ЄС ЕОМ

ЄС ЕОМ — серія комп'ютерів, що випускалися в 60—70-х рр. 20 століття.

ЄС ЕОМ (Єдина система електронних обчислювальних машин) були аналогами комп'ютерів фірми IBM серій IBM 360/370,. Були програмно і апаратний сумісні з своїми американськими прототиппами.

Рішення про їх випуск ухвалене в кінці 60-х років минулого століття. Спеціально для цього був створений Науково-дослідний центр ел[[ектронної обчислювальної техніки (НІЦЕВТ). Перші комп'ютери з'явилися в 1971 році. Випускалися, зокрема на заводах в Казані і Мінськ]]у. Останні машини були випущені в 1998 (ЄС-1220). Всього було випущене понад 15 000 машин ЄС ЕОМ.

Деякі моделі і багато периферійних пристроїв випускалися в кооперації з іншими соціалістичними країнами (НДР, Угорщина, Болгарія).

Комп'ютери серії ЄС ЕОМ входили, відповідно до років випуску, в т.з. «Ряд 1», «Ряд 2», «Ряд 3», «Ряд 4». До «Ряду 1» (аналог серії IBM 360) належали моделі 1010, 1020, 1030, 1040, 1050, 1060 і засновані на них вдосконалені моделі, наприклад ЄС-1022. До «Ряду 2» (аналог серії IBM 370) належали моделі 1015, 1025, 1035, 1045, 1055, 1065 і засновані на них вдосконалені моделі, наприклад ЄС-1036. «Ряд 3» і «Ряд 4» приблизно відповідали S/390.

Апаратна основа всіх комп'ютерів — плата на мікросхемах. Конструктивно комп'ютери були великими стійками («шафи») приблизно в зріст людини і відповідні їм за розмірами периферійні пристрої — принтери, накопичувачі на магнітних стрічках, накопичувачі на магнітних дисках.

Мали чітке розділення функціональних блоків: стійка з процесором, стійка (або стійкі) з оперативною пам'яттю, і т. д. Для позначення блоків і периферійних пристроїв, від процесора і пам'яті до периферії, була встановлена спеціальна числова класифікація. Так, коди пристроїв — накопичувачів на магнітних дисках починалися з цифр 50ХХ (наприклад, моделі 5061, 5066), коди дисплеїв — з цифр 7ХХХ (наприклад, модель 7927), і т. д.

Для установки і розміщення всіх блоків комп'ютера було потрібне окреме приміщення (або навіть декілька приміщень) площею не менше 25—30 кв. м, із спеціальною фальшпідлогою (для прокладки під ним всіх сполучних кабелів) і з системами вентиляції і охолоджування (у тому числі водяного!).

Технічні характеристики коротко описувалися швидкодією процесора (в десятках тисяч операцій в секунду) — орієнтовні значення 20—80 тис. оп/сек залежно від моделі а також об'ємом оперативної пам'яті — орієнтовні значення від 64 кілобайтів на найперших і молодших моделях до 4—8 мегабайт у останніх за часом випуску старших моделях. Периферійні пристрої були взаємозамінні, але процесори, пам'ять тощо — ні.

Комп'ютери працювали або під керуванням однозадачної операційної системи DOS/360 (звичайно, ранні/молодші моделі), або багатозадачної операційної системи OS/360 (більш просунуті моделі). Всі комп'ютери були розрахованими як користувацькі (хоча найпростіші моделі — швидше, теоретично!).

Для початку роботи з операційною системою була потрібна найскладніша процедура генерації операційної системи з дистрибутиву, з налаштуванням для роботи на конкретному екземплярі комп'ютера в конкретній конфігурації (процесор, пам'ять, канали) і всієї (!) його периферії, і, потім, неймовірно трудомістка установка і наладка (загальний затрачуваний час — до декількох тижнів!).

Для вирішення прикладних задач використовувалися мови програмування Фортран, Кобол, ПЛ/1 (Fortran, Cobol, PL/1). Для запуску програм і управління завданнями була спеціальна мова JCL (Job Control Language).

Оцінка

Роль ЄС ЕОМ в розвитку вітчизняної інформатики неоднозначна. З одного боку, вони дозволили різко прискорити темпи комп'ютеризації.

З іншого боку, орієнтація на копіювання західної техніки привела до згортання власних оригінальних розробок.

На додаток, декілька фактів, думок і легенд про ЄС ЕОМ.

• Серія ЄС ЕОМ в останні парі десятиріч існування СРСР була найпоширенішим видом комп'ютерної техніки.
• Попри це, стійкість комп'ютерів при роботі була дуже низькою. Висли («вставали») вони регулярно, декілька випадків за зміну було нормою. Навіть порівняння її роботи з роботою Win98 на кривому третьосортному китайському «залізі» буде не на користь ЄС ЕОМ.
• Оскільки серія ЄС ЕОМ була, м'яко кажучи, скопійована з серії IBM 360/70 і на апаратному, і на програмному рівні (а просто кажучи — зідрана, благо про чуже авторське право в СРСР не дуже турбувалися), то ходила легенда про команду закладену в операційній системі, що виводить у ніби радянській ОС повний текст американського гімну.
• Поява в СРСР перших персоналок швидко убила будь-яку перспективу реальної роботи на монстрах ЄС ЕОМ (за винятком найпотужніших моделей, які якийсь час ще були потрібні). Проте, попитом у знаючих людей (наприклад, у тільки що виниклих у країні кооператорів) вони користувалися. Річ у тому, що у складі комплектуючих машини було декілька десятків грам (!) золота і, порядку одного або декількох кілограмів срібла. Тому вигідним варіантом була покупка такого комп'ютера за радянські рублі, що стрімко знецінюються, з подальшим негайним розбором на складові і здачею потрібних з них в пункти прийому кольорових металів.