Євсузька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Євсузька волость | ||||
| Центр | Євсуг | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 30 807 (1885) | |||
| Населення | 6030 осіб (1885) | |||
| Густота | 17.9 осіб / км² | |||
Євсузька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Євсуг.
Станом на 1885 рік складалася з 3 поселень, 3 сільських громад. Населення — 6030 осіб (2992 чоловічої статі та 3038 — жіночої), 881 дворове господарство[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 20575 | 9402 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | 10000 | — |
| Іншої власності | 232 | 18 |
| Загалом | 30807 | 9420 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Євсуг — колишня державна слобода при річці Євсуг за 30 верст від повітового міста, 3977 осіб, 628 дворових господарств, православна церква, школа, поштова станція, 2 постоялих двори, 5 лавок, щорічний ярмарок 1 березня. За 7 верст — православна церква, каплиця, школа, базари, консервний завод.
- Шпотине — колишнє державне село, 969 осіб, 193 дворових господарства, православна церква, школа.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
Старшиною волості був Захар Андрійович Лимарь, волосним писарем — Павло Андрійович Грибенник, головою волосного суду — Никифор Павлович Корсун.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
