Ą
| Ą | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки |
||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ç | Ć | Ĉ | Ċ |
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê |
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ |
| Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í |
| Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ |
| Ĵ | Ķ | Ļ | Ł | Ñ | Ń | Ņ |
| Ň | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ø |
| Ő | Œ | Ơ | Ŕ | Ř | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ş | Š | Þ | Ţ | Ť |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ý | Ŷ | Ÿ |
| Ź | Ż | Ž | ||||
Ą, ą — літера латинської абетки, що використовується в польській, кашубській, литовській, крикській мовах, навахо та кількох інших. Складається з літери a та огонека (хвостика), зазвичай позначає носовий звук a.
Зміст |
Польська [ред.]
У польській та кашубській мовах ą за абеткою йде після a, але ніколи не стоїть на початку слова. Початково ą був носовим a, але у нові часи вимова змістилася до носового o. Найчастіше вимовляється як /ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/.
На відміну від французької, носові голосні в польській є асинхронними, тобто вимовляються ротова голосна + носова напівголосна [ɔw̃], або носова голосна + носова напівголосна, як португальський дифтонг ão. Для спрощення в МФА це іноді позначають як /ɔ̃/.
Наприклад,
- obowiązek (обов'язок), вимовляється як [ɔbɔˈvjɔw̃zɛk]
- robią (роблять), вимовляється як [ˈrɔbjɔw̃]
- wciąż (ще), вимовляється як [ˈftɕɔw̃ʂ]
Перед усіма вибуховими приголосними та африкатами вимовляється як ротова голосна + носова приголосна, причому перед більшістю приголосних іде /ɔn/, а перед p та b — /ɔm/. Наприклад,
- kąpać (купати) вимовляється як ˈkɔmpatɕ
- pająk (павук) вимовляється як [ˈpajɔŋk]
- bądź (будь) вимовляється як [ˈbɔɲtɕ]
- oglądając (оглядаючи) вимовляється як [ɔɡlɔnˈdajɔnts]
Буква ą рідко втрачає якості носової голосної, може лише перед Ł, наприклад, zajął ˈzajɔw.
В деяких регіональних діалектах ą в кінцевій позиції також вимовляється як /ɔm/, тобто robią може мати вимову [ˈrɔbjɔm].
Історія [ред.]
Польська ą походить від довгої носової a середньовічної польської, що перейшла у коротку носову o в сучасній. Ця середньовічна голосна разом із аналогічною короткою, в свою чергу, були похідними від об'єднаної голосної *ę та *ǫ у пізній праслов'янській мові.
| Рання праслов'янська | *em/*en та *am/*an |
| Пізня праслов'янська | /ẽ/ та /õ/, транскрибується як ‹ę› та ‹ǫ› |
| Середньовічна польська | коротка та довга /ã/, на письмі іноді ‹ø› |
| Сучасна польська | коротка /ã/ → /ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/, на письмі ‹ę› довга /ã/ → /ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/, на письмі ‹ą› |
Чергування [ред.]
ą часто чергується з ę, наприклад:
- зуб: ząb → zęby (зуби), змія: wąż → węże (змії)
- чоловік: mąż → z mężem (з чоловіком)
- тягар: ciężar → ciążyć (бути тягарем), місяць: miesiąc → miesięczny (місячний), суддя: sędzia → sądzić (судити)
- ряд: rząd → z rzędu (з ряду)
Але в словах, що походять від rząd (уряд), голосна незмінна. Тому уряд: rząd → rozporządzenie rządu (розпорядження уряду)
Аудіоприклади [ред.]
wążопис файлу (змія)
mążопис файлу (чоловік)
Литовська [ред.]
У литовській мові літера ą є другою за алфавітом (в словниках вважається варіантом літери a) і читається як довга голосна ([a:]) у всіх позиціях (наголошених і ненаголошених): žąsis ([ʐaː`sʲɪs], гусак), rąstas ([`ra:stas], колода). Під наголосом може нести на собі зростаючу (tvirtagalė) або спадну (tvirtapradė) інтонацію. Після м'якого приголосного просувається вперед і вимовляється як ę (пор. аналогічну ситуацію з а ~ e): dirbsiąs ([dʲɪrʲpʲ`sʲæːs]; той, що буде працювати).
Історично буква ą походить від носового звуку, подібному до польського, який, в свою чергу, розвинувся з поєднань an/am перед фрикативними приголосними. Якщо при словозміні буква ą виявляється знову перед вибуховим приголосним, то носовий приголосний відновлюється:kąsti (кусати) → kanda (кусає).
Чергування an/am ~ ą спостерігається і в префіксах перед різними типами початкової приголосної кореня: są-rašas (список) ~ san-grąža (здача, повернення).
