Євгеній Булгаріс

Євгеній Булгаріс

Євгеній Булгаріс, в миру Елефтеріос Булгаріс (грец. Ελευθέριος Βούλγαρης, 21 серпня 1715, Керкіра — 27 травня 1806, Санкт-Петербург) — грецький теолог, діяч Новогрецького Просвітництва, архієпископ Словенський й Херсонський.

Біографічні відомості

Народився 1715 року на грецькому острові Керкіра у родині етнічних болгар. Його належність означена «славено-болгарин по происхождению, грек по рождению и русский по предрасположению».

При хрещенні дістав ім'я Єлефтерія (у перекладі з грецької означає Вільний). У 1739 році отримав перший чернечий сан ієродиякона та ім'я Євгенія. Навчався в Венеції у професора математики і філософії Падуанського університету Й. Синція. Незабаром обраний учителем грецької мови, а у 1742 році став ректором гімназії в місті Янин. Саме з цього міста багато греків у 1650—1700 роках переселилося у Ніжин на Гетьманщині де існувало Ніжинське грецьке братство.

1753 був призначений Константинопольським патріархом начальником училищ на Афоні. 1758 року став ректором патріарших училищ у Константинополі. 3 приходом нового патріарха у 1763 році відправився на навчання у німецькі Галле, Лейпциг, Магдебург. За рекомендацією константинопольського патріарху 1771 року Євген був прийнятий імператрицею Катериною ІІ й став головним бібліотекарем при імператриці. Бібліотека Євгенія, що він привіз із собою складала 1500 томів. Він був членом Санкт-Петербурзької АН, Вільного Економічного Товариства, Лондонської Академії старожитностей.

Указом Катерини II від 9 вересня 1775 року була утворена Словенська і Херсонська єпархія, яка охоплювала землі колишньої Запорозької Січі. Єпархія охоплювала території Новоросійської й Азовської губерній. Її архіепископом призначено Євгена Булгаріса. Землю планувалося заселити балканськими слов'янами, німцями, греками, тому кандідатура грека, народженого в Італії й освіченого у Німеччині була найбільш доречною. Протягом двох місяців Євген був хіротонований у Москві ієродияконом, ієромонахом, архієпископом, що підкреслювало значимість нової епархії.

До побудови міста Слов'янська у Микитиного Рогу єпархіальна кафедра й правління перебували у Полтаві. Євген на початку прохав колишнього українського гетьмана Кирила Розумовського про надання його кам'яного будинку у Полтаві під духовне училище. В училищі викладали грецьку, латинську, російську й пізніше німецьку й французьку мови; риторику й малювання. 1787 року духовне училище перетворене на Катеринославську семінарію.

1779 архієпископ Євгеній був звільнений з посади на його прохання. 1781 року переїзжає з Полтави у Херсон. Під час перебування у Херсоні Євгеній продає свою багату бібліотеку Григорію Потьомкіну, що разом з його вланою мали бути основою бібліотеки нового Катеринославського універсітету, що так і не було відкрито. 1804 року ця бібліотека за розпорядженням царя вона була передана нововідкритому Казанському університету, а в Катеринославі залишилася лише невелика її частина, що належала Катеринославській гімназії. 1787 року Євгеній переїзжає у Санкт-Петербург, де помер 1807-го року й похований у Олександро-Невській лаврі.

Основні твори

Архієпископ Євген залишив по собі багато наукових праць, серед них:

«Метафізика» Булгаріса, видана у Відні 1806 року

• Православне сповідання, або виклад віри Православної Апостольської Церкви. — Амстердам, 1765.
• Опис життя блаженного Феодорита, єпископа Кірського. — Галле, 1768. Курс богослов'я.
• Логіка, з давніх і новітніх зібрана. — Лейпциг, 1766.
• Метафізика (грец.). — Венеція, 1805.
• Перше сторіччя по втілення Христа Спасителя. Церковна Історія першого Християнського століття (грец.). — Лейпциг, 1806.
• Роздуми, чи примітки на п'ять книг Мойсеєвих, під назвою боголюбиві знущання (грец.): у 2 т. — Відень, 1801.
• Трактат про Систему всього сущого. Астрономічного змісту. — Відень, 1806.
• Про припливах і відливах.
• Думки про нинішніх критичних часах оттоманського держави.
• Благання грецького народу до всієї християнської Європі.
• Про музику (грец.), 1775 (рукопис).
• Храм Слави. Поема Г. Справи Тієрса, перекладена з французької на грецьку мову. — СПб, 1772 ..

Переклади

• Оди на поразку Оттоманів Катериною II. Окружне послання до сербських християнам. Про те, що таке рай і пекло? Послання до Петра Клерка.

З латинської на грецьку

• • Адам Зерніков. Богословські трактати про походження Святого Духа: у 2 т. — СПб, 1797 ..
  • Феофан (Прокопович). Історія спору про походження Святого Духа. — Лейпциг, 1784.
  • Гавриїл, митрополит. Про служіння і чиноположенню Греко-Російської Церкви. — СПб, 1799 ..

З французької на грецьку

• • Клерцій П. (Петро Кларк). Всенародний суд, яким перед лицем Всесвітньої Церкви викриваються папа римський і папський двір, як руйнівники Церкви і всього закону Божественного і людського.

Література

• Русский биографический словарь: В 25 т. / под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918.
• Булгарис Евгений // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб.: 1890—1907.