Ę

Ę, ę (e-огонек, пол. e z ogonkiem) — буква латинської абетки. Наразі використовується в польській та литовській мовах, а також у фонетичних записах автохтонних мов Америки, таких як навахо та мова західних апачів.

У польській мові

У польській абетці ę йде після e, хоча ніколи не є першою літерою слова. Найчастіше вимовляється як /ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/ чи /ɛ/, залежно від контексту.

На відміну від французької, носові голосні в польській є асинхронними, тобто вимовляються ротова голосна + носова напівголосна [ɛw̃], або носова голосна + носова напівголосна. Для спрощення в МФА це іноді позначають як [ɛ̃]. Приклади:

• język («мова») — [ˈjɛw̃zɨk]
• mięso («м'ясо») — [ˈmjɛw̃sɔ]
• ciężki («тяжкий») — [ˈtɕɛw̃ʂki]

Перед усіма вибуховими приголосними та африкатами вимовляється як ротова голосна + носова приголосна, причому перед більшістю приголосних іде /ɛn/, а перед p та b — /ɛm/. Наприклад,

• więcej («більше») — [ˈvjɛntsɛj]
• sędzia («суддя») — [ˈsɛndʑa]
• głęboki («глибокий») — [ɡwɛmˈbɔki]

Якщо ę є останньою літерою слова, або передує L чи Ł, більшість поляків вимовляють її просто як [ɛ]. Наприклад, będę («буду»), може звучати як [ˈbɛndɛ] чи [ˈbɛndɛ̃], так само dziękuję («дякую») може бути як [dʑɛnˈkujɛ], так і [dʑɛnˈkujɛ̃].

У деяких регіональних діалектах ę в кінцевій позиції вимовляється як /ɛm/, тому robię іноді звучить як [ˈrɔbjɛm]. Подібна манера мовлення вирізняла колишнього польського президента Леха Валенсу, а деякі його речення часто писалися відповідно до вимови, напр. «Nie chcem, ale muszem» (коректне написання «Nie chcę, ale muszę»; «Не хочу, але мушу»). Це стало частиною популярного сленгу.

Історія

Польська ę походить від короткої носової a середньовічної польської, що перейшла у коротку носову e в сучасній. Ця середньовічна голосна разом із аналогічною довгою, в свою чергу, були похідними від об'єднаної голосної *ę та *ǫ у пізній праслов'янській мові.

Еволюція

Рання праслов'янська	*em/*en та *am/*an
Пізня праслов'янська	/ẽ/ та /õ/, транскрибується як ‹ę› та ‹ǫ›
Середньовічна польська	коротка та довга /ã/, на письмі іноді ‹ø›
Сучасна польська	коротка /ã/ → /ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/, на письмі ‹ę› довга /ã/ → /ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/, на письмі ‹ą›

Чергування

ę часто чергується з ą, наприклад:

• зуб: ząb → zęby (зуби), змія: wąż → węże (змії)
• чоловік: mąż → z mężem (з чоловіком)
• тягар: ciężar → ciążyć (бути тягарем), місяць: miesiąc → miesięczny (місячний), суддя: sędzia → sądzić (судити)
• ряд: rząd → z rzędu (з ряду)

Аудіоприклади

•  węże^{опис файлу} (вужі)
•  dźwięk^{опис файлу} (звук)
•  mogę^{опис файлу} (можу)

Див. також

• Діакритичний знак
• Огонек (лінгвістика)
• Ą

Джерела

• Lithuanian language: Omniglot
• Polish language: Omniglot