Євангеліє від Матвія (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євангеліє від Матвія
Il Vangelo Secondo Matteo
Pasolini Gospel Poster.jpg
Жанр драма
Режисер П'єр Паоло Пазоліні
Продюсер Альфредо Біні
Сценарист П'єр Паоло Пазоліні
У головних
ролях
Енріке Іразокі, Маргеріта Карузо
Оператор Тоніно Деллі Коллі
Композитор Луїс Енрікез Бакалов
Художник Луїджі Скаччаноче (постановник)
Кінокомпанія Arco Film (Італія)
Lux Compagnie Cinématographique de France (Франція)
Тривалість  137 хв.
Мова  італійська
Країна  Італія Італія
Франція Франція
Рік  1964
Дата виходу  2 жовтня 1964 (Італія)
IMDb ID 0058715

«Євангеліє від Матвія» (італ. Il Vangelo secondo Matteo) — фільм П'єра Паоло Пазоліні 1964 року, знятий за мотивами Євангелія від Матвія і присвячений римському Папі-реформатору Іоанну ХХІІІ.

Картина отримала дві премії Венеційського кінофестивалю (1964), премію Національної ради кінокритиків США (1967) та низку інших нагород.

Сюжет[ред.ред. код]

Сюжет побудовано за текстом Євангелія від Матвія, задля чого Пазоліні вибрав з нього найбільш детальну і реалістичну розповідь апостола Матвія, втіливши свій задум «від рядка до рядка наслідувати текст євангеліста Матвія, не роблячи ні сценарію, ні режисерської розробки. Переводити з максимальною точністю в образотворчий ряд. Жодної видуманої фрази в інтересах монтажу»[1]. Сцени стрічки короткі, в основному без слів.

Історія створення[ред.ред. код]

Фільму передував довгий підготовчий період, відмічений рядом складнощів і проблем. Фільм було нелегко «запустити» перш за все через сумніви потенційних спонсорів щодо того, як представити на суд громадської думки Христа, створеного атеїстом і марксистом Пазоліні[2]. Крім того режисер роком раніше з'являвся перед судом за образу релігійних почуттів у зухвалій комічній притчі «Овечий сир» про селянина, який під час зйомок фільму на біблейський сюжет помер на хресті, обжершись сиром[1].

Більше року Пазоліні шукав виконавця на роль Христа. Розглядалися кандидатури Аллена Гінсберга і Євгена Євтушенко[3], але у своєму виборі режисер зупинився на 19-річному іспанському студентові Енріке Іразокі, побачивши якого відразу зрозумів, що це саме той образ, якого він шукав[4]. Більшість інших ролей зіграли непрофесійні актори.

Зйомки «Євангелія» були розпочаті на початку весни 1964 року а наприкінці літа стрічку було завершено. Планувалося, що місцем дії повинна була стати Палестина, але через постійний військовий стан Ізраїлю та з економічних міркувань, від цієї ідеї відмовилися[5]. Зйомки Йордану проходили між Орте і Вітербо, сцену на Оливковій горі — на березі між Віллою Адріана і Тіволі, Віфлеємом стало село в Апулеї, Єрусалим — в старовинній частині Матери і Кротоне, на Етні знімали спокушування диявола.

Над фільмом працювали такі відомі в кіноідустрії особистості, як художник по костюмах Данило Донаті і оператор Тоніно Деллі Коллі.

Саундтрек до фільму був дуже еклектичний, варіюючись від Баха і Моцарта до фолк-блюз-джаз співачки Одетти.

Прем'єра фільму відбулася 4 вересня 1964 року на 24-му Міжнародному кінофестивалі у Венеції. Демонстрація закінчилася бурхливими тривалими оплесками[6].

Актори[ред.ред. код]

Актор Роль
Енріке Іразокі Христос Христос
Маргеріта Карузо молода Марія молода Марія
Сузанна Пазоліні Марія Марія
Марчелло Моранте Йосип Святий Йосип
Маріо Сократе Іоанн Хреститель Іоанн Хреститель
Сеттіміо Ді Порто Петро апостол Петро
Альфонсо Гатто Андрій апостол Андрій
Луїджі Барбіні Яків апостол Яків
Джакомо Моранте Іоанн апостол Іоанн
Ферруччо Нуццо Матвій апостол Матвій
Джорджо Агамбен Пилип апостол Пилип
Наталія Гінзбург Марія із Віфанії Марія із Віфанії
Актор Роль
Гуїдо Черретані Варфоломей Варфоломей
Еліо Спаціані Тадей апостол Тадей
Енцо Січиліано Симон апостол Симон
Розаріо Мігале Хома апостол Хома
Отелло Сестілі Юда Юда
Родольфо Вілкок Каяфа Каяфа
Алессандро Клерічі Понтій Пілат Понтій Пілат
Амеріго Бевілак'я Ірод Перший Ірод Перший
Франческо Леонетті Ірод Другий Ірод Другий
Паола Тедеско Саломея Саломея
Ренато Терра перший володар перший володар
Нінетто Даволі пастор (в титрах не вказаний) пастор (в титрах не вказаний)

Художні собливості фільму[ред.ред. код]

На відміну від багатьох фільмів на біблейські теми, в «Євангелії від Матвія» зроблено наголос на реалістичність.

Основними особливостями стрічки є чорно-біла плівка (темрява), камера без штативу (відчуття моменту), плани головних осіб з-за спини (близькість), часто крупні плани облич (розмова), очі які дивляться на тебе (вічність), музика Бетховена і блюз у джаз-виконанні Одетти (спокій), дитя-ангел (ідея), характери персонажів (боротьба).

Пазолілі, як відмічає російський кінокритик Сергій Кудрявцев[ru], повідав історію Христа так, як вона могла статися насправді, при цьому особливо підкресливши бунтарський характер Ісуса, «першого люмпена» і «першого революціонера», що кинув виклик сильним світу цього, фарисеям і римській владі[7].

Сам Пазоліні, визнаючи, що «Євангеліє від Матвія» — дуже суперечливий фільм, заплутаний, часом дезорієнтуючий, так характеризує свою роботу[8]:

«Розповідаючи історію Христа, я не реконструював її в істинному виді. Це мені просто не вдалося б, тому що тоді потрібно було б робити релігійний фільм, а я людина невіруюча. <…> Я хотів відтворити не життя Христа такою, якою вона була, а історію Христа плюс два тисячоліття її інтерпретації — за цей час християнство сильно міфологізувало його біографію, яка сама по собі дуже малозначима».

Ще один важливий момент фільму «Євангеліє від Матвія» — це його монументальність. Це кіно, має свою позицію, яка може комусь подобатись або ні. Особистий вибір формує розуміння відповідного сприйняття чи не сприйняття. Фільм викликає відчуття в процесі думок, він несе ідею Пазоліні. Тому це кіно і вважається класикою, але розуміється як світ одного автора.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Діву Марію у сценах страти Ісуса зіграла матір режисера — Сюзана Пазоліні.
  • Апостола Пилипа зіграв 21-літній філософ Джорджо Агамбен. Письменники Хуан Родольфо Вількок і Наталія Гінзбург зіграли Каяфу і Марію з Віфанії відповідно.
  • У фільмі відбувся дебют Нінетто Даволі в ролі без слів (зіграв пастора), проте в титрах не був згаданий. Пізніше актор стане постійним учасником фільмів Пазоліні.
  • Пазоліні «пропустив» слово «святий» у назві фільму, але, зокрема, англійською мовою назва переведена як «The Gospel According to St. Matthew».

Премії і номінації[ред.ред. код]

Фільм був відмічений на МКФ у Венеції Великим призом Екуменічного журі, що діє від імені Ватикану.

Фільм було номіновано у 1966 році на Оскар в категоріях:

  • Краща робота художника-постановника/декоратора;
  • Кращий дизайн костюмів (Данило Донаті);
  • Краща музика.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Э. Сичилиано Жизнь Пазолини. — СПб.: Лимбусс Пресс, ООО «Издательство К. Тублина», 2012. — 715 с. — ISBN 978-5-8370-0548-0.(рос.)
  • Мусский И. А. Евангелие от Матфея // . — М.: Вече, 2008. — ISBN ISBN 978-5-9533-2750-3.(рос.)
  • "Pasolini, Il Cristo dell'Eresia (Il Vangelo secondo Matteo). Sacro e censura nel cinema di Pier Paolo Pasolini (Edizioni Joker, 2009) by Erminia Passannanti, ISBN 978-88-7536-252-2

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Мусский, 2008, С. 494
  2. Сичилиани, 2012, С. 418
  3. Мусский, 2008, С. 495
  4. Сичилиани, 2012, С. 428
  5. Сичилиани, 2012, С. 419
  6. Сичилиани, 2012, С. 432
  7. Сергей Кудрявцев 3500. Книга кинорецензий. — М.: «Печатный Двор», 2008. — Т. 1. — 688 с. — ISBN 978-5-9901318-2-8, ISBN 978-5-9901318-3-5.
  8. Мусский, 2008, С. 496

Посилання[ред.ред. код]