Єгипетський календар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Календар єгиптян з поховання Сененмут.
Календарі
Тип
календаря

Сонячний, Місячний, Місячно-сонячний


Юґа Калі Юґа Манвантара Кальпа Anno Diocletiani Астрологічна ера Хронологія

Високосний рік Наша ера Anno Domini Епагомен Епоха Рік

Види календарів
Армеліна · ·Ассирійський· Аттичний · Ацтекський · Бахаї · Бенгальський · Буддійський · Вавілонський · Візантійський · Вірменський ·Вікрам Самват·В'єтнамський · Гільбурда · Голоценський · Григоріанський · Грузинський · Давньогрецький · Ефіопський· Єгипетський · Індійський·Індуїстські · Китайський · Комі · Давньоперсидський · Слов'янський · Сварожий · Єврейський · Сака ера · Інки · Перський· Православний ·Лютеранський ·Місяцелік· Мусульманський · Майя ·Мезоамериканський · Непальський · Новоюліанський · Римський · Радянський · Тамільський · Тайський: МісячнийСонячний · Тибетський · Трисезонний · Туркменський · Універсальний · Французький · Ханаанейський·Чучхе· Старошведський · Unix· Юліанський · Яванський· Японський·

Єгипетський календаркалендар, що найдовше використовувало людство, був у вжитку чотири тисячоліття у Давньому Єгипті.

За дослідженнями єгиптолога Брістеда (англ. J. H. Breasted), найбільш рання дата використання місячного єгипетського календаря відноситься до 4236 року до н. е. Цей архаїчний календар довго зберігався паралельно з пізнішим сонячним і використовувався в релігійних цілях. Сонячний календар єгиптяни почали використовувати, можливо, з епохи правління династії гіксосів 17001500 роки до н. е.

Сіріус[ред.ред. код]

Життя Єгипту було засноване на землеробстві в нижній течії Нілу і прив'язане до його сезонних циклів. Річний цикл розбивався на три періоди:

  • повінь,
  • сезон посіву,
  • обміління (сезон збору врожаю).

Єгиптяни виявили, що за геліактичним сходом зірки Сіріус, через декілька днів розпочинається щорічний розлив ріки. Єгиптяни вважали, що розлив Нілу викликаний саме появою Сіріуса на небі. Цікаво відзначити, що Сіріус, потрійна і яскрава зірка тропічного неба, у Стародавньому Єгипті мала два імені: Сотіс («промениста») і Анубіс («собача»). Остання назва перейшла згодом до стародавніх римлян, які називали її лат. Stella canicula або просто Canicula. Дні в серпні, коли з'являвся Сіріус, були найспекотнішими і тому в сенаті оголошували перерву — «канікули» (дослівно — собачі дні).

Створення першого календаря приписують архітектору Імхотепу, який спроектував східчату піраміду для фараона третьої династії Джосера. Приблизно через 2000 років його шанувати як покровителя архітектури і медицини.

Поділ року[ред.ред. код]

Рік тривав 365 днів і складався з 12 місяців по 30 днів кожний. Місяці були згруповані по чотири, утворюючи сезони:

У кінці року були додаткові 5 днів — свята на честь дітей бога землі Геба і його дружини Нут: Осіріса, Гора, Сета, Ісіди і Нефтіди. За легендою, бог сонця — Ра розізлився на богиню неба — Нут, і зробив так, щоб вона не змогла народити ні в один з 360 днів у році. Тоді Тот, бог мудрості, згледівся на Нут і, щоб допомогти їй, запропонував богу-Місяцю зіграти в гру — Синод. Тот виграв 5 днів у які Нут народила своїх 5 дітей. На їх честь відбувались святкування, театральні виступи, які були присвячені цій події. А в останній день фараон кидав папірус до Нілу з наказом про розлив.

Єгиптяни не додавали високосних днів, тому за період у 1460 років новий рік проходив всі сезони. Це так званий цикл Сотіса (або Великий рік Сотіса). Для єгиптян це виглядало ніби схід Сіріуса зміщувався за календарем на день кожні 4 роки. Повернення зірки до первинної дати відзначалося святом на честь Вічності.

Згіно папірусу Еберса, згодом жерці видали указ «про необхідність перевести в календар відповідно до справжнього». Цей указ приписував раз на 4 роки додавати по одному дню до року, що складався з 360 днів, а згодом було наказано добавити ще 5 днів.

Канопський декрет[ред.ред. код]

7 березня 238 року до н. е. елліністичний фараон Птолемей III Евергет спробував реформувати єгипетський календар. Про це свідчить «Канопський декрет» (англ. The Canopus decree) — моноліт c білінгвістичним написом на грецькій і єгипетському мовах про введення нового календаря. Щоб усунути постійне зрушення дат, Птолемей вперше ввів поняття високосного року. У високосний день наказувалось вшановувати богів-покровителів сімейства Птолемеїв. Проте це нововведення не прижилося. Тільки після перемоги Октавіана Августа над Антонієм і Клеопатрою і остаточного приєднання Єгипту до Риму (приблизно з 26 року до н. е.), почав запроваджуватися новий календар, подібний до юліанського. Старий календар використовувався паралельно ще протягом кількох століть.

Пізній єгипетський календар дуже схожий на юліанський за винятком того, що додатковий день припадає на 29 серпня за юліанським стилем (тобто на кінець єгипетського року). Початок року за єгипетським календарем — це перший день місяця тота, що відповідає 29 серпня. Тривалість року в обох календарних системах однакова — 365,25 діб.

Хронологія[ред.ред. код]

Єгиптяни не мали постійного відліку ери. Вони вели рахунок років від часу вступу на престол чергового фараона. Але початок року за всіма цими ерами незмінно починався з 1 числа місяця тота (29 серпня) року, що передував вступу на престол нового фараона. Дні місяця і самі місяці позначалися номерами. Дата записувалася приблизно так: Рік 1, місяць 2 сезону розливу, день 5 правління фараона такого-то. Щоправда, проголошення імені фараона було заборонене.

Література[ред.ред. код]

  • (рос.) Демидов В. Е. Время, хранимое как драгоценность. — М.: Знание, 1977.

Посилання[ред.ред. код]


Pharao.png Це незавершена стаття про Стародавній Єгипет.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.