Škoda (кулемет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Škoda
Тип: Станковий кулемет
Походження: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Історія служби
Термін використання 1893
Використання у Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Війни Перша світова війна
Історія виробництва:
Конструктор Георг Ріттер фон Дормус, Карл Сальватор Габсбург, Андреас Радованович
Розроблено 1890
Виробник Škoda Holding
Виготовлено 18931917
Характеристики
Маса 15,5 (з верстатом 34)
Довжина ствола, мм: 570
Тип боєприпасу 8 × 50 мм R Mannlicher
Механізм напіввільний затвор
Бойова скорострільність 450 — 500 (М/09)
Тип боєпостачання патронная стрічка на 250
Приціл оптичний або відкритий

Škoda — австро-угорський станковий кулемет часів Першої світової війни. Вироблявся компанією Škoda Holding в місті Пльзень.

Історія[ред.ред. код]

Автоматика кулемета була розроблена полковником Георгом Ріттером фон Дормусом та ерцгерцогом Габсбургом Карлом Сальватором у 1888 році. Серійне виробництво кулемета розгорнула компанія «Škoda» під керівництвом інженера Андреаса Радовановича. Кулемет став першою збройовою практикою компанії, яка раніше не розробляла зброю. У 1890 році був представлений готовий кулемет. А 1893 року кулемет взяли на озброєння під індексом Mitrailleuse M/93. Призначався для флоту та фортець. З причини конкуренції зі Schwarzlose особливої ​​популярності не здобув, зважаючи на більш низькі експлуатаційні характеристики, тому мав обмежене застосування на фронтах Першої світової війни.[1]

Конструкція[ред.ред. код]

Кулемет мав водяне охолодження ствола. Замикання ствола здійснювалося напіввільним затвором, який хитався у поздовжній площині за типом відкидних затворів старих однозарядних гвинтівок (як, наприклад, у Remington M1867 відкидний затвор якої утримувався при пострілі курком. Позаду затвор підпирався фігурним подпружиненим шатуном, причому положення осей і профіль дотичних поверхонь затвора та шатуна були підібрані так, щоб тертя при повороті значно уповільнювало відхід затвору від стовбура під дією віддачі. Шатун з'єднувався з гвинтовою пружиною віддачі, змонтованою в довгій трубці позаду короба. Прироблений знизу маятниковий регулятор темпу пострілу міняв темп від 280 до 600 пострілів на хвилину. У перших моделях кулемета використовувався невдалий варіант боєпостачання через подачу патронів з розташованого нагорі короба магазина під дією сили тяжіння. Шарнірно пов'язаний з затвором важіль досилав патрон в патронник при русі затвора вперед. Цей же важіль проштовхував вниз гільзу. Відкритий знизу короб збільшував небезпеку засмічення, а розташований відкрито маятник легко міг бути пошкоджений. Пізніше з моделі M/09, живлення змінили на стрічкове, як у звичайних станкових кулеметах того часу.[1]

Варіанти[ред.ред. код]

  • Škoda М/93 — перша модель прийнята на озброєння.
  • Škoda М/02 — модифікація з польовим триножним верстатом, з бронещитом та сидінням для кулеметника.
  • Škoda M/09 та M/13 — вдосконалені версії, з стрічковим живленням, пристроєм осалки патронів для підвищення надійності викиду гільз, сповільнювач темпу стрілянини прибраний. На трубку поворотної пружини міг кріпитися плечовий упор. Кулемет міг мати оптичний приціл.

Примітки[ред.ред. код]