Ę

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ę
Latin alphabet E with ogonek.svg
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові
і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ç Ć Ĉ Ċ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ļ Ł Ñ Ń Ņ
Ň Ò Ó Ô Õ Ö Ø
Ő Œ Ơ Ŕ Ř ß ſ
Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ Ť
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ Ů
Ű Ų Ư Ŵ Ý Ŷ Ÿ
Ź Ż Ž        

Ę, ę (e-огонек, пол. e z ogonkiem) — буква латинської абетки. Наразі використовується в польській та литовській мовах, у фонетичних записах автохтонних мов Америки (зокрема, навахо) та мова західних апачів.

У польській мові[ред.ред. код]

У польській абетці ę йде після e, хоча ніколи не є першою літерою слова. Найчастіше вимовляється як /ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/ чи /ɛ/, залежно від контексту.

На відміну від французької, носові голосні в польській є асинхронними, тобто вимовляються ротова голосна + носова напівголосна [ɛw̃], або носова голосна + носова напівголосна. Для спрощення в МФА це іноді позначають як [ɛ̃]. Приклади:

  • język («мова») — [ˈjɛw̃zɨk]
  • mięso («м'ясо») — [ˈmjɛw̃sɔ]
  • ciężki («тяжкий») — [ˈtɕɛw̃ʂki]

Перед усіма вибуховими приголосними та африкатами вимовляється як ротова голосна + носова приголосна, причому перед більшістю приголосних іде /ɛn/, перед p та b — /ɛm/. Наприклад,

  • więcej («більше») — [ˈvjɛntsɛj]
  • sędzia («суддя») — [ˈsɛndʑa]
  • głęboki («глибокий») — [ɡwɛmˈbɔki]

Якщо ę є останньою літерою слова, або передує L чи Ł, більшість поляків вимовляють її просто як [ɛ]. Наприклад, będę («буду»), може звучати як [ˈbɛndɛ] чи [ˈbɛndɛ̃], так само dziękuję («дякую») може бути як [dʑɛnˈkujɛ], так і [dʑɛnˈkujɛ̃].

У деяких регіональних діалектах ę в кінцевій позиції вимовляється як /ɛm/, тому robię іноді звучить як [ˈrɔbjɛm]. Подібна манера мовлення вирізняла колишнього польського президента Леха Валенсу, а деякі його речення часто писалися відповідно до вимови, напр. «Nie chcem, ale muszem» (коректне написання «Nie chcę, ale muszę»; «Не хочу, але мушу»). Це стало частиною популярного сленгу.

Історія[ред.ред. код]

Польська ę походить від короткої носової a середньовічної польської, що перейшла у коротку носову e в сучасній. Ця середньовічна голосна разом із аналогічною довгою, в свою чергу, були похідними від об'єднаної голосної *ę та *ǫ у пізній праслов'янській мові.

Еволюція
Рання праслов'янська *em/*en та *am/*an
Пізня праслов'янська /ẽ/ та /õ/, транскрибується як ‹ę› та ‹ǫ›
Середньовічна польська коротка та довга /ã/, на письмі іноді ‹ø›
Сучасна польська коротка /ã//ɛw̃/, /ɛn/, /ɛm/, на письмі ‹ę›

довга /ã//ɔw̃/, /ɔn/, /ɔm/, на письмі ‹ą›

Чергування[ред.ред. код]

ę часто чергується з ą, наприклад:

  • зуб: ząbzęby (зуби), змія: wążwęże (змії)
  • чоловік: mąż → z mężem (з чоловіком)
  • тягар: ciężarciążyć (бути тягарем), місяць: miesiącmiesięczny (місячний), суддя: sędziasądzić (судити)
  • ряд: rząd → z rzędu (з ряду)

Аудіоприклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]