Ą

Ą, ą — літера латинської абетки, що використовується в польській, кашубській, литовській, крикській мовах, навахо та кількох інших. Складається з літери a та огонека (хвостика), зазвичай позначає носовий звук a.

Польська

У польській та кашубській мовах ą за абеткою йде після a, але ніколи не стоїть на початку слова. Початково ą був носовим a, але у нові часи вимова змістилася до носового o. Найчастіше вимовляється як /ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/.

На відміну від французької, носові голосні в польській є асинхронними, тобто вимовляються ротова голосна + носова напівголосна [ɔw̃], або носова голосна + носова напівголосна, як португальський дифтонг ão. Для спрощення в МФА це іноді позначають як /ɔ̃/.

Наприклад,

• obowiązek (обов'язок), вимовляється як [ɔbɔˈvjɔw̃zɛk]
• robią (роблять), вимовляється як [ˈrɔbjɔw̃]
• wciąż (ще), вимовляється як [ˈftɕɔw̃ʂ]

Перед усіма вибуховими приголосними та африкатами вимовляється як ротова голосна + носова приголосна, причому перед більшістю приголосних іде /ɔn/, а перед p та b — /ɔm/. Наприклад,

• kąpać (купати) вимовляється як ˈkɔmpatɕ
• pająk (павук) вимовляється як [ˈpajɔŋk]
• bądź (будь) вимовляється як [ˈbɔɲtɕ]
• oglądając (оглядаючи) вимовляється як [ɔɡlɔnˈdajɔnts]

Буква ą рідко втрачає якості носової голосної, може лише перед Ł, наприклад, zajął ˈzajɔw.

В деяких регіональних діалектах ą в кінцевій позиції також вимовляється як /ɔm/, тобто robią може мати вимову [ˈrɔbjɔm].

Історія

Польська ą походить від довгої носової a середньовічної польської, що перейшла у коротку носову o в сучасній. Ця середньовічна голосна разом із аналогічною короткою, в свою чергу, були похідними від об'єднаної голосної *ę та *ǫ у пізній праслов'янській мові.

Еволюція

Рання праслов'янська	*em/*en та *am/*an
Пізня праслов'янська	/ẽ/ та /õ/, транскрибується як ‹ę› та ‹ǫ›
Середньовічна польська	коротка та довга /ã/, на письмі іноді ‹ø›
Сучасна польська	коротка /ã/ → /ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/, на письмі ‹ę› довга /ã/ → /ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/, на письмі ‹ą›

Чергування

ą часто чергується з ę, наприклад:

• зуб: ząb → zęby (зуби), змія: wąż → węże (змії)
• чоловік: mąż → z mężem (з чоловіком)
• тягар: ciężar → ciążyć (бути тягарем), місяць: miesiąc → miesięczny (місячний), суддя: sędzia → sądzić (судити)
• ряд: rząd → z rzędu (з ряду)

Але в словах, що походять від rząd (уряд), голосна незмінна. Тому уряд: rząd → rozporządzenie rządu (розпорядження уряду)

Аудіоприклади

•  wąż^{опис файлу} (змія)
•  mąż^{опис файлу} (чоловік)

Литовська

У литовській мові літера ą є другою за алфавітом (в словниках вважається варіантом літери a) і читається як довга голосна ([a:]) у всіх позиціях (наголошених і ненаголошених): žąsis ([ʐaː`sʲɪs], гусак), rąstas ([`ra:stas], колода). Під наголосом може нести на собі зростаючу (tvirtagalė) або спадну (tvirtapradė) інтонацію. Після м'якого приголосного просувається вперед і вимовляється як ę (пор. аналогічну ситуацію з а ~ e): dirbsiąs ([dʲɪrʲpʲ`sʲæːs]; той, що буде працювати).

Історично буква ą походить від носового звуку, подібному до польського, який, в свою чергу, розвинувся з поєднань an/am перед фрикативними приголосними. Якщо при словозміні буква ą виявляється знову перед вибуховим приголосним, то носовий приголосний відновлюється:kąsti (кусати) → kanda (кусає).

Чергування an/am ~ ą спостерігається і в префіксах перед різними типами початкової приголосної кореня: są-rašas (список) ~ san-grąža (здача, повернення).

Джерела

• Lithuanian language: Omniglot
• Polish language: Omniglot

Див. також

• Діакритичний знак