Єврейський цвинтар

Євре́йський цви́нтар (івр. בית עלמין «бейт альмін» або «бейт кварот») — цвинтар, на якому поховано євреїв у відповідності з єврейською традицією. Земля на цвинтарі вважається святою. Створення цвинтарю є одним із перших пріоритетів для нової єврейської общини.

Єврейський цвинтар на Оливковій горі — одному з історичних пагорбів Єрусалиму, листопад 2008 року

Основна відмінність між християнськими, і єврейськими кладовищами полягає у відмінному трактування могил. Християнське розуміння дозволяє порушувати існуючі поховання після певного часу для виконання нових. Християнське кладовище, яке не використовується протягом тривалого часу, може бути ліквідованим. Згідно з принципами юдаїзму кожен надгробок і цілий цвинтар є недоторканними, до того часу, допоки відомо про його місце знаходження. До винятків належать випадки, коли виконується ексгумація задля перенесення останків на Святу Землю або до родинної могили, для перенесення з неєврейського кладовища або коли цвинтареві загрожують профанація чи підмивання водою.

Історія

Ранні єврейські цвинтарі були розташовані за межами міста. Надгробки як правило, мають написи на івриті. У діаспорі, є традиція ховати ногами в бік Єрусалима.

Найбільші єврейські кладовища в Європі в Будапешті, Лодзі, Празі, Варшаві та Берліні. Під час Другої Світової Війни, єврейські кладовища по всій Європі були зруйновані і осквернені.

На тернах України євреї вперше отримали привілеї, які гарантували їм непорушність і охорону цвинтарів згідно з Калішським статутом (пол. Statut kaliski), виданого Болєславом Благочестивим (пол. Bolesław Pobożny) у 1264 році.

Назви

В івриті для означення єврейського цвинтаря застосовуються такі назви:

• בית עולם бейт олам — «дім світу» або «дім вдячності»
• בית חיים бейт хаїм — «дім життя» (евфемізм)
• בית קברות бейт кварот — «дім гробів»
• בית עלמין бейт альмін — «дім вічності» (вираз запозичений з арамейської мови).

Кіркут (пол. kirkut, kierkow, kierchol, kirchol, від нім. Kirchhof — «ділянка біля храму для поховання померлих») — традиційна назва, якою користувалися в Галичині українці й поляки. Кіркут з усіх сторін оточувався ровами й земляним валом, звідки й походить його інша, характерна для Галичини, назва — окописько, окопище. Євреї Галичини застосовували назви ідишем, які походять від івриту: бейсойлем, бейсакворес.

Окописько в місті Турка

Див. також

• Єврейські кладовища у Львові

Посилання

• База даних про всі єврейські цвинтарі у Східній Європі
• Єврейські цвинтарі в Польщі
• Сатанівський єврейський цвинтар
• Єврейські кладовища у Львові
• Лук'янівський єврейський цвинтар
• Відкрився центр з реставрації єврейських кладовищ
• Давній єврейський кіркут у Львові
• Давній єврейський кіркут
• Новий єврейський кіркут
• Кіркут (єврейський цвинтар), Старий Самбір
• Турка–центр бойківського краю чи довоєнна столиця іудеїв?

Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.