!ФЕСТ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Холдинг емоцій «!ФЕСТ»
Тип Публічна компанія
Гасло «Боротьба триває...
Заснування 2007
Штаб-квартира Україна Україна, Львів
Співробітники більше 800 чол.
Сайт Офіційний сайт Холдингу емоцій «!ФЕСТ»

«!ФЕСТ» — мережа концептуальних авторських ресторанів та напрямків, заснована у Львові 2007 року. Поява багатьох ресторанів мережі викликала запеклі дискусії у суспільстві (зокрема, щодо «Мазох-café» та «Криївка»). Це забезпечило популярність та знаність мережі по всій Україні та увагу до всіх її нових проектів. «!ФЕСТ» також веде культурну діяльність. Так, мережа ресторанів спорудила пам'ятник видатному львів'янинові Леопольдові фон Захер-Мазоху.

Зміст

[ред.] Заклади мережі

[ред.] Криївка

вигляд одного із залів Криївки

Перший відкритий заклад мережі «!ФЕСТ». Один із перших за кількістю відвідувачів у Європі. Знаходиться у підвалі одного із будинків львівської площі Ринок. Концепція ресторану полягає у висвітленні подій часів ОУНУПА. Заклад пабного типу із бандерівською музикою, оздоблений під справжню партизанську криївку, схрон. Кухня — українська, польова. Страви подають у військовому посуді. У ресторані є такі атракції, як тир та вільне користування зброєю. Традиція входу до закладу передбачає знання гасла, та перевірку чаркою медовухи. Бере активну участь у культурному і туристичному житті Львова.

[ред.] Дім Легенд

«Дім легенд»

Кав'ярня, що знаходиться в семиповерховому будинку на вулиці Староєврейській, 48, — осередок охорони всіх львівських легенд: час, бруківка, леви, погода… Їжа з п'єцу, домашні смаколики, власні настоянки та ґудзики на щастя. Семиповерховий ресторан, де кожна кімната — берегиня певної львівської легенди.

[ред.] Мазох-café

Пам'ятник Леопольдові фон Захер-Мазоху біля входу в ресторан. Скульптор Володимир Цісарик

Ресторан мережі, розташований на вулиці Сербській, у центральній частині Львова. Відтворює камерну атмосферу у стилі творів Леопольда фон Захер-Мазоха, на стінах цитати та предмети пов'язані із мазохізмом, двері до ресторану виконані у вигляді замкової шпарини, яка символізує вуаєризм.

Перед входом до закладу споруджено перший в світі пам'ятник письменнику Леопольду фон Захер-Мазоху. Скульптор — Володимир Цісарик. Пам'ятник, висотою 160 см, виконаний з бронзи.

Особливості кухні: їжа з афродизіаками, індивідуальні екстремальні коктейлі, атракційне обслуговування, тематичні атрибути та сувеніри. У Мазох-cafe проводяться тематичні акції та презентації книг.

[ред.] Біля Діани

літніми вечорами «Біля Діани» танцюють львівське танго на Ринку

Кав'ярня просто неба на площі Ринок навколо пам'ятника Діані, одного з чотирьох пам'ятників розташованих по периметру площі.

[ред.] Гасова лямпа

Пам'ятник винахідникам гасової лампи Яну Зегу та Ігнасію Лукасевичу. Скульптор Володимир Цісарик

Ресторан-музей розташований на вулиці Вірменській у центральній частині міста Львова. Заклад присвячений винайденню гасової лампи в 1853 році саме у Львові. У ресторані знаходяться експонати близько 200 гасових ламп, а також копія оригіналу найпершого винаходу. Саме тому являє собою ресторацію-музей.

Атмосфера справжнього львівського пабу доповнена вибухами, спалахами, запахом гасу та музикою у стилі гранж і рок. Потрапити до ресторану допомагає провідник із запаленим ліхтарем. Ресторан охоплює три поверхи та літню терасу з краєвидом львівських стріх. На терасі розташований великий ліхтар у вигляді гасової лампи, який видно здалеку. Саме тому гаслом ресторану став вираз «Йди на світло». Фірмові гримучі суміші (п'янка алхімія): бензинівка, нафтівка, гасівка.

[ред.] Старенький трамвай

Зовнішній вигляд кав'ярні

Кав'ярня у Львові на Галицькій площі, власність мережі ресторанів !ФЕСТ. Розмістилася у вагоні, що стоїть на рейковій платформі. Є точною копією вагонів львівського трамваю 1913 року. Заклад концептуальний, із тематичними оздобленням і сувенірами. Всередині вагону інтер'єр 30-х років XX століття. У кав'ярні демонструється відео з маршрутами львівських трамваїв під батярську музику; рахунок приносять у компостері, як штраф за безквитковий проїзд. Має літній майданчик.

[ред.] Під Золотою Розою

Вхід до кнайпи «Під Золотою Розою»

Галицька жидівська кнайпа. Ресторан, що відтворює затишок та тепло справжньої єврейської оселі. Цей ресторан розташований на вулиці Староєврейській неподалiк мiсця, де до 1942 року стояла синагога Золота Роза, у центральній частині Львова.

Ресторан оформлений скатертинами ручної роботи, швейними машинками, скрипками, свічками та менорами. Однією із концептуальних традицій є омивання рук гостей перед початком трапези. Меню являє собою літературний альманах, що розповідає про історію євреїв Львова. Ще одна особливість меню — відсутність цін. Це дає змогу відвідувачам та офіціанту торгуватись за ціни замовлених страв.

Особливості кухні: фарширований щупак, форшмак, рублена печінка, хумус (мастило до маци), вареники з рибою, цимес (морква з чорносливом). Додаткові атракції: примірка пейсів та капелюхів, частування «пейсихівкою» (настоянкою на родзинках), жива клезмерська музика.

[ред.] Антикризова кнайпа

Тимчасова кнайпа на площі Ринок, яку було закрито після закінчення кризи в Україні.

[ред.] Лівий Берег. Кнайпа-музей Львівської опери

ілюзія похиленості в інтер'єрі «Лівого берегу»
Вхід до закладу «Лівий Берег» у підвалі Львівської опери майже видно на звороті 20-гривневої купюри

Ресторан, що розташований у підвалі Львівської опери в центральній частині міста. Будова Львівської опери розташована на Полтві — єдиній річці у місті. Особливістю інтер'єру є ілюзія підтопленого приміщення, тріснутого та скошеного. Але поза тим, Лівий берег — це кнайпа-музей. Тут, у «нестійкому середовищі», зібрані мистецькі артефакти, що їх встигли врятувати. Кнайпа у невимушений спосіб пабного штибу демонструє всю історію Театру опери та балету від проекту Зигмунта Горголевського до вагітної богині Слави, прими Соломії Крушельницької, сценографій Лисенка чи особистих речей видатних діячів, доля яких торкнулась славного Оперного. Весь пафос і класика театрального інтер'єру розповідає легенду і демонструє факти. Приміщення за легендою занурюється, проте історія і мистецтво живе і тлумачить свою неповторність.

[ред.] Найдорожча ресторація Галичини

Найдорожча Ресторація Галичини

Закритий клуб у Львові, площа Ринок 14, навпроти Ратуші під крилатим Левом. Відтворює атмосферу осередку обраних, масонської ложі. За автентичними традиціями, увесь персонал закладу — чоловіки. Найдорожча ресторація Галичини — це закрита для стороннього ока кнайпа. Найдорожча ресторація Галичини — це напівтемрява залів та таємні товариства. Найдорожча ресторація Галичини — це найбільші ціни Львова. А також масонська символіка, таємні символи, свічки та неймовірна вишуканість високого товариства.

[ред.] Львівська Майстерня шоколаду

понад 50 видів цукерок ручної роботи

Шоколадні вироби ручної роботи зі справжнього бельгійського шоколаду. Кожна цукерка і фігурка виліплені дбайливими руками майстрів. Всього, асортимент цукерок налічує 42 види, з них 16 видів трюфелів з різноманітними смаками від класичних до фруктових, цукерки з марципаном, кремові начинки і горішки в шоколаді. В майстерні діє маленька кав'ярня, де можна скуштувати гарячого шоколаду і вишуканої кави. Також, на першому поверсі можна поспостерігати за самим процесом виробництва, правда, тільки за склом. Львівська Майстерня шоколаду — єдиний із закладів !ФЕСТу, який працює також поза межами Львова, зокрема в Івано-Франківську, Житомирі, Ужгороді, Києві (дві майстерні).

[ред.] Зеник-Митник. Пиво з дерунами

Бармени кнайпи. Вечірка в Зенику-митнику

Заклад пабного типу, славиться своїми дерунами та запальними вечірками. Встановлена довжелезна активна барна стійка. Стилізований під митницю.

[ред.] Львівська копальня кави

видобуту каву везуть у вагонетках нагору для обсмажки

Перша в Україні найдовша кав'ярня-книгарня, створена за легендою над кавовою шахтою просто на площі Ринок. Львів давно асоціюють із кавою і саме Львівська копальня кави демонструє і реалізовує легенду власне львівської кави. Основа концепції, що кава у Львові — ні що інакше, як корисна копалина, яку видобувають так само, як вугілля чи торф. Ця шахта розповідає історію видатного кавомана світу — Юрія Кульчицького, увесь зв'язок кави львівської із походеньками турків чи промоцію у Відні, історію самої будівлі на Ринку, 10 — палацу Любомирських як Дому товариства «ПРОСВІТА» та роль львівської кави у державотворенні України. Каву тут видобувають, обсмажують та готують понад 30 видів кавових напоїв. Разом із кав'ярнею та шахтою продовжує діяти і книгарня, яка сприяє поширенню та промоції україномовної книги.

[ред.] Посилання


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами