Ï (латиниця)

Ï, ï — літера розширеного латинського алфавіту, утворена буквою I з додаванням умлаута. У африкаансі, каталонській, нідерландській, французькій, галісійській, валійській, південносаамській, а іноді й англійській «ï» використовується, коли «i» слідує за іншою голосною і вказує на зяяння у вимові таких слів, тобто вона вказує, що дві голосні вимовляються в окремі склади, а не разом, як дифтонг або диграф. Прикладами є французьке слово maïs (ma.is, кукурудза), нідерландські tracheïde (трахеїда) й Oekraïne (ukrɑ:ˈinə, Україна), англійське naïve (nɑ:ˈi: v чи naɪˈi: v, наївність), каталонське Ucraïna (ukrɑ:ˈjinɑ, Україна) та raïm (ra.im, виноград).

У німецькій та угорській мовах ï або I-умлат не належать до альфабету.

У науковій літературі тюркськими мовами ⟨ï⟩ іноді використовується для запису неокругленого голосного /ɯ/, який у стандартному сучасному турецькому альфабеті записується як безкрапковий i ⟨ı⟩. Нейтральний голосний, реконструйований прамонгольською мовою, іноді пишеться ⟨ï⟩.

У транскрипції амазонських мов ï використовується для позначення високого центрального голосного /ɨ/.

Це також транслітерація руни ᛇ.

Способи кодування

Символ	Ï		ï
Unicode name	LATIN CAPITAL LETTER I WITH DIAERESIS		LATIN SMALL LETTER I WITH DIAERESIS
Encodings	decimal	hex	decimal	hex
Unicode	207	U+00CF	239	U+00EF
UTF-8	195 143	C3 8F	195 175	C3 AF
Числове позначення символів	Ï	Ï	ï	ï
Named character reference	Ï		ï
EBCDIC family	119 0	77	87 0	57
ISO 8859-1/2/3/4/9/10/14/15/16	207 0	CF	239 0	EF

Див. також

• Ї, ї — схожа за виглядом літера кириличної абетки.