Прокопчиць Євстахій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Євстахій Прокопчиць)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прокопчиць.
Прокопчиць Євстахій
Народився 1806(1806)
Помер 2 жовтня 1856(1856-10-02)
Тернопіль
Поховання Монастирський цвинтар
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперія
Діяльність вчений-філолог, громадсько-політичний діяч і педагог
Відомий завдяки перший директор Тернопільської цісарсько-королівської вищої класичної гімназії
Alma mater Львівський університет
Посада Посол до Австрійського райхстагуd

Євста́хій Проко́пчиць (Прокопчич; псевдонім Колосович та інші; 1806 — 1[1] або 2 жовтня[2] 1856, Тернопіль) — український вчений-філолог, громадсько-політичний діяч і педагог. Перший директор Тернопільської вищої класичної гімназії[3][a].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1806 року. Закінчив богословський факультет Львівського університету[1] (за іншими даними — греко-католицьку духовну семінарію у Львові[2]).

У 1837 р. — викладач гімназії в Бохні, з 1838 р. — учитель Станиславівської цісарсько-королівської,[1] у 1849 — Львівської академічної (української), у 1850—1856 — Тернопільської вищої гімназій (тоді німецькомовної). Займався дослідженнями в ділянці класичної філології, зокрема вивчав вплив грецької мови на українську. Автор публікацій з цих питань у галицькій періодичній пресі.

У 1848—1849 — співзасновник і голова Станиславівської Руської Ради, посол до австрійського Райхстагу у Відні.

У 1849—1850 — заступник голови Головної Руської Ради, в якій представляв демократичне крило, що прагнуло «йти своїми симпатіями назустріч народній масі та бути речником її потреб» (Іван Франко). Домагався поділу Галичини на дві національні провінції: українську і польську, активізації діяльності місцевих руських рад, запровадження викладення українською мовою в школах Галичини, заснування кафедри української мови й літератури у Львівському університеті, створення української національної гвардії. Автор статей на політичну й історичну тематику в газетах Відня і Праги, вірша «До люду руського», в якому закликав галичан до діла — «будувати руський дім».

Видав німецькою мовою книгу «Руське питання в Галичині» А. Домбчанського (під псевдонімом Й. Колосович), в якій на великому документальному матеріалі спростував польсько-шляхетські фальсифікації історії України й спроби заперечення права галицьких українців на самостійний національний розвиток (1849, друге, виправлене і доповнене видання — 1850).

Сім'я: дружина — Юстина Левицька, принаймні 1 син[1].

Помер 2[2] (1 жовтня[1]) 1856 року в Тернополі[2]. Був похований на монастирському цвинтарі біля Церкви Успення в Тернополі[4], який зруйнувала більшовицька влада разом з храмом.

Зауваги[ред. | ред. код]

  1. ↑ Також її називають Першою Тернопільською, чи Тернопільською державною.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Kurzbiografie Prokopczyc (Prokopczyk, Prokopčyc), Eustach
  2. ↑ а б в г Пиндус Б. Прокопчиць Євстахій… — С. 145.
  3. ↑ Окаринський В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIII до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 309. — ISBN 978-966-457-228-3.
  4. ↑ Бойцун Л. Монастирська церква (Успення Пречистої Діви Марії) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 558. — ISBN 966-528-199-2.

Джерела[ред. | ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прокопчиць_Євстахій&oldid=34388610