Š

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Š
Šš
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові
і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ç Ć Ĉ Ċ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ļ Ł Ñ Ń Ņ
Ň Ò Ó Ô Õ Ö Ø
Ő Œ Ơ Ŕ Ř ß ſ
Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ Ť
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ Ů
Ű Ų Ư Ŵ Ý Ŷ Ÿ
Ź Ż Ž        

Šš (S-гачек) — літера розширеної латинки. В більшості мов позначає глухий заясенний фрикативний приголосний звук, що в міжнародній фонетичній абетці має символ [ʃ]. Мала літера š також використовується в американській фонетичній транскрипції та уральській фонетичній абетці.

Вживання[ред.ред. код]

Вперше символ з'явився у чеській мові в 15 столітті після реформ Яна Гуса («Чеська орфографія»[1]). Звідси 1830 року літера була введена Людевітом Ґаєм до абетки хорватської мови («гаєвиця»)[2], а згодом перейшла до таких мов, як боснійська, чорногорська, словенська, сербська, словацька, латиська, литовська[3], карельська, північносаамська, сорбська та інших.

2007 року також було запроваджено[4] нову абетку вепської мови, що містила літеру Š.

Також š вживається у фінській та естонській мовах, проте лише в запозиченнях. Інколи допускається вживання sh замість š, якщо набрати діакритичний знак технічно неможливо.[5]

Серед мов, поширених за межами Європи, š вживається у таких як північноамериканські лакота і шеєнська, а також африканські північна сото та сонгайські.

Транслітерації[ред.ред. код]

Літера також використовується для передачі латинською абеткою кириличної ш у системах наукової транслітерації та ISO 9, вживається в латинізаціях української, білоруської, македонської, болгарської, сербської та башкирської мов.

Також при траслітерації шумерських та аккадських клинописних текстів літера š використовується для передачі звука [ʃ] або [t͡ʃ]. Відповідно до аккадської орфографії, ця літера передає хеттську фонему [s] та фонему [ʃ] у семітських мовах, позначену літерою шін.

Кодування[ред.ред. код]

Графема HTML Юнікод TeX
Š Š U+0160 \check S
š š U+0161 \check s

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Iohannes Hus. De orthographia Bohemica
  2. Ljudevit Gaj. Kratka osnova hrvatsko-slavenskoga pravopisanja. 1830
  3. Jonas Jablonskis. Lietuviškos kalbos gramatika. 1901
  4. Алфавит карельского и вепсского языков утвержден в латинской графике(рос.), 17.04.2007
  5. Finnish orthography and the characters š and ž