Єврейський цвинтар
Єврейський цвинтар (івр. בית עלמין «бейт альмін» або «бейт кварот») — цвинтар, на якому поховано євреїв у відповідності з єврейською традицією. Земля на цвинтарі вважається святою. Створення цвинтарю є одним із перших пріоритетів для нової єврейської общини.
Основна відмінність між християнськими, і єврейськими кладовищами полягає у відмінному трактування могил. Християнське розуміння дозволяє порушувати існуючі поховання після певного часу для виконання нових. Християнське кладовище, яке не використовується протягом тривалого часу, може бути ліквідованим. Згідно з принципами іудаїзму кожен надгробок і цілий цвинтар є недоторканними, до того часу, допоки відомо про його місце знаходження. До винятків належать випадки, коли виконується ексгумація задля перенесення останків на Святу Землю або до родинної могили, для перенесення з неєврейського кладовища або коли цвинтареві загрожують профанація чи підмивання водою.
Зміст |
[ред.] Історія
Ранні єврейські цвинтарі були розташовані за межами міста. Надгробки як правило, мають написи на івриті. У діаспорі, є традиція ховати ногами в бік Єрусалима.
Найбільші єврейські кладовища в Європі в Будапешті, Лодзі, Празі, Варшаві та Берліні. Під час Другої Світової Війни, єврейські кладовища по всій Європі були зруйновані і осквернені.
На тернах України євреї вперше отримали привілеї, які гарантували їм непорушність і охорону цвинтарів у 1264 році, завдяки Калішському статуту (пол. Statut kaliski), виданого Болєславом Благочестивим (пол. Bolesław Pobożny).
[ред.] Назви
На івриті для означення єврейського цвинтаря застосовуються такі назви:
- בית עולם бейт олам — «дім світу» або «дім вдячності»
- בית חיים бейт хаїм — «дім життя» (евфемізм)
- בית קברות бейт кварот — «дім гробів»
- בית עלמין бейт альмін — «дім вічності» (вираз запозичений з арамейської мови).
Кіркут (пол. kirkut, kierkow, kierchol, kirchol, від нім. Kirchhof — «ділянка біля храму для поховання померлих») — традиційна назва, якою користувалися в Галичині українці й поляки. Кіркут з усіх сторін оточувався ровами й земляним валом, звідки й походить його інша, характерна для Галичини, назва — окописько, окопище. Євреї Галичини застосовували назви на ідиш які походять від івриту бейсойлем, бейсакворес.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- База даних про всі єврейські цвинтарі у Східній Європі
- Єврейські цвинтарі в Польщі
- Сатанівський єврейський цвинтар
- Єврейські кладовища у Львові
- Лук'янівський єврейський цвинтар
- Відкрився центр з реставрації єврейських кладовищ
- Давній єврейський кіркут у Львові
- Давній єврейський кіркут
- Новий єврейський кіркут
- Кіркут (єврейський цвинтар), Старий Самбір
- Турка–центр бойківського краю чи довоєнна столиця іудеїв?
