Євпаторійський повіт

Євпаторійський повіт
Центр	Євпаторія
Існувала	1784
Попередники	новоутворення

Євпаторійський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Таврійської губернії. Охоплював західну частину Кримського півострова.

Підпорядкування

• Утворений у 1784 році у складі Таврійської області за указом імператриці Катерини ІІ від 2 (13 лютого) 1784 року.
• З 1796 року — у складі Новоросійської губернії згідно з указом Павла І від 12 грудня 1796 року.
• З 1802 року — у складі відновленної Таврійської губернії.

18 жовтня 1921 року повіт ліквідовано відповідно до нового територіального розмежування з утвореннням Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки у складі РРФСР.

Склад

Станом на 1886 рік налічував 19 сільських громад, 21 поселення у 5 волостях. Населення — 3869 осіб (2023 чоловічої статі та 1846 — жіночої), 572 дворових господарства.

Земля повіту

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	16885	4263
Приватної власності	402048	40661
Казеної власності	14121	2090
Іншої власності	62352	4683
Загалом	495409	51697

Джерела

	Портал «Євпаторія»

• Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск VIII. Санкт-Петербург, 1886. (рос.)