Þ (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Þ
Latin alphabet Þþ.svg
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові
і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ Ȥ
Ź Ż Ž        

Þ, þторн, літера давньо- та середньоранглійської, готської, давньонорвезької абеток та сучасної ісландської. Походить від руни турісаз.

В давньоанглійській мові разом із ð позначала зубний фрикативний звук, дзвінкий і глухий, проте літера ð вийшла з ужитку раніше, þ протрималась до середньоанглійської доби, а в скороченнях навіть до раньої доби новоанглійської мови.

В ісландській мові торн (þoddn /θ̠ɔtn̥/ або þordn /θ̠ɔrtn̥/) - 30-та літера абетки; її транслітерують як th, коли немає засобів передати символ þ.

Див. також[ред.ред. код]

Ð (латиниця)

Вінн

Джерела[ред.ред. код]

  • Freeborn, Dennis (1992) From Old English to Standard English. London: Macmillan.
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.