Олесницький Євген
Євге́н Олесни́цький (*1860 — †1917) — український громадсько-політичний діяч, правник, економіст, публіцист, перекладач.
Дійсний член НТШ з 1909 р. Діяч народовецької партії, пізніше один із засновників Національно-демократичної партії.
Посол до Галицького сейму (1900—1910) і голова Українського сеймового клубу, у 1907—1917 — посол до віденського парламенту.
Видавець «Стрийського Голосу». Член редакції «Діла» (1885—1890). Активно боровся з курсом «нової ери», підтримував зв'язки з Наддніпрянщиною. З 1915 р. — член Загальної Української Ради, утвореної у Відні з галичан і наддніпрянців.
Член багатьох галицький економічних установ, директор «Дністра», блискучий адвокат, видавець, референт театру «Руської Бесіди». Перекладав п'єси світової класики для театру, написав два томи спогадів «Сторінки з мого життя» (1935), щоденник (вів з 1914 р., аж до смерти).
Автор багатьох статей з юридичних питань.
