Єдлічка Алоїз Венцеславович

Алоїз Венцеславович Єдлічка (1821—1894) — український композитор, фольклорист, педагог, піаніст та хоровий диригент. Чех за походженням.

У 1842, після закінчення Празької консерваторії, прибув до України.

1845 працював учителем музики у маєтку магнатів Родзянків на Полтавщині.

1848 Єдлічка викладав гру на фортепіано в Полтавському інституті шляхетних дівчат.

Основою творчої діяльності було збирання і обробка українських народних пісень. Підсумком величезної роботи композитора у цьому напрямі вважається збірка «100 малоросійських народних пісень» (у 2-х частинах), що містить багато цінних зразків української народно-пісенної творчості. Попурі «Квітоньки України» на теми улюблених українських пісень являє спробу автора представити українську народно-пісенну творчість в фортепіанному викладі. Мабуть, не випадково А. Єдлічка саме так назвав свій твір, адже, як зазначав відомий музикознавець М. Гордійчук, «пісні народні… — це квітки». А. Єдлічка є автором фантазії «Спогад про Полтаву», зробив редакцію музики до «Наталки Полтавки» І. Котляревського.

Помер у Полтаві.