Гривня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гривня
20 гривень

20 гривень

1 гривня

1 гривня

Держава(и): Україна Україна
Банкноти: 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 гривень
Монети: 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок, 1 гривня
Символ: Символ гривні
Літерний код: UAH
Цифровий код: 980
Валютний курс
(12.08.2014)
100 USD = 1300,6 UAH
100 EUR = 1800,0205 UAH
100 GBP = 2100.7525 UAH
Інша інформація
Центральний банк: Національний банк України
Веб-сайт: bank.gov.ua
Гривня 2005
Гривня 2006

Гри́вня (, код — UAH) — національна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2—16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочена назва — грн. Емісійний інститут — Національний банк України.

В обігу перебувають:

  • банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.
  • розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок.
  • обігові монети номінальною вартістю 1 гривня.

Передісторія гривні[ред.ред. код]

Докладніше у статті Історія української гривні

У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом — у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, як відомо, і за радянських часів).

Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.

Етимологи виводять походження назви «гривня» від старослов'янського «гривна» — «намисто, браслет». І справді, у побуті Київської Русі існувала прикраса «шийна гривна» — золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві амулети (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від праслов'янського кореня «грива» — «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова «гривня» — «шийна прикраса» — доповнилося значеннями «грошова одиниця» та гривна (міра ваги) внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет[джерело не вказано 527 днів]. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів.

Руські князівства[ред.ред. код]

У часи Київської Русі (протягом ІХ-Х сторіч) основною грошовою одиницею стає арабський диргем (срібна монета, що пізніше рівнялася київській ногаті), що поширився в Європі внаслідок тодішньої інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами. Але першою спробою виготовлення системи власної валюти стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого київських злотників і срібняків. Нині відомо багато зразків цих князівських монет. Злотник Володимира мав вагу в 4,4 гр., срібняк — довільна вага від 1,73 до 4,68 гр. На особовій стороні (аверсі) цих монет звичайно карбувалося зображення самого князя, на зворотному (реверсі) — князівський родовий знак (тризуб). Крім Володимира Великого, князівську монету чеканили також його син Ярослав Мудрий (1019–1054) і двоюрідний брат Ярослава Святослав Туровский, а також невідомий нині руський князь із хресним ім'ям Петро. Так, срібняк Ярослава мав на аверсі зображення святого заступника князя — Юрія Переможця, а на реверсі — знов-таки князівський знак тризуб.

Гривня лишалась основною грошовою одиницею на Русі до XIV століття. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі [1] (від слова рубати, тобто обрубок гривні [2]).

XX століття[ред.ред. код]

500 та 100 гривень УНР

Проголосивши своїм Третім універсалом року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі чистого золота (1 доля = 0,044 г золота). Виготовлення державних грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала Експедиція заготовок державних паперів.

Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII–XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI–XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (їдишем)[3].

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом». Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І. Золотов, І. Мозалевський, А. Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута); 6 квітня 1918 року —25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О.Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г.Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського); серпень 1919 року — 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б.Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А.Приходька).

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

«Більшовицькі тисячки», запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922–1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Грошова реформа та її передумови[ред.ред. код]

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в молодій державі повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917–1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви «сотий», «резана», але врешті було віддано перевагу звичній уже «копійці». 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В. І. Лопати. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992–1995 років жертвою інфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду.

Посилення у 1995 році і першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема, значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні»[4].

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Впродовж 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації української економіки.

Гривня на початку 21 ст[ред.ред. код]

Обсяги готівкової гривні за роками (грошовий агрегат M0).

Гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі. Для стабільного розвитку економіки на початку десятиліття було прийняте рішення про прив'язку до долара США. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн. до 1 долара США. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс ~ 5 гривень за долар встановився незмінним багато років. Як наслідок розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяють зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. НБУ постійно доводиться нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют.

Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змушувало одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5.19 до 5.05 грн./дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу й сильно бентежили майже весь рік громадськість, стали протиріччя, закладені в принципах національної монетарної політики.[5]

За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен перевищувати 3 грн./дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив'язку, за півроку курс в 4,8-4,5 грн. за 1 дол. був би реальністю.[6]

НБУ готується зробити гривню вільноконвертованою валютою. Національний банк України думає відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні, але відбутися це може не раніше 2009 року.[7]

7 лютого 2014 року НБУ несподівано відпустив офіційний курс гривні, який до того півтора року, з 9 липня 2012, був закріплений на рівні 7,9930 грн за долар. Новий офіційний курс 8,7080 грн за долар став мінімальним за всю історію існування валюти.[8] Голова НБУ Ігор Соркін заявив, що офіційний курс буде надалі цілком відповідати міжбанківському.[9] У січні 2014 року Нацбанк витратив $1,7 млрд на стабілізацію курсу гривні. Падіння міжбанківського курсу посилилося після загострення сутичок протестувальників і правоохоронців, пов'язаних з ухваленням Верховною Радою законів 16 січня.[10]


Вартість американського долара у гривнях (1996–2011 роки)

Знак гривні[ред.ред. код]

Знак гривні у Windows[ред.ред. код]

Операційна система Microsoft Windows має вбудовану підтримку вводу знаку (символу) гривні «₴» з клавіатури починаючи з версії Vista в українському розкладові клавіш: її слід набирати, утримуючи «Shift» — натиснути «'» (зліва від клавіші «1», угорі від «Tab»). У попередніх операційних системах на цьому місці була велика літера Ё.

У версіях Windows, старіших за Vista, знак гривні можна вводити за допомогою альтернативних розкладок клавіатури, наприклад за допомогою розкладки «Ukrainian Unicode». Після встановлення цієї розкладки, знак гривні можна набирати комбінацією клавіш «Правий Alt»+«Shift»+«3».

Знак гривні в Ubuntu Linux[ред.ред. код]

Ctrl+⇧ Shift+u після чого не відпускаючи Ctrl+⇧ Shift набрати 20b4.

Монети[ред.ред. код]

Перші монети були викарбовані у 1992 році, але в обіг вони надійшли тільки у 1996 році. Монети були виготовлені на Луганському набойному заводі,[11] та на Монетному дворі Італії.[12]

З колекційною метою виробляються пам'ятні та ювілейні монети номіналом 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250, 500 гривень.[13] Також виготовляються інвестиційні монети — срібні (проба — 999,9) номіналом 1 гривня та золоті (проба — 999,9) номіналом 2, 5, 10, 20 гривень.[14]

Розмінні та обігова (1 гривня) монети, які тепер в обігу[15]
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Реверс Аверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс першого карбування випуску
1-kopiyka-Ukraine.JPG 1 копійка 16 мм 1,2 мм 1,5 г Нержавіюча сталь Гладкий Герб України, рік карбування Номінал 1992 2 вересня 1996
2-kopiyki-Ukraine.JPG 2 копійки 17,3 мм 1,2 мм 0,64 або 1,8 г Алюміній або нержавіюча сталь
Ukraine-1992-Coin-0.05.jpg 5 копійок 24 мм 1,5 мм 4,3 г Нержавіюча сталь Рубчастий
10-kopiyok-Ukraine.JPG 10 копійок 16,3 мм 1,25 мм 1,7 г Латунь або алюмінієва бронза Рубчастий Герб Украіни, рік карбування Номінал 1992 2 вересня 1996
25-kopiyok-Ukraine.JPG 25 копійок 20,8 мм 1,35 мм 2,9 г Рубчастий із гладкими областями
50-kopiyok-Ukraine.JPG 50 копійок 23 мм 1,55 мм 4,2 г
1-hryvnia-Ukraine.JPG 1 гривня 26 мм 1,85 мм 7,1 або 6,9 г Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування. 1995 12 березня 1997

1 жовтня 2013 року в обіг уведені монети номіналом 50 копійок 2013 року карбування з низьковуглецевої сталі з гальванічним покриттям латунню. Монети номіналом 50 копійок 2013 року карбування функціонують в обігу разом із відповідними монетами попередніх років карбування.[16] 1 квітня 2014 року в обіг уведені монети номіналом 25 копійок 2014 року карбування, виготовлені з того ж матеріалу.[17]

1 гривня[ред.ред. код]

Докладніше: 1 гривня (монета)

Починаючи з 2004 року НБУ випускає обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну; на стандартизованому аверсі монет розміщені зображення малого державного герба Украіни, номінал та рік випуску.

Обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Аверс Реверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс першого карбування випуску
1-hrywnia-coin-Volodymyr-the-Great-rev.PNG 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування Герб України, давньоруський орнамент, номінал, рік карбування Володимир Великий 2004 25 жовтня 2004[18]
1-hrywnia-coin-2004-liberation from fascist invaders.jpg 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «60 років визволення України від фашистських загарбників», лацкан піджака з орденами та медалями 2004 25 жовтня 2004[19]
1-hrywnia-coin-2005.jpg 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «60 РОКІВ ПЕРЕМОГИ У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ 1941 — 1945», солдати, освітлені трьома прожекторами 2005 28 квітня 2005[20]
Sdgd.PNG 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «65 РОКІВ ПЕРЕМОГИ 1945 — 2010», Орден Вітчизняної війни, Георгіївська стрічка, дві гвоздики біля Вічного вогню. 2010 28 квітня 2010[21]
ОДНА ГРИВНЯ «Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р.».jpg 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис по колу: «ФІНАЛЬНИЙ ТУРНІР ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ З ФУТБОЛУ 2012 р.», у центрі логотип ЄВРО-2012, під яким написи: «UEFA/EURO 2012™/POLAND-UKRAINE». 2012 1 березня 2012[22]

Банкноти різних років випуску[ред.ред. код]

Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг (починаючи з 1996 року), є законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску[23][24]. Банкноти, що вилучаються, функціонують в обігу без обмеження терміну до їх повного вилучення.

Випуск 1992 року[25]
Зображення Номінал
(в гривнях)
Розміри Основний колір[26] Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску вилучення з обігу
1 Hryvnia 1992 front.jpg 1 Hryvnia 1992 back.jpg 1 135 × 70 мм Оливковий Володимир Великий Руїни Херсонеса 1992 2 вересня 1996 15 липня 2003
UkraineP104a-2Hryvni-1992(1996)-donatedoy f.jpg UkraineP104a-2Hryvni-1992(1996)-donatedoy b.jpg 2 Коричневий Князь Ярослав Мудрий Київський Софійський собор
5-griven-front.jpg 5-griven-back.jpg 5 Синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів
UkraineP106b-10Hryven-1992(1996)-donatedoy f.jpg UkraineP106b-10Hryven-1992(1996)-donatedoy b.jpg 10 Фіолетовий Іван Мазепа Києво-Печерська лавра
Ukraine-1992-Bill-20-Obverse.jpg UkraineP107a-20Hryven-1992(1996)-donatedoy b.jpg 20 Сіро-коричневий Іван Франко Львівський оперний театр
50 гривень 1992.jpeg 50 гривень 1992 реверс.jpg
50
135 × 70 мм Червоний Михайло Грушевський Дім учителя (колишня Центральна Рада) В обігу не були
100 гривень 1992.jpeg 100 гривень 1992 реверс.jpeg
100
Зелений Тарас Шевченко Споруда Верховної Ради України
Випуск 1994–2001 років[25]
Зображення Номінал
(в гривнях)
Розміри Основний колір[26] Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску вилучення з обігу
1 Hryvnia 1995 front.jpg 1 Hryvnia 1995 back.jpg 1 133 × 66 мм Зелено-коричневий Володимир Великий Руїни Херсонеса 1994 2 вересня 1996 1 грудня 2004
2Hryvna-1995-f.jpg 2Hryvna-1995-b.jpg 2 Помаранчево-коричневий Князь Ярослав Мудрий Київський Софійський собор 1995 1 вересня 1997 28 вересня 2004
5-Hryvnia-1995-front.jpg 5-Hryvnia-1995-back.jpg 5 Синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 1994 14 червня 2004
UkraineP111-10Hryven-1994f.jpg 10 Hryvnyas. 1994.jpg 10 Темно-синьо-червоний Іван Мазепа Києво-Печерська лавра 1 січня 2010
20-Hryvnia-2000-front.jpg 20-Hryvnia-2000-back.jpg 20 Коричнево-зелений Іван Франко Львівський оперний театр 1995
UkraineP113b-50Hryven-1996f.jpg UkraineP113-50Hryven-1996b.jpg 50 Фіолетово-жовтий Михайло Грушевський Будинок Верховної Ради України Не вказана на банкнотах 2 вересня 1996
100-griven-front.jpg 100Hryven-1996-b.jpg 100 Коричнево-зелений Тарас Шевченко Дзвіниця Софійського собору у Києві
UkraineP115-200Hryven-2000f.jpg UkraineP115-200Hryven-2000b.jpg 200 Рожево-синій Леся Українка Замок Любарта в Луцьку 22 серпня 2001
Випуск 2003–2013 років[25][27][28]
Зображення Номінал
(в гривнях)
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску
1 Hryvnia 2005 front.jpg 1-Hryvnia-2005-back.jpg 1 118 × 63 Сіро-зелений Володимир Великий Місто Володимира (Київ) 2004 1 грудня 2004
1 hryvnia 2006 front.jpg 1 hryvnia 2006 back.jpg Жовто-синій 2006 22 травня 2006
Ukraine-2005-Bill-2-Obverse.jpg Ukraine-2005-Bill-2-Reverse.jpg 2 Жовто-коричневий Ярослав Мудрий Київський Софійський собор 2004 28 вересня 2004
5-Hryvnia-2005-front.jpg 5-Hryvnia-2005-back.jpg 5 Синій Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 14 червня 2004
10-Hryvnia-2005-front.jpg 10-Hryvnia-2005-back.jpg 10 124 × 66 Червоний Іван Мазепа Панорама Києво-Печерської Лаври 2004 1 листопада 2004
UAH 10 2006.jpg UAH 10 2006 (rev).jpg 2006[29] серпень 2006
20-Hryvnia-2003-front.jpg 20-Hryvnia-2003-back.jpg 20 130 × 69 Зелений Іван Франко Львівський оперний театр 2003 1 грудня 2003
UkrainePNew-50Hryven-2004-donatedoy f.jpg UkrainePNew-50Hryven-2004-donatedoy b.jpg 50 136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський Будинок Центральної Ради у Києві 2004 29 березня 2004
100 hryvnia 2005 b.jpg 100 hryvnia 2005 f.jpg 100 142 × 75 Жовто-зелений Тарас Шевченко Дніпро та сліпий бандурист з хлопчиком-поводирем 2005 20 лютого 2006
200 07 0.jpg 200 hryvnia 2007 back.jpg 200 148 × 75 Рожевий Леся Українка Замок Любарта в Луцьку 2007 28 травня 2007
Ukraine-2006-Bill-500-Obverse.jpg Ukraine-2006-Bill-500-Reverse.jpg 500 154 × 75 Персиковий Григорій Сковорода Києво-Могилянська академія 2006 15 вересня 2006

5 жовтня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України введено в обіг пам'ятні банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004 року (2011 року випуску). На лицьовому боці банкнот спеціальною фарбою, що змінює колір із золотистого на зелений в залежності від кута зору, надруковано напис «НБУ 20 років». Всього видрукувано 1000 банкнот; вони є законним платіжним засобом на території України і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 50 гривень зразка 2004 року попередніх років випуску.[30][31]

Пам'ятні банкноти[31]
Зображення Номінал
(в гривнях)
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску
UAH 50 COM 2011 A.jpg UAH 50 COM 2011 R.jpg 50 136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський, напис «НБУ 20 років» Будинок Центральної Ради у Києві 2011 5 жовтня 2011

Банкноти друкуються на Банкнотній фабриці Банкнотно-монетного двору НБУ. Папір для банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в Малині Житомирської області[32].

Історичний курс[ред.ред. код]

Офіційний курс гривні щодо деяких іноземних валют (середній за рік)[33]

Назва валюти 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
100 англійських фунтів стерлінгів 285,64 305,08 406,89 668,45 824,99 773,94 799,84 871,28 973,91 933,76 929,45 1010,69 966,88 1219,48 1226,89 1277,71 1266,38
10 білоруських рублів 1,18 0,55 0,39 0,13 0,06 0,04 0,03 0,03 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02 0,03 0,03 0,02 0,01
100 доларів США 182,95 186,17 244,95 413,04 544,02 537,21 532,66 533,27 531,92 512,47 505,00 505,00 526,72 779,12 793,56 796,76 799,10
100 євро (до 1999 року - ЄКЮ) 232,19 211,29 276,76 439,33 502,89 481,36 503,01 602,44 660,94 638,99 633,69 691,79 770,80 1086,79 1053,29 1109,18 1027,06
1000 іспанських песет 14,45 12,74 16,57 26,40 30,22 28,93 - - - - - - - - - - -
10000 італійських лір 11,85 10,95 14,25 22,69 25,97 24,86 - - - - - - - - - - -
100 молдовських леїв 39,84 40,26 45,94 39,43 43,77 41,80 39,27 38,27 43,17 40,68 38,47 41,67 50,75 70,26 64,21 67,91 66,03
100 німецьких марок 121,64 107,61 140,69 224,63 257,12 246,11 - - - - - - - - - - -
100 польських злотих 68,02 57,18 70,13 104,42 125,53 131,24 130,60 137,09 146,22 158,76 162,77 183,06 219,19 252,09 263,85 270,21 245,52
10 російських рублів 3,58 3,22 2,87 1,67 1,94 1,84 1,70 1,74 1,85 1,81 1,86 1,98 2,11 2,47 2,61 2,72 2,57
100 словацьких крон 5,97 5,54 6,93 10,01 11,86 11,11 11,79 14,53 16,51 16,55 17,04 20,49 24,68 - - - -
1000 угорських форинтів 12,29 10,06 11,42 17,43 19,43 18,75 20,72 23,78 26,26 25,78 24,02 27,53 30,64 38,92 38,31 39,89 35,53
100 французьких франків 35,80 31,96 41,96 66,98 76,67 73,38 - - - - - - - - - - -
100 чеських крон 6,73 5,92 7,71 11,99 14,16 14,13 16,34 18,92 20,72 21,44 22,37 24,95 30,84 41,21 41,65 45,14 40,85
100 швейцарських франків 148,25 128,45 171,01 274,53 322,46 318,71 342,88 396,14 428,18 412,75 402,78 421,16 486,09 719,50 762,61 901,41 852,08
100 китайських юанів - - 64,11 62,53 63,33 66,40 75,85 114,06 117,23 123,27 126,66
1000 японських єн 16,84 15,41 19,03 36,61 50,52 44,27 42,59 46,13 49,21 46,68 43,40 42,92 51,40 83,45 90,52 100,04 100,19

Цікаві факти[ред.ред. код]

Дійсний UAH обмінний курс

На Google Finance AUD CAD CHF EUR GBP HKD JPY USD
На Yahoo! Finance AUD CAD CHF EUR GBP HKD JPY USD
На XE.com AUD CAD CHF EUR GBP HKD JPY USD
На OANDA.com AUD CAD CHF EUR GBP HKD JPY USD
На Investing.com AUD CAD CHF EUR GBP HKD JPY USD
На fxtop.com AUD CAD CHF EUR GBP HKD JPY USD

Виноски[ред.ред. код]

  1. Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика
  2. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
  3. http://i043.radikal.ru/0801/ff/bce890b4b4f9.jpg 100 карбованців УНР
  4. Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» № 762/96 від 25 серпня 1996 року
  5. Стабільна гривня: головне — не злякати // Дзеркало тижня, № 7 (586), 25 лютого — 3 березня 2006.
  6. Експерт: Такої штучно слабкої національної валюти, як гривня, немає ніде // Finance.ua, 26.07.2007.
  7. Нацбанк думає «відпустити» гривню. Але не скоро // proUA, 03.07.2007.
  8. НБУ повысил официальный курс гривни до 8,52 // Delo.ua, 07.02.2014 18:32.
  9. НБУ отпустил гривню в «свободное плавание»: фиксированного курса национальной валюты больше нет // Delo.ua, 07.02.2014 11:35.
  10. НБУ в січні витратив на інтервенції на підтримку гривні $1,7 млрд // Інтерфакс-Україна, 07.02.2014 17:09.
  11. «Как появилась гривна». Архів оригіналу за 2011-08-22.  Podrobnosti.ua(рос.)
  12. «Гривні-іммігрантки.». Архів оригіналу за 2011-08-22.  Дзеркало тижня
  13. Пам'ятні монети України // Офіційний сайт НБУ
  14. Пам'ятка для роботи з інвестиційними монетами України // Сайт Національного банку України
  15. «Розмінні і обігові монети». Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2008-06-29. 
  16. Національний банк України ввів в обіг монети номіналом 50 копійок з низьковуглецевої сталі // Сайт НБУ, 01.10.2013
  17. 25 копійок // Сайт НБУ
  18. «Правління Національного банку України. Постанова N 476 «Про введення в обіг монет номіналом 1 гривня зразка 2004 року»». 07.10.2004. 
  19. Обігова монета номіналом 1 гривня «60 років визволення України від фашистських загарбників»
  20. Обігова монета номіналом 1 гривня «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»
  21. Обігова пам'ятна монета номіналом 1 гривня «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»
  22. Про введення в обіг пам'ятних монет звичайної якості «Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р.» номіналом 1 гривня 2012 року карбування // Офіційний сайт НБУ, 29.02.2012
  23. «Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року»». 10.12.2009. 
  24. «Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень»». 14.12.2009. 
  25. а б в «Банкноти України». Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2008-06-29. 
  26. а б Дмитро Харітонов Українські паперові гроші (1917—2005). — Київ: Купола, 2005. — 112 с. — ISBN 966-8679-03-2.
  27. Постанова НБУ № 55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С. Г. Арбузова»
  28. Постанова Правління НБУ № 92 від 15 березня 2013 року «Про випуск банкнот у 2013 році з підписом Голови Національного банку України Соркіна І. В.»
  29. В серпні 2006 року в обіг була введена банкнота номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску) зі зміненими кольорами дизайну та 2006 роком випуску.
  30. Про випуск пам'ятних банкнот з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України // Сайт НБУ
  31. а б Пам'ятна банкнота 50 гривень зразка 2004 року
  32. Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї
  33. Національний банк України. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період)
  34. Політбоністика
  35. Нацбанк підтримує гривню… піснею.
  36. .Сергій Арбузов: Україна і Китай зможуть розраховуватися у національних валютах.
  37. Як штабіст Януковича відростив бороди Великим Київським князям

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]