α Рака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
α Рака
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір’я Рак
Пряме піднесення 8h 58m 29,22s
Схилення +11° 51′ 27,7″
Видима величина (V) 4,26[1]
Характеристики
Спектральний клас A5m[2]
U-B показник кольору 0,16
B яскравість 4,441±0,003[3]
B-V показник кольору 0,141±0,017[3]
V яскравість 4,274±0,002[3]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір 0,07
m1 індекс 0,22
c1 індекс 1,06
Hβ індекс 2,86[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,300[3]
Мінімальна яскравість 4,310[3]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 41,45±1,03[3] мас/рік

за схиленням: -29,22±0,67[3] мас/рік

Паралакс (π) 17,32[4] ± 0,97[4] мас
Відстань 189±11 світлових років
57,9±3,2 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=75[5]км/сек
Інші позначення
alf Cnc,

HD 76756, HIP 44066, HR 3572,

BD+12 1948
Посилання
SIMBAD дані для HD76756


α Ракахімічно-пекулярна зоря спектрального класу A5m, що лежить у сузір'ї Рака й розташована на відстані близько 190 світлових років від Сонця[4]. Вона має видиму зоряну величину в смузі V близько 4,3m[1].

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Зоря досить швидко обертається навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить 75 км/сек[5].

Це подвійна зоря — друга компонента набагато тьмяніша головної зорі й має візуальну зоряну величину 11,8m[6].

Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжньої компоненти поля, оціненої з аналізу наявних ліній металів, становить 119,3± 270,1 Гаус[7].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J. General catalogue of Ap, HgMn and Am stars (2009).(англ.)
  2. alf Cnc у SIMBAD
  3. а б в г д е ж ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  4. а б в F. van Leeuwen Validation of the new Hipparcos reduction (2007). DOI:10.1051/0004-6361:20078357.(англ.)
  5. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  6. BD+12 1948B у SIMBAD
  7. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.