Ć
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ć | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки |
||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ç | Ć | Ĉ | Ċ |
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê |
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ |
| Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í |
| Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ |
| Ĵ | Ķ | Ļ | Ł | Ñ | Ń | Ņ |
| Ň | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ø |
| Ő | Œ | Ơ | Ŕ | Ř | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ş | Š | Þ | Ţ | Ť |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ý | Ŷ | Ÿ |
| Ź | Ż | Ž | ||||
Ć, ć (c — акут) — одна з графем розширеної латинки.
Використання[ред.]
Найширше використовується в польській мові, де позначає м'який (палаталізований) приголосний /t͡ɕ/. У сучасній мові найчастіше з'являється в кінці слів.
У 19 столітті літера перейшла до південнослов'янських мов. Є п'ятою літерою в польській, лужицькій, хорватській, та боснійській абетках, а також у латинізованих абетках сербської, македонської та чорногорської мов (деякі форми)[1]. У білоруській латинці і різних варіантах української латинки відповідає кириличному буквосполученню ЦЬ.
Сербська кирилична абетка використовує Ћ як еквівалент Ć. В македонській мові частковим еквівалентом є Ќ. Інші мови, що також використовують кирилицю, найчастіше передають Ć буквосполученням ЧЬ.
Кодування[ред.]
| Графема | Юнікод | LaTeX |
|---|---|---|
| Ć | U+0106 | \'{C} |
| ć | U+0107 | \'{c} |
