Даркнет: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 118: Рядок 118:
* Продаж заборонених товарів на [[Даркнет маркет|ринках даркнетів]]
* Продаж заборонених товарів на [[Даркнет маркет|ринках даркнетів]]
* [[Спільне використання файлів|Спільне користування файлами]] ([[Варез (програмне забезпечення)|варез]], особисті та конфіденційні файли, порнографія, нелегальне та контрабандне програмне забезпечення тощо).
* [[Спільне використання файлів|Спільне користування файлами]] ([[Варез (програмне забезпечення)|варез]], особисті та конфіденційні файли, порнографія, нелегальне та контрабандне програмне забезпечення тощо).

== Загальна інформація ==
Коли цей термін використовують для опису файлообмінної мережі, назву DarkNet часто вживають як синонім фрази «<nowiki/>[[friend-to-friend]]<nowiki/>» («від одного до одного») — ці два поняття описують мережі, в яких прямі з'єднання встановлюються тільки між двома [[Peer-to-peer|пірами]], які один одному довіряють. Такі мережі ще називають закритими [[Peer-to-peer|p2p]] ({{lang-en|private peer-to-peer}}).

Найпоширені файлообмінники, наприклад, [[BitTorrent (протокол)|BitTorrent]], насправді не є даркнетами, оскільки користувачі можуть зв'язуватися з ким завгодно в мережі<ref>{{Стаття|author=Chao Zhang, Prithula Dhungel, Di Wu, Zhengye Liu, Keith W. Ross|місяць=05|doi=10.1109/INFCOM.2010.5461962|issn=978-1-4244-5838-7|pages=1—9|issue=|том=|число=06|date=2010|title=«BitTorrent Darknets»|publisher={{нп|Конференція з комп'ютерних комунікацій|INFOCOM|||Conference on Computer Communications}}|place=[[Інститут інженерів з електротехніки та електроніки]]|тип=[https://ieeexplore.ieee.org/xpl/conhome/5461675/proceeding 2010 Proceedings IEEE INFOCOM]|видання=|language=en|url=|pmid=}}</ref><ref>{{Стаття|author=Xiaowei Chen, Xiaowen Chu, Zongpeng Li|місяць=01|doi=10.1007/s12083-012-0149-3|issn=|сторінок=16|issue=|том=|число=03|date=2012|title=«Improving sustainability of BitTorrent darknets»|publisher=[[Springer Science+Business Media]]|place=|тип=|видання=Peer-to-Peer Networking and Applications|language=en|url=http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.649.1885&rep=rep1&type=pdf|pmid=}}</ref>.

Майже всі відомі даркнети децентралізовані і, отже, вважаються [[Peer-to-peer|одноранговими]].

У даркнеті використовуються домени, на які неможливо зайти через звичайну мережу за допомогою стандартних браузерів. Найчастіше, це — [[Псевдодомен верхнього рівня|псевдодомени]] в доменній зоні [[.onion]] або [[I2P|.i2p]] тощо<ref>{{Cite web|url=https://www.securitylab.ru/news/476336.php|title=Домен .onion запрещено использовать в общественном интернете|last=|website=Securitylab|date=|publisher=www.securitylab.ru|accessdate=2018-06-07}}</ref>. Для адреси сайту часто використовують випадковий набір символів або шифр, наприклад {{Не перекладено|facebookcorewwwi.onion||en}} — дзеркало соціальної мережі [[Facebook]] у даркнеті, яке неможливо відкрити в звичайному браузері.

2016 року британські фахівці з [[Комп'ютерна безпека|кібербезпеки]] проаналізували вміст вибірки веб-сайтів мереж даркнет за допомогою [[Пошуковий робот|пошукової машини]], налаштованої на відстеження і категоризацію знайденого контенту за низкою ключових слів ({{Lang-en|Weapons}} — зброя, {{Lang-en|Illegal Pornography}} — [[Порнографія|нелегальна порнографія]], {{Lang-en|Extremism}} тощо). Серед 5205 обстежених сайтів виявлено лише 2723 активних, а нелегальний контент вдалося відшукати на 1547 сайтах. Як видається авторам дослідження, найпоширенішими в мережах даркнет є віртуальні майданчики для торгівлі наркотичними речовинами і вчинення фінансових злочинів<ref>{{Книга
|автор = Laurent Gayard
|видавництво = [[John Wiley & Sons|ISTE Ltd ; Hoboken, NJ, USA : John Wiley & Sons, Inc.]]
|тираж =
|ISBN = 978-1786302021
|серія = Information Systems, Web and Pervasive Computing
|сторінок = 196
|сторінки =
|том = 2
|рік = 2018
|місце = [[Лондон]]
|частина = Cybercrime, politics and subversion in the “half-world”
|видання =
|відповідальний =
|посилання = https://books.google.ru/books?hl=ru&lr=&id=k-JVDwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP2&dq=Darknet.+Geopolitics+and+Uses&ots=ScSZ--z3tG&sig=fHv38weXcwmpjbjL4DQeaKZSevM&redir_esc=y#v=onepage&q=Darknet.%20Geopolitics%20and%20Uses&f=false
|мова = en
|оригінал =
|заголовок = «Darknet : Geopolitics and Uses»
|посилання частина =
|ref =
}}</ref><ref>{{Стаття|author=Daniel Moore, Thomas Rid|місяць=02|doi=10.1080/00396338.2016.1142085|issn=1468-2699|pages=7—38|issue=1|том=57|число=01|date=2016|title=«Cryptopolitik and the Darknet»|publisher=[[Taylor & Francis]]|place=[[Міжнародний інститут стратегічних досліджень]]|тип={{нп|Scholarly journal}}|видання={{нп|Survival (журнал)|Survival||Survival (journal)}}|language=en|url=|pmid=}}</ref>.


== Програмне забезпечення ==
== Програмне забезпечення ==

Версія за 08:05, 9 лютого 2022

Даркнет (від англ. dark net) — оверлейна мережа, доступ до якої можливий лише через певне програмне забезпечення, налаштування чи авторизацію, часто з використанням нестандартних комунікаційних протоколів та портів. Типовими мережами такого типу є friend-to-friend[1] мережі (зазвичай використовуються для спільного користування файлами та peer-to-peer з'єднання)[2] та приватних мереж на кшталт Tor.

Якщо розглядати це явище в контексті індексованості контенту пошуковими системами[3], то терміном, протилежним до зашифрованого даркнету, є чиста мережа[4][5][6] (або клірнет, з англ. clearnet) або поверхнева мережа.

Анонімна мережа являє собою систему не пов'язаних між собою віртуальних тунелів, що дозволяє передавати дані в зашифрованому вигляді. Даркнет відрізняється від інших розподілених однорангових мереж, тим, що файлообмін відбувається анонімно (оскільки IP-адреси недоступні публічно), і, отже, користувачі можуть спілкуватися без особливих побоювань і державного втручання[1]. Саме тому даркнет часто сприймають як інструмент для здійснення комунікації в різного роду підпіллях і незаконній діяльності[7]. У загальнішому сенсі термін «даркнет» можна використати для опису некомерційних «вузлів» Інтернету[8] або віднести до всіх «підпільних» інтернет-комунікацій і технологій, які переважно пов'язані з незаконною діяльністю або інакомисленням[1].

Походження

Початково термін було утворено у 1970-х роках для позначення мереж, ізольованих від ARPANET (що переросла в Інтернет) з метою безпеки[9]. На той час даркнети могли отримувати дані з ARPANET, проте їхні адреси не з'являлись у списку мереж, та не відповідали на пінгування чи інші запити.

Термін став загальноприйнятним після публікації «Даркнет та майбутнє цифрової дистрибуції»[10], роботи 2002 року Пітера Біддла, Пола Інґланда, Маркуса Пейнадо та Браяна Віллмана, чотирьох працівників Microsoft, які стверджували, що наявність даркнету було основною перешкодою розвитку робочих DRM-технологій та невідворотністю порушень авторських прав.

На їхню думку, ідея даркнету ґрунтується на трьох припущеннях:

  1. Будь-який об'єкт, призначений для розповсюдження, буде доступним певній частині користувачів з дозволом на копіювання.
  2. Користувачі копіюватимуть об'єкти, якщо це можливо і якщо вони цього захочуть.
  3. Користувачі з'єднані каналами з високою пропускною здатністю.

DarkNet — це файлообмінна мережа[11], яка виникає за появи загальнодоступних даних, за припущенням 1, і за поширення цих даних, за припущеннями 2 і 3.

Дослідники Microsoft стверджують, що існування даркнету було основною перешкодою для розробки працездатних DRM-технологій[12].

Відтоді цей термін часто запозичували і, зокрема, використовували в таких великих ЗМІ, як Rolling Stone[13] і Wired[14].

Даркнет можна використати для таких цілей, як:

Субкультури

Журналіст Джозеф Лазіка[en] у своїй книзі «Даркнет: війна Голівуду проти цифрового покоління» описує спробу даркнету охопити мережі спільного користування файлами[21]. Згодом, у 2014 році, журналіст Джеймі Бартлет[en] у своїй книзі «Даркнет» використовує його як термін для опису ряду підпільних та нових субкультур, включно з:

Станом на 2015 рік, «Даркнет» часто використовують як синонім темної мережі через кількість прихованих сервісів у даркнеті Tor'у. Термін часто використовують неточно та взаємозамінно до глибинної мережі через те, що Tor був відомий своєю стійкістю до індексації. Змішування цих двох термінів вважають неточним[23], деякі коментарі рекомендують використовувати їх для чітко відмінних понять[24][25].

Застосування

Загалом даркнети може бути використано з багатьох причин на кшталт:

Загальна інформація

Коли цей термін використовують для опису файлообмінної мережі, назву DarkNet часто вживають як синонім фрази «friend-to-friend» («від одного до одного») — ці два поняття описують мережі, в яких прямі з'єднання встановлюються тільки між двома пірами, які один одному довіряють. Такі мережі ще називають закритими p2p (англ. private peer-to-peer).

Найпоширені файлообмінники, наприклад, BitTorrent, насправді не є даркнетами, оскільки користувачі можуть зв'язуватися з ким завгодно в мережі[26][27].

Майже всі відомі даркнети децентралізовані і, отже, вважаються одноранговими.

У даркнеті використовуються домени, на які неможливо зайти через звичайну мережу за допомогою стандартних браузерів. Найчастіше, це — псевдодомени в доменній зоні .onion або .i2p тощо[28]. Для адреси сайту часто використовують випадковий набір символів або шифр, наприклад facebookcorewwwi.onion[en] — дзеркало соціальної мережі Facebook у даркнеті, яке неможливо відкрити в звичайному браузері.

2016 року британські фахівці з кібербезпеки проаналізували вміст вибірки веб-сайтів мереж даркнет за допомогою пошукової машини, налаштованої на відстеження і категоризацію знайденого контенту за низкою ключових слів (англ. Weapons — зброя, англ. Illegal Pornographyнелегальна порнографія, англ. Extremism тощо). Серед 5205 обстежених сайтів виявлено лише 2723 активних, а нелегальний контент вдалося відшукати на 1547 сайтах. Як видається авторам дослідження, найпоширенішими в мережах даркнет є віртуальні майданчики для торгівлі наркотичними речовинами і вчинення фінансових злочинів[29][30].

Програмне забезпечення

Усі даркнети вимагають для доступу встановлення певного програмного забезпечення або певних мережевих налаштувань. Це може бути Tor, до якого можна дістатись через спеціальний браузер Vidalia[en], відомий ще як пакет браузера Tor; альтернативою може бути налаштований схожим чином проксі-сервер.

Активне

Картограма анонімності виходу в мережу

Вимерлі

Див. також

Джерела

  1. а б в г Wood, Jessica (2010). The Darknet: A Digital Copyright Revolution. Richmond Journal of Law and Technology[en]. 16 (4): 15–17. Процитовано 25 October 2011. 
  2. Mansfield-Devine, Steve (December 2009). Darknets. Computer Fraud & Security. 2009 (12): 4–6. doi:10.1016/S1361-3723(09)70150-2. 
  3. Barratt, Monica (15 January 2015). A Discussion About Dark Net Terminology. Drugs, Internet, Society. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 14 June 2015. 
  4. Miller, Tessa (10 January 2014). How Can I Stay Anonymous with Tor?. Life Hacker. Процитовано 7 June 2015. 
  5. Torpey, Kyle (2 December 2014). Blockchain.info Launches Tor Hidden Service. Inside Bitcoins. Процитовано 9 June 2015. 
  6. Roger, Jolly. Clearnet vs Hidden Services—Why You Should Be Careful. Jolly Roger’s Security Guide for Beginners. DeepDotWeb. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 4 June 2015. 
  7. На темной стороне интернета: Что такое Dark Web и Deep Web?. www.dgl.ru. Процитовано 20 травня 2018. 
  8. J. D. Lasica. «Darknet: Hollywood's War Against the Digital Generation». — Університет Каліфорнії : Hoboken, N.J. : Wiley, 2005. — 320 с. — ISBN 978-0471683346.
  9. Om Darknet. Архів оригіналу за 25 March 2015. Процитовано 2012-03-11.03.2024. 
  10. Biddle, Peter; England, Paul; Peinado, Marcus; Willman, Bryan (18 November 2002). The Darknet and the Future of Content Distribution (PDF) ACM Workshop on Digital Rights Management. Washington, D.C.: Microsoft Corporation. Процитовано 10 October 2012. 
  11. Amita A. Dwivedy. «Secure File Sharing in Darknet» // International Journal of Engineering Research & Technology (IJERT). — Gujarat Technological University[en] : S.L. : ESRSA Publ., 2014. — Vol. 3, iss. 1 (01). — P. 1978—1983. — ISSN 2278-0181. Архівовано з джерела 19 березня 2020.
  12. Alessandro Acquisti. «Darknets, DRM, and Trusted Computing: Economic Incentives for Platform Providers». — Університет Карнегі — Меллон, 2004. — 29 March. Архівовано з джерела 21 березня 2020.
  13. David Kushner. «The Darknet: Is the Government Destroying ‘the Wild West of the Internet?’» // Rolling Stone : журнал. — Нью-Йорк : Penske Media Corporation[en], 2015. — . — 10. — ISSN 0035-791X. Архівовано з джерела 18 квітня 2020.
  14. Andy Greenberg. «Feds Dismantled the Dark-Web Drug Trade—but It's Already Rebuilding» // Wired : журнал. — Сан-Франциско : Condé Nast, 2019. — . — 09. — ISSN 1078-3148. Архівовано з джерела 18 квітня 2020.
  15. Conor McManamon, Fredrick Mtenzi. «Defending privacy: The Development and Deployment of a Darknet» // Дублінський технологічний інститут. — 5th Internet Technology and Secured Transactions (ICITST) : Інститут інженерів з електротехніки та електроніки, 2010. — . — 12. — ISSN 978-0-9564263-6-9.
  16. Cath Senker. «Cybercrime and the Darknet: Revealing the hidden underworld of the internet». — Arcturus, 2016. — 194 с. — ISBN 9781784285555.
  17. Symon Aked. [https://ro.ecu.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?referer=https://scholar.google.ru/&httpsredir=1&article=1105&context=ism «An investigation into darknets and the content available via anonymous peer-to-peer file sharing»] // Richmond Journal of Law & Technology[en]. — 9th Australian Information Security Management Conference : Університет Едіт Ковен[en], 2011. — . — 01. — DOI:10.4225/75/57b52857cd8b3. Архівовано з джерела 18 березня 2012.
  18. Gabriel Weimann. «Going Dark: Terrorism on the Dark Web» // Studies in Conflict and Terrorism[en] : Academic journal[en]. — Джорджтаунський університет : Taylor & Francis, 2015. — Vol. 39, iss. 3, (11). — P. 1—24. — ISSN 1521-0731. — DOI:10.1080/1057610X.2015.1119546.
  19. Nikita Malik. «Terror in the Dark: How Terrorists use Encryption, the Darknet, and Cryptocurrencies». — Лондон : Товариство Генрі Джексона, 2018. — 61 с. — ISBN 978-1-909035-45-4. Архівовано з джерела 19 березня 2020
  20. Claude Fachkha, Mourad Debbabi. «Darknet as a Source of Cyber Intelligence: Survey, Taxonomy, and Characterization» // Інститут інженерів з електротехніки та електроніки. — Університет Конкордія : IEEE Communications Surveys and Tutorials[en], 2015. — Vol. 18, iss. 2, (11). — P. 1197—1227. — ISSN 1553-877X. — DOI:10.1109/COMST.2015.2497690. Архівовано з джерела 28 березня 2020.
  21. Lasica, J. D. (2005). Darknets: Hollywood's War Against the Digital Generation. Hoboken, NJ: J. Wiley & Sons. ISBN 0-471-68334-5. 
  22. Ian, Burrell (28 серпня 2014). The Dark Net:Inside the Digital Underworld by Jamie Bartlett, book review. Процитовано 3 червня 2015. 
  23. Clearing Up Confusion – Deep Web vs. Dark Web. BrightPlanet. 
  24. NPR Staff (25 травня 2014). Going Dark: The Internet Behind The Internet. Процитовано 29 May 2015. 
  25. Greenberg, Andy (19 November 2014). Hacker Lexicon: What Is the Dark Web?. Процитовано 6 червня 2015. 
  26. Chao Zhang, Prithula Dhungel, Di Wu, Zhengye Liu, Keith W. Ross. «BitTorrent Darknets». — Інститут інженерів з електротехніки та електроніки : INFOCOM[en], 2010. — . — 05. — P. 1—9. — ISSN 978-1-4244-5838-7. — DOI:10.1109/INFCOM.2010.5461962.
  27. Xiaowei Chen, Xiaowen Chu, Zongpeng Li. «Improving sustainability of BitTorrent darknets» // Peer-to-Peer Networking and Applications. — Springer Science+Business Media, 2012. — . — 01. — DOI:10.1007/s12083-012-0149-3.
  28. Домен .onion запрещено использовать в общественном интернете. Securitylab. www.securitylab.ru. Процитовано 7 червня 2018. 
  29. Laurent Gayard. Cybercrime, politics and subversion in the “half-world” // «Darknet : Geopolitics and Uses». — Лондон : ISTE Ltd ; Hoboken, NJ, USA : John Wiley & Sons, Inc., 2018. — Т. 2. — 196 с. — (Information Systems, Web and Pervasive Computing) — ISBN 978-1786302021.
  30. Daniel Moore, Thomas Rid. «Cryptopolitik and the Darknet» // Survival[en] : Scholarly journal[en]. — Міжнародний інститут стратегічних досліджень : Taylor & Francis, 2016. — Vol. 57, iss. 1, (02). — P. 7—38. — ISSN 1468-2699. — DOI:10.1080/00396338.2016.1142085.