Євгенія Шведська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євгенія Шведська
Eugenia av Sverige.JPG
Принцеса Євгенія у 1846. Картина Нільса Бломмера
Народилася 24 квітня 1830(1830-04-24)
Стокгольм
Померла 23 квітня 1889(1889-04-23) (58 років)
Стокгольм
Ім'я при народженні Шарлотта Євгенія Августа Амалія Альбертіна
Титул принцеса Швеції та Норвегії
Конфесія лютеранство
Рід Бернадоти
Чоловік не було
Діти не було

Євгенія Шведська та Норвезька (швед. Eugénie av Sverige och Norge), повне ім'я Шарлотта Євгенія Августа Амалія Альбертіна (швед. Charlotta Eugenia Augusta Amalia Albertina av Sverige och Norge), (* 24 квітня 1830 — 23 квітня 1889) — принцеса шведська та норвезька, донька короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької, композитор, музикант, художниця, скульптор, письменниця та філантроп.

Біографія[ред.ред. код]

Євгенія народилась 24 квітня 1830 року у королівському палаці Стокгольма. Вона була четвертою дитиною та єдиною донькою кронпринца шведського та норвезького Оскара та його дружини Жозефіни Лейхтенберзької. Дівчинка мала четверо братів: старших — Карла, Густава та Оскара і молодшого — Августа.

Коли Євгенія була маленькою, то часто відчувала себе самотньою і бажала бути хлопчиком, як її брати.

Він народження вона мала слабке здоров'я, була підозра на сухоти. Це стало однією з причин, того щоб не видавати дівчину заміж. Також на це впливав той факт, що Бернадоти були новою династією і не були популярні в якості кандидатур на шлюб. У 1844 році помер її дід, Карл XIV, його трон успадкував батько Євгенії під іменем Оскара I. Два роки потому Євгенія супроводжувала свого брата Карла у його подорожі до Прусії, з думкою, що може бути там представлена як перспективна наречена, але ніяких серйозних переговорів на цю тему не було.

Євгенія бл. 1860 року

У 1852 вона із матір'ю і братом Густавом супроводжувала батька до Бад-Кіссінгену на лікування. На зворотному шляху дехто з королівської родини захворів. Так, Євгенія перенесла пневмонію, а її улюблений брат Густав помер від черевного тифу. Це дуже на неї вплинуло, оскільки вона була активною християнкою і цікавилася духовністю. Проте не притримувалася однієї гілки християнства, а прослуховувала декілька з них.

Вілла «Фрідгем»

Згодом вона сказала, що незаміжнє життя дало їй змогу стати незалежною. Коли у Швеції було введено у 1858 році поняття повноліття для дорослих незаміжніх жінок (спочатку, лише за зверненням), принцеса Євгенія була першою, хто подала запит на нього і юридично отримала самостійність.

Взимку, через стан здоров'я, Євгенія могла користуватися лише кількома кімнатами замку, в яких підтримувалася стала висока температура. Її лікар Магнус Гус[1] порадив принцесі м'який та сприятливий клімат Готланду. Вперше вона приїхала туди влітку 1859. Після цього придбала у 1860 великий пляж на крутому схилі в бік моря з видом на Геклінт. Тоді ж і почалося будівництво головної будівлі у швейцарському стилі. Вілла вийшла дерев'яною, у три поверхи, із скляною верандою. Весь комплекс включав у себе пляжний будиночок, гостьовий дім, господарські будівлі і сарай. У тодішньому дусі часу принцеса створила ще парк на скелях, де павільйони, руїнами та водоспади контрастували із терасами, садами та екзотичними деревами. Від початку 1860-тих Євгенія регулярно проводила літо на Готланді. Після 1864 року до неї часто долучалася дружина брата Августа Тереза, з якою вони швидко знайшли спільну мову. Найкращою ж її подругою була складачка псалмів Ліна Санделл. До себе на Фрідхем принцеса запрошувала артистів, художників, музикантів та письменників.

Євгенія цікавилася багатьма видами мистецтва. Вона складала музику, писала вірші, ліпила скульптури та малювала картини з щоденного життя королівського двору. Використовувала псевдонім «E******». Серед її музичних творів: п'єси для фортепіано, вальси, мазурки, марші та пісні. Ті композиції для квартетів, дуетів та хору, що були написані для арфи, на власні вірші, згодом інтерпретувалися як арії. Також написала біографічну книгу французькою мовою «Шведські принцеси» («Les princesses de la Suède»), що була надрукована 1864 року та перекладена на шведську. Книга була представлена на виставці у Стокгольмі 1866 року.

Прибутки від своїх творів принцеса використовувала для фінансування соціальних проектів. Жінки, що мали королівський статус, тоді були повинні займатися благодійництвом, але для Євгенії це було покликанням, а не обов'язком. Вона настільки вільно віддавала усім свої гроші, що король видав наказ для губернаторів усіх міст, які вона відвідувала, «захищати» її від «нахабних жебраків». Біля своєї вілли, викупивши ближні землі, збудувала 1866 дитячий будинок для хлопчиків, а кілька років потому — ще один для дівчаток. Нею були створені будинки для літніх людей у Стокгольмі та Готланді.

Її власне слабке здоров'я розвинуло цікавість до медицини. Принцеса також заснувала кілька закладів для невиліковно хворих.

Євгенія померла у 00.45[2] 23 квітня 1899 року за день до свого 59-річчя. Похована у склепінні під каплицею Бернадоттів у кірсі Ріддархольмен. [3] Фрідхем вона заповіла своєму небожу, принцу Оскару.

Родинне дерево[ред.ред. код]

Жан Анрі Бернадотт
 
Жанна де Сен-Венсан
 
Франсуа Кларі
 
Франсуаза Роза Соме
 
Александр де Богарне
Général ALEXANDRE FRANCOIS MARIE DE BEAUHARNAIS (1760-1794).jpg
 
Жозефіна Богарне
Josephine by Appiani.jpg
 
Максиміліан I
Portrait of King Maximilian I Joseph of Bavaria.jpg
 
Августа Гессен-Дармштадтська
Augusta wilhelmine of hesse-darmstadt.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл XIV Юхан
Nordgren - Portrait de Charles Jean Bernadotte, roi de Suède.jpg
 
 
 
 
 
Дезіре Кларі
Désirée Clary1807-Robert Lefèvre.jpg
 
 
 
 
 
Ежен де Богарне
EugeneBeau.jpg
 
 
 
 
 
Августа Баварська
Imageamalia 1063.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Оскар I
Oscar I porträtterad 1836 av Fredric Westin.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жозефіна Лейхтенберзька
JosephineSwedenNorway.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Євгенія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Фрідгем» принцеси Євгенії [1] (швед.)
  2. Lindorm, Erik (1936). Ny svensk historia, Oscar II och hans tid, 1872-1907. sid. 238
  3. Ріддархольмська кірха. Каплиця Бернадоттів [2] (англ.)

Література[ред.ред. код]

  • Alm, Göran: Prinsessan Eugenie - Bilder från en glömd värld(1987).
  • Press, Barry: Prinsessan Eugenie och Fridhem(1975).
  • Österberg, Carin et al., Svenska kvinnor: föregångare, nyskapare. Lund: Signum 1990. (ISBN 91-87896-03-6)
  • Lars Elgklou (1995) (in Swedish). Familjen Bernadotte, en kunglig släktkrönika. Skogs boktryckeri Trelleborg. ISBN 91-7054-755-6.
  • Lars Elgklou (1978). Bernadotte. Historien - eller historier - om en familj.. Stockholm: Askild & Kärnekull Förlag AB

Посилання[ред.ред. код]