Č
| Č | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки |
||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ç | Ć | Ĉ | Ċ |
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê |
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ |
| Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í |
| Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ |
| Ĵ | Ķ | Ļ | Ł | Ñ | Ń | Ņ |
| Ň | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ø |
| Ő | Œ | Ơ | Ŕ | Ř | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ş | Š | Þ | Ţ | Ť |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ý | Ŷ | Ÿ |
| Ź | Ż | Ž | ||||
Č, č (C з гачеком) — літера розширеної латинки, що зазвичай позначає глухий заясенний африкат [t͡ʃ], який відповідає українському ч.
Походження і вживання[ред.]
Символ з'явився в чеському алфавіті у 15 столітті в результаті реформ Яна Гуса. З того часу його було введено Людевітом Ґаєм до хорватської абетки (хорв. Gajica) у 1830 році. Також літера існує в словацькій, словенській, боснійській, сербській, чорногорській, латиській та литовській мовах.
У хорватській, словенській, боснійській та кількох інших мовах Č є четвертою літерою абетки. У чеській, північносаамській, литовській та латиській літера в алфавіті стоїть на п'ятому місці, у словацькій — на шостому.
У білоруській та українській латинці є еквівалентом кириличної літери Ч, також може зустрічатися в латинській формі запису російської та болгарської мов. Окрім цього, присутня в затверджених латинських абетках сербської, чорногорської та македонської мов.
Кодування[ред.]
| Графема | Юнікод | LaTeX |
|---|---|---|
| Č | U+010C | \v{C} |
| č | U+010D | \v{c} |
Посилання[ред.]
Serbian, Croatian and Bosnian (англ.)
