Єврейська музика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

ה

מוסיקה יהודיה - ביתי, מוסיקה חילונית והדתית של יהודים בתפוצות, וכן את יצירותיהם של מלחינים יהודים שכותבים המבוססים על מוסיקה עממית יהודיה. על פי התנ"ך מקרה לא מיוחד בקרב יהודים לא עושה בלי מוסיקה. בבית המקדש בירושלים הייתה מוסיקה. לויים שחקו instrumentah.Pro המוזיקלי zhaduetsya אותו בתהילים רב. כאשר היהודים נאלץ (מאה שנים מאוחר 1. מחוזה. א ') באופן חלקי לעזוב ארץ ישראל ("ארץ ישראל"), הם לקחו איתם וגם. מסורת מוזיקלית שלהם השפעה החלה סופו של דבר של מוסיקה יהודיה למוסיקה של מדינות שבן יהודים התיישב, מקומי גם השפיע על התפתחות מוסיקה של יהודים. התפתחות זו נקבעה על ידי תנאים הסטוריים של וכמובן מוסיקה חיי יהודים. הוא ספג את ההשפעה של תרבויות רבות מוסיקלי, איראני, ערבי, עמי הקווקז והמדינות נות אירופה.

Приблизно від середньовіччя починается інтенсивне проникнення єврейських тем у християнську музику (напр. твори Г. Шютца, да Палестрини чи О. ді Лассо). У той самий час у традиційній синагогальній музиці з'явлюються твори, написані у європейській манері (С. Россі).

У новий час, коли євреї отримали у багатьох країнах Європи повні громадянські права, у деяких країнах (напр. Німеччина) з'являються композитори, які не були євреями, ала писали музику для синагоги (напр. Ф. Шуберт, Псалм 92). У той самий час і серед єврейських музикантів є автори, що пишуть синагогальну музику у європейському стилі (І. Оффенбах, батько Ж. Оффенбаха, С. Зульцер, Л. Левандовський, С. Наумбург). Окрім того, ще від 16-17 віків відокремлюються так звані "Клезмер" або "Клезморім" (іврит): народні музиканти, що грають на святах, весіллях тощо. Як правило такі ансамблі складаються з З-5 музикантів (скрипка, барабан, цимбали, контрабас). Клезмери грають веселі мелодії, нігуни (классичні наспіви). Ця музика відрізняється багатством мелодійної орнаментики, насичена специфічною ритмікою, що несе в собі відгомін мовних інтонацій усної традиції речитативного виконання уривків з Біблії (так звана юбілляція), повних напруженої, екстатичної емоційності.

Посилання[ред.ред. код]