Єва Гонсалес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет Єви Гонсалес пензля Едуара Мане
Портрет Єви Гонсалес пензля Едуара Мане, 1870, Національна галерея, Лондон

Єва Гонсалес (фр. Eva Gonzalès; *19 квітня 1849, Париж — 5 травня 1883, там само) — французька художниця-імпресіоніст.

Біографія[ред.ред. код]

Єва Гонсалес виросла в музичній сім'ї. Її батько Еммануель Гонсалес, іспанець за походженням, був письменником, а мати, родом з Бельгії, займалася музикою. У салоні сім'ї бували Теодор де Банвіль і директор газети «Siècle» Пилип Журде.

У 1865 році у віці 16 років Єва Гонсалес приступила до навчання графіці і живопису в майстерні художника Шарля Шаплена, у якого навчалися виключно учениці-жінки. У 1869 р. вона перейшла у власне ательє. Завдяки Альфреду Стевенсу вона познайомилася в 1869 р. з Едуардом Мане і стала його ученицею. До того часу відноситься портрет Єви Гонсалес, написаний знаменитим художником, де вона зображена сидячи у мольберта з натюрмортом. У 1870 р. вона брала участь в Паризькому салоні з своєю картиною «Сурмач», яка отримала позитивну критику. У цій картині, як і в багатьох інших роботах цього періоду, виразно простежується вплив Мане.

Для раннього етапу творчості художниці характерне переважання темних кольорів палітри і різка контрастність. «Сурмач» вважається відповіддю Гонсалес на картину Мане «Курець». Протягом подальших років Єва Гонсалес регулярно брала участь в Паризькому салоні.

Під час франко-пруської війни і Паризької комуни Єва Гонсалес знаходилася в Дьеппе, де присвятила себе пейзажному живопису. До 1872 року вона зуміла створити свій власний стиль, і її полотна стали барвистішими. Хоча Єву Гонсалес і відносять до імпресіонізму, вона не брала участь ні в одній з групових виставок цих художників. Єва Гонсалес часто писала жіночі портрети, а також натюрморти і пейзажі. Творчість Єви Гонсалес була також оцінена Захарієм Астрюком і Емілем Золя.

У 1879 р. вона взяла шлюб із другом Мане графіком Анрі Жераром. Після народження сина Єва Гонсалес померла 5 травня 1883 р. від емболії.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Philippe Burty: Eva Gonzalès, Paris Salon de la Vie moderne
  • L. Hautecoeur: Exposition Eva Gonzalès dans :La chronique des arts et de la curiosité, numéro 15 du 11 avril 1914, p.115
  • C. Roger-Marx: Eva Gonzalès dans Arts de juillet 1950 p.8
  • C. Roger-Marx: Eva Gonzalès Saint-Germain-en-Laye, 1950, les Éditions de Neuilly, p.25
  • C. Roger-Marx: Eva Gozalès, Paris Galerie Daber, 1959
  • Edward Lucie-Smith: Femmes Impressionnistes, Londres George Weidenfeld and Nicolson 1989
  • Marie-Caroline Sainsaulieu, Jacques de Mons: Eva Gonzalès (1849-1883), étude critique et catalogue raisonné. La Bibliothèque des Arts, Paris 1990. 360p.
  • Marianne Delafond: Les femmes impressionnistes; Mary Casstt, Eva Gonzalès, Berthe Morisot. Paris 1993 (ISBN 2-85047-227-1)
  • Collectif: Les femmes impressionnistes: Mary Cassatt, Eva Gonzalès Berthe Morisot, 188p. Musée Marmottan et la Bibliothèque des Arts (1993) (ISBN 2-8504-7227-1)
  • The Women Stars of Impressionism dans International Herald Tribune, 16-17 octobre 1993, p.9
  • Isabelle Compin, Anne Roquebert: Catalogue sommaire illustré des peintures du musée du Louvre et du musée d'Orsay Paris 1986 et 1990
  • P. Piguet: Impressions de femmes dans La Croix l'Évènement 23 novembre 1993.
  • Jean-Jacques Lévêque: Les années impressionnistes 1870-1890, Edt ACR, 1990, 660 pages

Посилання[ред.ред. код]