Євген Кватерник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євген Кватерник
Eugen Kvaternik
Eugen Kvaternik Statue, Rakovica.JPG
Пам'ятник Євгену Кватернику в селі Раковиці, де він загинув
Народився 31 жовтня 1825(1825-10-31)
Загреб, тепер Хорватія
Помер 11 жовтня 1871(1871-10-11) (45 років)
с. Раковиця, Кордун, тепер Хорватія
вбитий під час повстання
Громадянство Австро-Угорщина
Національність хорват
Діяльність хорватський політичний письменник і діяч
Відомий один із засновників Хорватської партії права
Партія Хорватська партія права
Конфесія Католицизм
Eugen Kvaternik's signature.jpg

Євген Кватерник (Eugen Kvaternik; 31 жовтня 1825, Загреб, тепер Хорватія11 жовтня 1871, с. Раковиця, Кордун, тепер Хорватія) — хорватський політичний письменник і діяч, один із засновників Хорватської партії права.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство, юність і початок політичної кар'єри[ред.ред. код]

Євген Кватерник народився 31 жовтня 1825 року в Загребі, в сім'ї професора. В 184244 роках вивчав теологію в Сені та Загребі, потім — право (184445) і педагогіку (184546) в Пешті. У 1847 році здобув право викладати, а 1848 року — право займатися адвокатською діяльністю.

Після скасування в 1848 році баном Йосипом Єлачичем феодалізма, хорватам була надана більша незалежність від Австро-Угорщини. Це надихало прибічників повної незалежності Хорватії, серед яких був і Кватерник. Пропрацювавши адвокатом в місті Брод-на-Купі з 1851 до 1857 року, він був змушений емігрувати з Австро-Угорщини в зв'язку із забороною займатись адвокатською практикою.

В 1858 році Євген Кватерник пробував знайти політичну підтримку в Російської імперії, де перебував на еміграції. Коли це не вдалося, Кватерник вирішив дистанціюватися від усіх слов'янських держав і народів і звернутися за допомогою до Франції.

Створення Хорватської партії права[ред.ред. код]

Євген Кватерник на літографії Степана Ковачевича

Повернувшись у Загреб в 1860 році, Кватерник був обраний депутатом Парламенту Хорватії. 26 червня 1861 року разом з іншим депутатом — Анте Старчевичем представив на засіданні Сабору програму, що декларувала наділення Хорватії правами широкої автономії у складі Габсбурзької монархії (на той час країну було розділено на декілька частин). Таким чином цю дату — 26 червня 1861 року прийнято вважати днем ​​заснування Хорватської партії права.

У 1862 році за свою політичну діяльність Кватерник спочатку був заарештований, а потім — висланий з Австро-Угорщини. Перебуваючи в Італії, співпрацював з Джузеппе Гарібальді і польськими, угорськими та чеськими емігрантами.

Після коронації Франца Йосифа в 1867 році Кватернику нарешті було дозволено повернутися на батьківщину.

Повстання в Раковиці і загибель[ред.ред. код]

Вбивство в Раковиці (смерть Євгена Кватерника)

На початку жовтня 1871 року Кватерник і кілька членів Хорватської партії права, не погоджуючись зокрема і з офіційною політикою власної партії, почали повстання в селі Раковиця в Кордуні. Повсталі проголосили наступні цілі:

Повсталі також закликали приєднатися до них православних сербів, що деякі з них і зробили, проте повстання було швидко придушене. Більшість учасників, включаючи Кватерника, були вбиті.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • "La Croatie et la confédération italienne. Avec une introduction par L. Leouzon Le Duc", Paris, 1859.
  • "Das historisch-diplomatische Verhältniss des Königreichs Kroatien zu der ungarischen St. Stephans-Krone", Zagreb, 1860.
  • "Govor na Saboru trojedne kraljevine dne 18. lipnja 1861", Zagreb, 1861.
  • "Was ist die Wahrheit? Eine Erwiederung auf das Szálaysche Pamphlet betitelt 'Zur Kroatischen Frage'.", Zagreb, 1861.
  • "Odgovor 'Pozoru' na članak 'Odziv' u 108. broju sadržan", Zagreb 1862.
  • "Politička razmatranja. Na raskrižju hrvatskog naroda", Sv. 1 i 2. Zagreb, 1862.
  • "Nekoliko riječi mojim nazlobnikom i ozloglasiteljem", Zagreb, 1862.
  • "Hrvatski glavničar ili putokaz k narodnoj obrtnosti a kroz ovu k narodnjem blagostanju", Zagreb, 1863.
  • "Istočno pitanje i Hrvati. Historično-pravna rasprava", Zagreb, 1868.
  • "Riječ u zgodno vrijeme", Zagreb, 1870.
  • "Izvještaj o dopuštanju izlaženja lista 'Hervatska'. Napisali -, V. Bach, Zagreb, 1870.
  • "Otvoreno pismo od 25. studenoga 1870. u vezi s izdavanjem političkog časopisa 'Hervatska'.", Zagreb, (Bez oznake godine).
посмертно:
  • "Historičko-diplomatski odnošaj Kraljevine Hrvatske napram ugarskoj kruni sv. Stjepana.", Zadar, 1894.
  • "Prvo progonstvo Eugena Kvaternika. Godine 1858-1860. Prilog za noviju hrvatsku povijest.", Zagreb, 1907. Po Kvaternikovom dnevniku priredio Kerubin Šegvić.
  • "Drugo progonstvo Eugena Kvaternika. Godine 1861-1865. Prilog za povijest konspiracije naroda proti Austriji. Ozažeo iz njegova dnevnika [i priredio za tisak Kerubin Šegvić].", Zagreb, 1907.
  • "Promemorija princu Jeromeu Napoleonu. Preveo i predgovor napisao Franjo Bučar.", Матиця Хорватська, Zagreb, 1936.

Джерела і посилання[ред.ред. код]