Євпаторія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Євпаторія крим.Kezlev |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
  |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон |  Республіка Крим |
||||
| Район/міськрада | Євпаторійська міськрада | ||||
| Код КОАТУУ | 110900000 | ||||
| Засноване | 497 до н. е. | ||||
| Населення | 117 565 | ||||
| Площа | 65 км² | ||||
| Густота населення | 1 588 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 97400-97490 | ||||
| Телефонний код | +380-6569 | ||||
| Координати | 45°12′ пн. ш.; 33°22′ сх. д. | ||||
| Водойма | Чорне море | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Євпаторія | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 64 км | ||||
| - залізницею | 79 км | ||||
| - автошляхами | 64 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 619 км | ||||
| - залізницею | 900 км | ||||
| - автошляхами | 812 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 97416, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна, 2, 3-23-01 | ||||
| Веб-сторінка | http://evp.crimea.ua | ||||
| Міський голова | Даниленко Андрій Петрович | ||||
Євпато́рія (рос. Евпатория, крим. Kezlev, вірм. Եվպատորիա - Євпато́рія) — місто республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим (Україна).
Зміст |
[ред.] Географічне розташування
Євпаторія розташована на березі Каламітської затоки Чорного моря, в степовій частині Кримського півострова, у 89 км. на північний захід від столиці АРК міста Сімферополя.
Зі сходу та заходу місто оточене озерами-лиманами (Отар-Мойнакським, Ялі-Мойнакським, Сасик-Сиваським).
[ред.] Клімат і природні ресурси
Виняткові природні умови — м'який, помірно-вологий клімат, значна кількість сонячного світла (від 242 до 286 сонячних днів на рік), мілководдя прибережної смуги, унаслідок чого вода влітку прогрівається до 23°С - 26°С.
Наявність рівних піщаних пляжів сприяє розвитку Євпаторії як курорту, зокрема дитячого. Навколишні озера багаті лікувальними грязями.
[ред.] Історія
Історія Євпаторії бере початок з античних часів. У третій четверті VI ст. до н. е. на місці сучасного міста стародавніми греками було засноване поселення Керкинітида, про яке йдеться у творах Геродота і Гекатея. Головними заняттями його жителів були гончарне ремесло, торгівля, а також хліборобство. На початку ІІІ ст. до н. е. Керкинітида увійшла до володінь Херсонеса. У ІІ ст. до н. е. була захоплена скіфами, але незабаром була відвойована херсонеситами, за допомогою військ царя Мітрідата VI Євпатора. Керкинітида проіснувала до IV ст. Поселення на її місці продовжувало існувати і в ранньому Середньовіччі, про що свідчать знахідки амфор і глазурованого посуду. Надалі місто відоме під назвою Гезльов. Із XIV ст. воно знаходиться під владою кримських ханів, є важливим торговим пунктом і водночас невільничим ринком. Після приєднання Криму до Російської імперії місто було перейменоване у Євпаторію на честь Мітрідата VI Євпатора. Під час Кримської війни у вересні 1854 р. тут був висаджений турецько-англо-французький десант. У лютому 1855 р. загін російських воїнів під керівництвом генерала С.Хрульова штурмував Євпаторію, але, зазнавши великих втрат, відступив. Із середини XIX ст. місто розвивається як курорт.
[ред.] Економіка
У Євпаторії немає великих промислових підприємств. Працюють молокозавод, хлібокомбінат, винзавод та інші невеликі підприємства, переважно харчової і переробної промисловості.
Неподалік від міста розташований Національний центр управління і випробування космічних апаратів.
Основу економіки міста складає рекреаційний комплекс, торгівля та будівництво.
[ред.] Рекреаційно-курортна сфера
Євпаторія — значний морський, водо- і грязелікувальний курорт.
Місцеві мінеральні води, особливо хлоридно-натрієві, мають лікувальні властивості. Тут лікують хвороби опорно-рухового апарату, гінекологічні, хвороби шкіри і порушення обміну речовин, верхніх дихальних шляхів і органів дихання, дитячий церебральний параліч, наслідки розладу центральної нервової системи.
У Євпаторії відновлюють здоров'я також ті, хто постраждав від аварії на ЧАЕС.
У місті діють 67 санаторно-курортних установ, серед яких санаторії «Ювілейний», «Сонячний», ім. Т.Г. Шевченка, «Перемоги», грязелічебниця «Майнаки» тощо, а також 6 установ відпочинку і туризму.
Влітку в здравницях Євпаторії можуть розміститися понад 35 тис. людей.
[ред.] Освіта і соціальна сфера
В Євпаторії функціонують 17 шкіл, медичне і педагогічне училища, 3 ПТУ, 3 коледжі.
Вища освіта представлена заочним відділенням університету внутрішніх справ і філіалом заочного відділення Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (Київ).
У місті працює 17 медичних установ, зокрема міська і дитяча лікарні, пологовий будинок, 3 поліклініки.
[ред.] Культура і пам'ятки
Значним осередком культурного життя Євпаторії є театр ім О.С. Пушкіна, побудований на початку ХХ ст..
У фондах краєзнавчого музею зібрано понад 75 тис. експонатів. Тут на 7 гектарах розкопані руїни Керкинітиди, збереглися декілька споруд середньовічного Гезльова: зокрема, мечеть Джума Джамі XVI ст., побудована відомим турецьким архітектором Синаном, турецькі лазні XVIII ст., теккіє дервішів, караїмські кенаси XVIII—XIX ст.ст. та інші цікаві визначні пам'ятки.
На згадку про Кримську війну архітектором А. Бернардацці в 1897 році споруджений Свято-Михайлівський собор. Втановлено також пам'ятник російським воїнам, які загинули при штурмі Євпаторії в 1855 році.
У теперішній час Євпаторія стала осередком культурного відродження кримсько-татарського і караїмського народів.
[ред.] Персоналії
У Євпаторії народились Дуван-Торцов Ісаак Єздрович; жили і працювали А. Ахматова, І. Сельвінській, М. Самокиш.
Також у місті відпочивали А. Міцкевіч, Леся Українка, О. Толстой, В. Маяковський.
На сцені місцевого театру співали Ф. Шаляпін, Л. Лобінов, Н. Обухова.
[ред.] Символіка міста
[ред.] Герб
Щит розділений вертикально уподовж. На правому зеленому полі золота бараняча голова, лівому — червоному — чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші. «Великий» Герб, на відміну від «Малого», оточений золотим окладом і увінчаний срібною баштою.
- Золота бараняча голова — вказує зручність Тарханського кута для розведення овець, а також враховує історичні особливості регіону Євпаторії, в стародавні часи заселеного скіфськими племенами, що використали в своїй символіці так званий «скіфський звіриний стиль».
- Символ барана означає справедливість, волю, чеснотність й оптимізм.
- Чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші — емблема медицини, символізує загальновідомі лікувальні грязі, і характеризує місто Євпаторію як місто-курорт.
- Зелений колір в геральдиці символізує надію, достаток, волю, радість.
- Червоний колір є ознакою великодушності, сміливості, мужності та любові.
- Золото символізує прагнення до розкоші і багатства.
- Срібло — чистоту і невинність, а чернь — упокорювання і законослухяність.
[ред.] Прапор
Прапор міста є прямокутним полотнищем (із співвідношенням сторін 1:1) трьох об'єднаних різноколірних смуг. Верхньої — зеленої; і нижньої — червоної, кожна з яких складає 1/6 частину величини полотнища. У центрі середньої смуги на жовтому фоні зображений герб міста Євпаторії. Держак прапора (довжина — 2,5 метра, діаметр — 5 см) — забарвлено в жовтий колір. Верхівка держака увінчана металевим конусом, круглим наконечником жовтого кольору, який кріпиться (нагвинчують) на базу того ж кольору. Розмір полотнища відповідно до еталону складає 100 х 100 сантиметрів.
[ред.] Печатка
Печатка міста - коло діаметром 50,0 мм. У центрі Печатки в колі діаметром 42,0 мм розміщено зображення міського Герба - в розтягнутому щиті на правому зеленому полі розміщена золота бараняча голова, лівому — червоному — чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші. Можливо використання двобарвного (біло-синього) варіанту печатки. По колу легенда: «ПЕЧАТКА МІСТА ЄВПАТОРІЇ». Як роздільники використані зірочка і двокрапка. При створенні Печатки (форма, розділові знаки легенди) враховані традиції магістратних печаток України.
[ред.] Ресурси Інтернет
|
|||||
|
Міста і смт АР Крим |
||
|---|---|---|
| Міста: | Алупка · Алушта · Армянськ · Бахчисарай · Білогірськ · Джанкой · Євпаторія · Керч · Красноперекопськ · Саки · Сімферополь · Старий Крим · Судак · Феодосія · Щолкіне · Ялта | |
| Смт: | Аграрне · Аерофлотський · Азовське · Багерове · Берегове · Виноградне · Відрадне · Вільне · Восход · Гаспра · Гвардійське · Голуба Затока · Гресівський · Гурзуф · Заозерне · Зуя · Кацівелі · Кіровське · Коктебель · Комсомольське · Кореїз · Красногвардійське · Краснокам'янка · Куйбишеве · Курортне · Курпати · Леніне · Лівадія · Масандра · Миколаївка · Мирний · Молодіжне · Научний · Нижньогірський · Нікіта · Новий Світ · Новоозерне · Новоселівське · Новофедорівка · Октябрське · Орджонікідзе · Ореанда · Паркове · Партеніт · Первомайське · Понизівка · Поштове · Приморський · Роздольне · Санаторне · Сімеїз · Совєтське · Совєтський · Форос · Чорноморське · Щебетовка | |
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Бахчисарайський • Білогірський • Джанкойський • Кіровський • Красногвардійський • Красноперекопський • Ленінський • Нижньогірський • Первомайський • Роздольненський • Сакський • Сімферопольський • Совєтський • Чорноморський | |
| Міста республіканського підпорядкування: | Алушта • Армянськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Судак • Феодосія • Ялта | |
|
|||||||||||
