Єдиноріг (сузір'я)

Єдиноріг
Латинська назва	Monoceros
Род. відмінок	Monocerotis
Скорочення	Mon
Пряме піднесення	7h 09m
межі	від 5h 50m до 8h 05m
Схилення	5,74° '
межі	від -11° ' до 12° '
Площа	1482 кв.град. (35)
Зірки	0 яскравіше 3m
	33 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зірка	Альфа Єдинорога 3,94m
Метеорні потоки	Моноцеротіди, Альфа-Моноцеротіди
Суміжні сузір’я	Великий Пес; Малий Пес; Близнята; Гідра; Заєць; Оріон; Корма;
	Спостерігається у широтах між +79° i −78°; Ввечері найкраще спостерігати протягом лютого.; Вечірня (21:00) кульмінація
	Існує з 1612, запропоноване Планціусом

Єдинорі́г (лат. Monoceros) — екваторіальне сузір'я. Містить 146 зірок, видимих неозброєним оком. Розташоване на небі всередині зимового трикутника, утвореного зорями Сіріус, Проціон і Бетельгейзе. Спостерігається по всій території України.

Сузір'я Єдиноріг із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованого у Лондоні, бл. 1825. Вище знаходиться Малий Пес, знизу — Типографічний Верстат (застаріле)

Історія [ред.]

Нове сузір'я. Перше точне визначення сузір'я Єдинорога зробив голландський астроном Петер Планціус, помістивши його на своєму небесному глобусі 1612 року. Згодом Якоб Барч помістив його у свій зоряний каталог під назвою Unicornus. Латинську назву Monoceros пізніше запропонував Ян Гевелій.

Є версії про давніше походження сузір'я. Праця з астрології, видана в 1564 році у Франкфурті описує «другого коня між Близнятами і Крабом, який має багато зірок, але не дуже яскравий». Цей опис, однак, не вказуэ точного місця розташування сузір'я і стосується коня, а не єдинорога.

Зорі та інші цікаві об'єкти [ред.]

Сузір'я не містить дуже яскравих зірок, найяскравіша зоря α — 3,94 ^m.

Зоря Бета Єдинорога — вражаюча потрійна система. Її першовідкривач Фрідріх Вільгельм Гершель охарактеризував її як «одне з найгарніших видовищ на небі».

Ще деякі варті уваги зорі у сузір'ї: V838 Єдинорога — зоря, яка перенесла великий вибух у 2002 році, Зоря Пласкетта — одна з наймасивніших подвійних зір, загальною масою приблизно у 100 Сонць.

Об'єкти далекого космосу:

розсіяне скупчення — М50;

емісійна туманність Розетка;

розсіяне скупчення Сніжинки з туманністю Конус.