Š
| Š | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Šš | ||||||
| Латинська абетка | ||||||
| A | B | C | D | E | F | G |
| H | I | J | K | L | M | N |
| O | P | Q | R | S | T | U |
| V | W | X | Y | Z | ||
| Додаткові і варіантні знаки |
||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ |
| Ā | Ă | Ą | Ç | Ć | Ĉ | Ċ |
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê |
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ |
| Ğ | Ġ | Ģ | Ĥ | Ħ | Ì | Í |
| Î | Ï | Ī | Į | İ,i | I,ı | IJ |
| Ĵ | Ķ | Ļ | Ł | Ñ | Ń | Ņ |
| Ň | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | Ø |
| Ő | Œ | Ơ | Ŕ | Ř | ß | ſ |
| Ś | Ŝ | Ş | Š | Þ | Ţ | Ť |
| Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů |
| Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ý | Ŷ | Ÿ |
| Ź | Ż | Ž | ||||
Šš (S-гачек) — літера розширеної латинки. В більшості мов позначає глухий заясенний фрикативний приголосний звук, що в міжнародній фонетичній абетці має символ [ʃ]. Мала літера š також використовується в американській фонетичній транскрипції та уральській фонетичній абетці.
Зміст |
Вживання [ред.]
Вперше символ з'явився у чеській мові в 15 столітті після реформ Яна Гуса («Чеська орфографія»[1]). Звідси 1830 року літера була введена Людевітом Ґаєм до абетки хорватської мови («гаєвиця»)[2], а згодом перейшла до таких мов, як боснійська, чорногорська, словенська, сербська, словацька, латиська, литовська[3], карельська, північносаамська, сорбська та інших.
2007 року також було запроваджено[4] нову абетку вепської мови, що містила літеру Š.
Також š вживається у фінській та естонській мовах, проте лише в запозиченнях. Інколи допускається вживання sh замість š, якщо набрати діакритичний знак технічно неможливо.[5]
Серед мов, поширених за межами Європи, š вживається у таких як північноамериканські лакота і шеєнська, а також африканські північна сото та сонгайські.
Транслітерації [ред.]
Літера також використовується для передачі латинською абеткою кириличної ш у системах наукової транслітерації та ISO 9, вживається в латинізаціях української, білоруської, македонської, болгарської, сербської та башкирської мов.
Також при траслітерації шумерських та аккадських клинописних текстів літера š використовується для передачі звука [ʃ] або [t͡ʃ]. Відповідно до аккадської орфографії, ця літера передає хеттську фонему [s] та фонему [ʃ] у семітських мовах, позначену літерою шін.
Кодування [ред.]
| Графема | HTML | Юнікод | TeX |
|---|---|---|---|
| Š | Š |
U+0160 | \check S |
| š | š |
U+0161 | \check s |
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Iohannes Hus. De orthographia Bohemica
- ↑ Ljudevit Gaj. Kratka osnova hrvatsko-slavenskoga pravopisanja. 1830
- ↑ Jonas Jablonskis. Lietuviškos kalbos gramatika. 1901
- ↑ Алфавит карельского и вепсского языков утвержден в латинской графике(рос.), 17.04.2007
- ↑ Finnish orthography and the characters š and ž
