Єва Гонсалес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Єва Гонсалес
Eva Gonzalès
Eva Gonzalès (1849-1883).jpg
фотопортрет, 1801 року.
Ім'я при народженні Eva Gonzalès
Дата народження 19 квітня 1849(1849-04-19)
Місце народження Париж
Дата смерті 5 травня 1883(1883-05-05) (34 роки)
Місце смерті Париж
Національність француженка іспанського походження
Громадянство Франція Франція
Жанр портрет, побутовий жанр, пейзаж,натюрморт
Навчання Шарля Шаплен, Едуар Мане
Напрямок імпресіонізм
Твори портрет, побутовий жанр, пейзаж, натюрморт

Єва Гонсалес (фр. Eva Gonzalès; *19 квітня 1849, Париж — 5 травня 1883, там само) — французька художниця-імпресіоніст.

Біографія. Родина батьків[ред.ред. код]

Єва Гонсалес виросла в музичній сім'ї. Її батько Еммануель Гонсалес, іспанець за походженням, був другорядним письменником, а мати, родом з Бельгії, займалася музикою. У салоні сім'ї бували Теодор де Банвіль і директор газети «Siècle» Пилип Журде.

Художня освіта[ред.ред. код]

У 1865 році у віці 16 років Єва Гонсалес приступила до навчання графічним технікам і живопису в майстерні художника Шарля Шаплена, у якого навчалися виключно учениці-жінки. У 1869 р. вона облаштувала власне ательє-майстерню. Завдяки Альфреду Стевенсу вона познайомилася в 1869 р. з Едуардом Мане і стала його ученицею. До того часу відноситься портрет Єви Гонсалес, написаний знаменитим художником, де вона зображена сидячи у мольберта з натюрмортом. У 1870 р. вона брала участь в Паризькому салоні з своєю картиною «Сурмач», яка отримала позитивну критику. У цій картині, як і в багатьох інших роботах цього періоду, виразно простежується вплив Мане.

Для раннього етапу творчості художниці характерне переважання темних кольорів палітри і різка контрастність. «Сурмач» вважається відповіддю Гонсалес на картину Мане «Курець». Протягом подальших років Єва Гонсалес регулярно брала участь у виставках в Паризькому салоні.

Втеча з Парижа на період війни[ред.ред. код]

Під час франко-пруської війни і Паризької комуни Єва Гонсалес покинула Париж і мешкала у місті Дьєп, де від нудьги звернулась до пейзажного живопису. До 1872 року вона зуміла створити свій власний стиль, і її полотна стали барвистішими. Хоча Єву Гонсалес і відносять до імпресіонізму, вона не брала участь ні в одній з групових виставок цих художників. Єва Гонсалес часто писала жіночі портрети, а також натюрморти і пейзажі. Творчість Єви Гонсалес була також проаналізована Захарієм Астрюком і Емілем Золя, хоча межі її сюжетів в живопису не виходили за межі маленького світу багатої паризької пані.

Шлюб і смерть[ред.ред. код]

У 1879 р. вона взяла шлюб із другом Мане графіком Анрі Жераром. Після народження сина Єва Гонсалес померла 5 травня 1883 р. від емболії.

Галерея[ред.ред. код]

Едуар Мане. «Портрет Єви Гонсалес біля мольберта», 1870, Національна галерея, Лондон

Література[ред.ред. код]

  • Philippe Burty: Eva Gonzalès, Paris Salon de la Vie moderne
  • L. Hautecoeur: Exposition Eva Gonzalès dans :La chronique des arts et de la curiosité, numéro 15 du 11 avril 1914, p.115
  • C. Roger-Marx: Eva Gonzalès dans Arts de juillet 1950 p.8
  • C. Roger-Marx: Eva Gonzalès Saint-Germain-en-Laye, 1950, les Éditions de Neuilly, p.25
  • C. Roger-Marx: Eva Gozalès, Paris Galerie Daber, 1959
  • Edward Lucie-Smith: Femmes Impressionnistes, Londres George Weidenfeld and Nicolson 1989
  • Marie-Caroline Sainsaulieu, Jacques de Mons: Eva Gonzalès (1849-1883), étude critique et catalogue raisonné. La Bibliothèque des Arts, Paris 1990. 360p.
  • Marianne Delafond: Les femmes impressionnistes; Mary Casstt, Eva Gonzalès, Berthe Morisot. Paris 1993 (ISBN 2-85047-227-1)
  • Collectif: Les femmes impressionnistes: Mary Cassatt, Eva Gonzalès Berthe Morisot, 188p. Musée Marmottan et la Bibliothèque des Arts (1993) (ISBN 2-8504-7227-1)
  • The Women Stars of Impressionism dans International Herald Tribune, 16-17 octobre 1993, p.9
  • Isabelle Compin, Anne Roquebert: Catalogue sommaire illustré des peintures du musée du Louvre et du musée d'Orsay Paris 1986 et 1990
  • P. Piguet: Impressions de femmes dans La Croix l'Évènement 23 novembre 1993.
  • Jean-Jacques Lévêque: Les années impressionnistes 1870-1890, Edt ACR, 1990, 660 pages

Посилання[ред.ред. код]