 Census (Spanish) . DANE. May 2007. с. 37.
  9. ↑ Censo de Población y Vivienda 2000. 2000 Census (Spanish) . ECLAC. Архів оригіналу за 30 червня 2012.
  10. ↑ El Color de la Piel según el Censo de Población y Viviendas (PDF) (Spanish) . Oficina Nacional de Estadísticas.
  11. ↑ а б La variable étnico racial en los censos de población en la República Dominicana [The racial ethnic variable in the population census in the Dominican Republic] (ісп.). Dominican Republic National Bureau of Statistics. July 2012. Архів оригіналу (PDF) за 29 липня 2013.
  12. ↑ Resultados del Censo 2010. 2010 Census (Spanish) . INEC. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 14 травня 2012.
  13. ↑ Censo de Población de Vivienda 2007 [Population and Housing Census 2007] (PDF). Department of Statistics and Censuses, Republic of El Salvador (ісп.). 4 листопада 2007. с. 13.
  14. ↑ XVII Censo de Población y VI de Vivienda 2013. 2013 (Spanish) . INE. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 23 травня 2017.
  15. ↑ Encuesta Intercensal 2015 (PDF) (Spanish) . INEGI. 2015. Процитовано 5 червня 2017.
  16. ↑ а б Nicaragua: Documento para Discusión sobre los Pueblos Indígenas y AfroDescendientes. 2007 (Spanish) . BID.
  17. ↑ INEC::Perspectiva étnica de los censos nacionales de población y de vivienda de 201 (PDF). 2010 (Spanish) . CEPAL.
  18. ↑ Pueblos Indígenas en el Paraguay, Resultados finales de población y vivienda 2012 (PDF). 2012 Census (Spanish) . Dirección General de Estadística, Encuestas y Censos.
  19. ↑ Resultados Censo 2017 (PDF) (Spanish) . INE. с. 197.
  20. ↑ 2010 Census: Puerto Rico Profile (PDF). United States Census Bureau. 2010.
  21. ↑ а б El perfil demográfico y socioeconómico de la población uruguaya según su ascendencia racial. 2006 (Spanish) . Instituto Nacional de Estadística. с. 15. Процитовано 22 травня 2017.
  22. ↑ XIV Censo nacional de población y vivienda: Resultados total nacional de la República Bolivariana de Venezuela [XIV National Census of Population and Housing: Total national results for the Bolivarian Republic of Venezuela] (PDF). 2011 Census (ісп.). INE. May 2014. с. 29. Процитовано 22 травня 2017.
  23. ↑ Datos Geográficos | Embajada de la República Argentina (Spanish) .
  24. ↑ Tabela 1.3.1 - População residente, por cor ou raça, segundo o sexo e os grupos de idade - Brasil - 2010 (PDF). IBGE (Portuguese) . Процитовано 23 травня 2017.
  25. ↑ |World Values Survey 2006 Chile (PDF). 2006 (Spanish) .
  26. ↑ COLOMBIA UNA NACIÓN MULTICULTURAL: Su diversidad étnica (PDF). 2005 Census (Spanish) . DANE. May 2007. с. 37.
  27. ↑ Censo de Población y Vivienda 2000. 2000 Census (Spanish) . ECLAC. Архів оригіналу за 30 червня 2012.
  28. ↑ El Color de la Piel según el Censo de Población y Viviendas (PDF) (Spanish) . Oficina Nacional de Estadísticas.
  29. ↑ Resultados del Censo 2010. 2010 Census (Spanish) . INEC. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 14 травня 2012.
  30. ↑ Censo de Población de Vivienda 2007 [Population and Housing Census 2007] (PDF). Department of Statistics and Censuses, Republic of El Salvador (ісп.). 4 листопада 2007. с. 13.
  31. ↑ XVII Censo de Población y VI de Vivienda 2013. 2013 (Spanish) . INE. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 23 травня 2017.
  32. ↑ Encuesta Intercensal 2015 (PDF) (Spanish) . INEGI. 2015. Процитовано 5 червня 2017.
  33. ↑ INEC::Perspectiva étnica de los censos nacionales de población y de vivienda de 201 (PDF). 2010 (Spanish) . CEPAL.
  34. ↑ Pueblos Indígenas en el Paraguay, Resultados finales de población y vivienda 2012 (PDF). 2012 Census (Spanish) . Dirección General de Estadística, Encuestas y Censos.
  35. ↑ Resultados Censo 2017 (PDF) (Spanish) . INE. с. 197.
  36. ↑ 2010 Census: Puerto Rico Profile (PDF). United States Census Bureau. 2010.
  37. ↑ XIV Censo nacional de población y vivienda: Resultados total nacional de la República Bolivariana de Venezuela [XIV National Census of Population and Housing: Total national results for the Bolivarian Republic of Venezuela] (PDF). 2011 Census (ісп.). INE. May 2014. с. 29. Процитовано 22 травня 2017.
  38. ↑ WadeJan. 21, Lizzie; 2019; Am, 5:00 (18 січня 2019). The surprising reason why some Latin Americans have light skin. Science - AAAS.
  39. ↑ Relethford, John H.; Stern, Michael P.; Gaskill, Sharon P.; Hazuda, Helen P. (1983). Social class, admixture, and skin color variation in Mexican-Americans and Anglo-Americans living in San Antonio, Texas. American Journal of Physical Anthropology. 61 (1): 97—102. doi:10.1002/ajpa.1330610110. PMID 6869517.
  40. ↑ Adhikari, Kaustubh; Mendoza-Revilla, Javier; Sohail, Anood; Fuentes-Guajardo, Macarena; Lampert, Jodie; Chacón-Duque, Juan Camilo; Hurtado, Malena; Villegas, Valeria; Granja, Vanessa (21 January 2019). A GWAS in Latin Americans highlights the convergent evolution of lighter skin pigmentation in Eurasia. Nature Communications. 10 (1): 358. Bibcode:2019NatCo..10..358A. doi:10.1038/s41467-018-08147-0. PMC 6341102. PMID 30664655.
  41. ↑ Wade, Lizzie (24 January 2019). Light skin may be legacy of Native American ancestors. Science. 363 (6425): 333. Bibcode:2019Sci...363..333W. doi:10.1126/science.363.6425.333. PMID 30679354.
  42. ↑ Corach, Daniel; Lao, Oscar; Bobillo, Cecilia; Van Der Gaag, Kristiaan; Zuniga, Sofia; Vermeulen, Mark; Van Duijn, Kate; Goedbloed, Miriam; Vallone, Peter M. (January 2010). Inferring Continental Ancestry of Argentineans from Autosomal, Y-Chromosomal and Mitochondrial DNA. Annals of Human Genetics. 74 (1): 65—76. doi:10.1111/j.1469-1809.2009.00556.x. PMID 20059473.
  43. ↑ Avena, Sergio; Via, Marc; Ziv, Elad; Pérez-Stable, Eliseo J.; Gignoux, Christopher R.; Dejean, Cristina; Huntsman, Scott; Torres-Mejía, Gabriela; Dutil, Julie (10 квітня 2012). Heterogeneity in Genetic Admixture across Different Regions of Argentina. PLOS ONE. 7 (4): e34695. Bibcode:2012PLoSO...734695A. doi:10.1371/journal.pone.0034695. PMC 3323559. PMID 22506044.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  44. ↑ Homburger та ін. (2015). Genomic Insights into the Ancestry and Demographic History of South America. PLOS Genetics. 11 (12): e1005602. doi:10.1371/journal.pgen.1005602. PMC 4670080. PMID 26636962.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  45. ↑ Avena та ін. (2012). Heterogeneity in Genetic Admixture across Different Regions of Argentina. PLOS ONE. 7 (4): e34695. Bibcode:2012PLoSO...734695A. doi:10.1371/journal.pone.0034695. PMC 3323559. PMID 22506044.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  46. ↑ O impacto das migrações na constituição genética de populações latino-americanas (PDF). Repositorio.unb.br. Архів оригіналу (PDF) за 1 October 2018. Процитовано 15 January 2018.
  47. ↑ Reference Populations – Geno 2.0 Next Generation. Genographic.nationalgeographic.com. Архів оригіналу за 24 November 2017. Процитовано 15 January 2018.
  48. ↑ Saloum de Neves Manta, Fernanda; Pereira, Rui; Vianna, Romulo; Rodolfo Beuttenmüller de Araújo, Alfredo; Leite Góes Gitaí, Daniel; Aparecida da Silva, Dayse; de Vargas Wolfgramm, Eldamária; da Mota Pontes, Isabel; Ivan Aguiar, José (20 September 2013). Revisiting the Genetic Ancestry of Brazilians Using Autosomal AIM-Indels. PLOS ONE. 8 (9): e75145. Bibcode:2013PLoSO...875145S. doi:10.1371/journal.pone.0075145. PMC 3779230. PMID 24073242.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  49. ↑ Lins, Tulio C.; Vieira, Rodrigo G.; Abreu, Breno S.; Grattapaglia, Dario; Pereira, Rinaldo W. (2009). Genetic composition of Brazilian population samples based on a set of twenty-eight ancestry informative SNPs. American Journal of Human Biology. 22 (2): 187—92. doi:10.1002/ajhb.20976. PMID 19639555.
  50. ↑ Verdugo, Ricardo A.; Di Genova, Alex; Herrera, Luisa; Moraga, Mauricio; Acuña, Mónica; Berríos, Soledad; Llop, Elena; Valenzuela, Carlos Y.; Bustamante, M. Leonor (2020). Development of a small panel of SNPS to infer ancestry in Chileans that distinguishes Aymara and Mapuche components. Biological Research. 53 (1): 15. doi:10.1186/s40659-020-00284-5. PMC 7161194. PMID 32299502. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=29 (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  51. ↑ а б в Bryc, Katarzyna; Velez, Christopher; Karafet, Tatiana; Moreno-Estrada, Andres; Reynolds, Andy; Auton, Adam; Hammer, Michael; Bustamante, Carlos D.; Ostrer, Harry (11 May 2010). Genome-wide patterns of population structure and admixture among Hispanic/Latino populations. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 107 (Suppl 2): 8954—8961. Bibcode:2010PNAS..107.8954B. doi:10.1073/pnas.0914618107. PMC 3024022. PMID 20445096.
  52. ↑ а б Homburger, Julian R.; Moreno-Estrada, Andrés; Gignoux, Christopher R.; Nelson, Dominic; Sanchez, Elena; Ortiz-Tello, Patricia; Pons-Estel, Bernardo A.; Acevedo-Vasquez, Eduardo; Miranda, Pedro (4 December 2015). Genomic Insights into the Ancestry and Demographic History of South America. PLOS Genetics. 11 (12): e1005602. doi:10.1371/journal.pgen.1005602. PMC 4670080. PMID 26636962.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  53. ↑ Ossa, Humberto; Aquino, Juliana; Pereira, Rui; Ibarra, Adriana; Ossa, Rafael H; Pérez, Luz Adriana; Granda, Juan David; Lattig, Maria Claudia; Groot, Helena (13 October 2016). Outlining the Ancestry Landscape of Colombian Admixed Populations. PLOS ONE. 11 (10): e0164414. Bibcode:2016PLoSO..1164414O. doi:10.1371/journal.pone.0164414. PMC 5063461. PMID 27736937.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  54. ↑ а б Morera, B.; Barrantes, R.; Marin-Rojas, R. (January 2003). Gene Admixture in the Costa Rican Population. Annals of Human Genetics. 67 (1): 71—80. doi:10.1046/j.1469-1809.2003.00010.x. PMID 12556237.
  55. ↑ Marcheco-Teruel, Beatriz; Parra, Esteban J.; Fuentes-Smith, Evelyn; Salas, Antonio; Buttenschøn, Henriette N.; Demontis, Ditte; Torres-Español, María; Marín-Padrón, Lilia C.; Gómez-Cabezas, Enrique J. (24 July 2014). Cuba: Exploring the History of Admixture and the Genetic Basis of Pigmentation Using Autosomal and Uniparental Markers. PLOS Genetics. 10 (7): e1004488. doi:10.1371/journal.pgen.1004488. PMC 4109857. PMID 25058410.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  56. ↑ а б Godinho, Neide Maria de Oliveira (2008). O impacto das migrações na constituição genética de populações latino-americanas (PDF). Universidade de Brasília. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 29 October 2012.
  57. ↑ а б Wang, Sijia; Ray, Nicolas; Rojas, Winston; Parra, Maria V.; Bedoya, Gabriel; Gallo, Carla; Poletti, Giovanni; Mazzotti, Guido; Hill, Kim (21 March 2008). Geographic Patterns of Genome Admixture in Latin American Mestizos. PLOS Genetics. 4 (3): e1000037. doi:10.1371/journal.pgen.1000037. PMC 2265669. PMID 18369456.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  58. ↑ J.K. Estrada; A. Hidalgo-Miranda; I. Silva-Zolezzi; G. Jimenez-Sanchez. Evaluation of Ancestry and Linkage Disequilibrium Sharing in Admixed Population in Mexico. ASHG. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 18 липня 2012.
  59. ↑ Lisker, Rubén; Ramírez, Eva; González-Villalpando, Clicerio; Stern, Michael P. (1995). Racial admixture in a Mestizo population from Mexico City. American Journal of Human Biology. 7 (2): 213—216. doi:10.1002/ajhb.1310070210. PMID 28557218.
  60. ↑ Martinez-Marignac, Veronica L.; Valladares, Adan; Cameron, Emily; Chan, Andrea; Perera, Arjuna; Globus-Goldberg, Rachel; Wacher, Niels; Kumate, Jesús; McKeigue, Paul (26 October 2006). Admixture in Mexico City: implications for admixture mapping of Type 2 diabetes genetic risk factors. Human Genetics. 120 (6): 807—819. doi:10.1007/s00439-006-0273-3. PMID 17066296.
  61. ↑ Bonilla, Carolina; Bertoni, Bernardo; González, Susana; Cardoso, Horacio; Brum-Zorrilla, Nadir; Sans, Mónica (May 2004). Substantial native American female contribution to the population of Tacuarembó, Uruguay, reveals past episodes of sex-biased gene flow. American Journal of Human Biology. 16 (3): 289—297. doi:10.1002/ajhb.20025. PMID 15101054.
  62. ↑ Salzano, Francisco Mauro; Sans, Mónica (2014). Interethnic admixture and the evolution of Latin American populations. Genetics and Molecular Biology. 37 (1 suppl 1): 151—170. doi:10.1590/s1415-47572014000200003. PMC 3983580. PMID 24764751.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Латинської_Америки&oldid=30319841