Європейський комітет зі стандартизації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Європейський комітет зі стандартизації
(фр. Comité Européen de Normalisation, CEN)
Члени 33 країни
Заснована 1961
Офіційна/і мова/и англійська, французька та німецька
Штаб-квартира Бельгія Бельгія, Брюссель
Поточний голова Friedrich Smaxwil (президент)
Веб-сайт http://www.cen.eu//
   члени
   асоційовані члени
   партнери

Європе́йський коміте́т зі стандартиза́ції (фр. Comité Européen de Normalisation, CEN) — міжнародна неприбуткова організація, основною метою якої є сприяння розвитку торгівлі товарами та послугами через розробку та запровадження європейських стандартів (євронорм, EN).

Поруч з цим CEN сприяє спільному застосуванню в країнах-членах міжнародних стандартів ISO та IEC. На цьому базується один з найважливіших принципів роботи CEN — обов'язкове використання міжнародних стандартів ISO, як основи для розробки євронорм або доповнення тих результатів, які вже досягнуті в ISO. Наприклад, так були затверджені європейські стандарти серії 29000, що по суті є стандартами ISO серії 9000, і які були прийняті так званим «методом обкладинки».

Загальна інформація[ред.ред. код]

Європейський комітет зі стандартизації (до 1970 р. — Європейський комітет з координації стандартів) було засновано в 1961 р. на засіданні представників Європейської економічної спільноти (ЄЕС) та Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA). Датою офіційного створення організації у сучасному вигляді вказується 30 жовтня 1975 року. CEN є офіційно визнаним органом зі стандартизації у Європейському Союзі (ЄС); іншими офіційними органами зі стандартизації є Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) та Європейський інститут телекомунікаційних стандартів (ETSI)[1][2].

Члени[ред.ред. код]

Станом на 2012 рік членами CEN є усі члени ЄС: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Данія, Естонія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швеція; три члени EFTA: Ісландія, Норвегія, Швейцарія та дві інших країни: Хорватія, Туреччина.[3]

Асоційованими членами є Албанія, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Боснія і Герцоговина, Єгипт, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Македонія, Молдова, Чорногорія, Марокко, Сербія, Туніс та Україна.[4]

Партнерами є Австралія, Монголія.[5]

Структура та організація роботи[ред.ред. код]

Найвищий орган CEN — Генеральна асамблея, в яку входять представники національних організацій з стандартизації, державні органи країн-членів CEN, а також EEC i EFTA. Генеральна асамблея вибирає Адміністративну раду, яка серед інших має такі основні функції:

  • встановлює правила і способи застосування національних стандартів і міжнародних стандартів при розробці євронорм;
  • визначає можливість прямого використання національного стандарту або міжнародного нормативного документу як європейського стандарту;
  • координує роботи з національної стандартизації в межах регіону.

Політика в галузі стандартизації визначається в CEN колегією директорів — представників національних організацій і затверджується Генеральною асамблеєю. Технічна робота з стандартизації в організації виконується технічними комітетами, діяльність яких координує Технічне бюро.

Європейські стандарти та стандарти Європейського комітету зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) повинні обов'язково застосовуватися на національному рівні в країнах-членах CEN. Відповідно євронорма має статус національного стандарту й виключає застосування будь-якого іншого стандарту, що суперечить їй.

Прийнятий CEN європейський стандарт видається в двох варіантах: як євронорма і як національний стандарт в країнах-членах CEN. В другому випадку стандарт може містити додатки для рекомендацій і пояснень, які сприяють його розумінню і застосуванню. Крім європейських стандартів, CEN також розглядає й приймає документи з гармонізації (HD), попередні (тимчасові) стандарти (ENV) та звіти CEN/CENELEC. Ці документи спрямовані на ліквідацію технічних бар'єрів в торгівлі, на прискорення впровадження прогресивних технічних вимог у виробництво нових товарів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Council Directive 83/189/EEC of 28 March 1983 laying down a procedure for the provision of information in the field of technical standards and regulations. Official Journal of the European Communities. April 26, 1983. This directive only recognises CEN and CENELEC as European standards institutions. Процитовано 2009-04-27.
  2. See Annex 1 of Directive 98/34/EC of the European Parliament and of the Council of 22 June 1998 laying down a procedure. Official Journal of the European Communities. July 21, 1998. Процитовано 2009-04-27.
  3. «CEN members». Cen.eu. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2012-08-27. 
  4. «CEN affiliates». Cen.eu. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2012-08-27. 
  5. «CEN partner standardization bodies». Cen.eu. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2012-08-27.