Євлевич Хома Якович
| Євлевич Хома Якович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
17 століття Могильов, Російська імперія | |||
| Країна |
 Велике князівство Литовське | |||
| Діяльність | поет, письменник, педагог | |||
| Alma mater | Q31207538? і Ягеллонський університет | |||
| Заклад | Київська братська школа | |||
| Мова творів | польська | |||
| Magnum opus | Лабіринт або Заплутана стежка | |||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Євле́вич Хома́ (То́маш) Я́кович (*?, Могильов — † не пізніше 1647) — український, білоруський поет, гуманіст, релігійний і культурний діяч.
Біографічні дані[ред. | ред. код]
Народився у м. Могильов. Навчався у Краківській академії, яку закінчив 1625 року.
1628–1632 — ректор Київської братської школи. Після утворення Києво-Могилянського колегіуму (1632) повертається до Могильова.
Творчість[ред. | ред. код]
Серед творів Євлевича — відома польськомовна поема «Лабіринт» (сучасною українською мовою її переклав Володимир Крекотень), відзначена яскраво вираженою ренесансно-гуманістичною спрямованістю, зокрема в тлумаченні історичного процесу як наслідку розумної чи нерозумної діяльності певного народу та його керівної верстви, а не як результату провіденціалістської функції Бога.
Головна героїня твору — абстрактна персоніфікована категорія «мудрість», здатна діяти на рівні світової історії, історії окремих народів, певних станів і окремих індивідів. Шанобливе ставлення до мудрості та її настанов за княжої доби призвело, на думку Євлевича, до величі й розквіту давньоукраїнської держави, забезпечило процвітання її міст, у першу чергу Києва й Галича. Навернення до мудрості, плекання своїх звичаїв і віри, розвиток освіти, підтримуваної щедрими меценатами, здатні, як стверджує Євлевич, повернути втрачену могутність, відродити давню славу.
В поемі у непрямій формі висловлено ідею володаря як «філософа на троні». Представник ренесансного гуманізму, Євлевич сприймає довколишню природу як об'єкт естетичної насолоди. Так, виникнення могильовського братства він порівнює з небом, що «пишно світанком зоріє і по квітах росою перли крапель сіє» (таких місць у поемі дуже багато). Ренесансною ознакою твору є також постійна присутність у тому чи іншому контексті персонажів античної міфології.
Твори[ред. | ред. код]
- Лабіринт, або Заплутана дорога, де красна мудрість з повинності своєї панам могилянам і ще декому, в заходах своїх подібному, коротшу і далеко кращу дорогу показує // Пам'ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.
- Те саме // Українська поезія XVII ст. — К., 1988.
- Те саме // Хроніка-2000. — Випуск 37—38. — К., 2000.
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Євлевич Хома Якович |
- Євлевич, Хома // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Крекотень В. І. Євлевич Хома // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 177—178.
- Крекотень В. І. З історії українсько-білоруського літературного співробітництва в першій половині XVII ст. (Поема Хоми Євлевича «Лабіринт») // Українська література XVI—XVII ст. та інші слов'янські літератури. — К., 1984.
- Нічик В. М. Реформаційні й гуманістичні ідеї в братських школах // Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. — К., 1991.
- Стратій Я. Євлевич Хома (Томаш) Якович // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002 [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]