Лисик Євген Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Євген Лисик)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лисик Євген Микитович
Народження 21 вересня 1930(1930-09-21)
Шнирів, Золочівський район, Львівська область
Смерть 4 травня 1991(1991-05-04) (60 років)
  Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна  СРСР
Діяльність художник, сценограф
Вчитель Манастирський Вітольд Антонович і Любчик Василь Олексійович
Нагороди
народний художник УРСР

Надгробок Євгена Лисика на Личаківському цвинтарі у Львові

Євге́н Мики́тович Ли́сик (21 вересня 1930, с. Шнирів, нині Золочівського району Львівської області — 4 травня 1991, Львів) — український театральний художник. Чоловік художниці по костюмах Оксани Зінченко. Батько художниці Анни Лисик.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. Рано втратив матір, хлопчика виховували батько і дід. У 1937 році розпочав навчання у місцевій початковій школі. Разом з батьком відвідував сільський театр, що був розташований у Народному домі.

Навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (учень Романа Сельського). Відрахований з інституту 1959 року у розпал антиабстракціоністської кампанії. Через рік поновлений, однак ідеологічний тиск на митця продовжувався[2]. 1961 року закінчив навчання. Від того ж року працював у Львівському театрі опери та балету (від 1967 — головний художник). 1967 року став лауреатом Обласної премії імені О. Гаврилюка.[3] 1971 відзначений Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка. 1975 року отримав звання Народного художника УРСР. Оформив близько 100 сценічних декорацій.

Помер 4 травня 1991 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 67. 2005 року на могилі встановлено пам'ятник авторства скульптора Романа Петрука і архітектора Костя Присяжного[4]. Починаючи від 1992 у Львівській політехніці студентами створено серію експериментальних проектів «Дому Лисика» — виставкового приміщення для збереження та експонування художньої спадщини митця.

Вистави[ред. | ред. код]

Також ставив вистави у музичних театрах Білорусі, Росії, Туреччини, Македонії (тоді — Югославії), Польщі, Молдові.

Кіно[ред. | ред. код]

Оформив фільм «Данило, князь Галицький» (1987, у співавт.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 365. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. Бадяк В. Мартиролог Львівської національної академії мистецтв // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — № 19. — 2008. — С. 394. — ISSN 0236-4832.
  3. Творчо-організаційна діяльність Львівської організації Спілки художників УРСР 1939—1989 / авт. тексту та упор. М. І. Батіг. — Львів : Облполіграфвидав, 1990. — С. 30.
  4. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 371. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Творчість Є. М. Лисика в часі, просторі, сценографії та архітектурі / В. І. Проскуряков, З. В. Климко, О. К. Зінченко. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 136 с. — ISBN 978-966-941-008-5.
  • Денис Гугнин Діалог у просторі та часі. — Львів: Простір-М, 2023. 144 с., іл. ISBN 978-617-8055-82-0

Посилання[ред. | ред. код]