Єжи Гофман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єжи Гофман
Зірка Єжи Гофмана на Алеї зірок у Лодзі

Єжи Гофман (Jerzy Hoffman, * 15 березня 1932, Краків) — польський кінорежисер і сценарист, почесний громадянин Бидгоща.

Біографія[ред.ред. код]

Походить з родини лікарів єврейського походження[1]. Предки його матері — рабини — прийшли з Іспанії до Польщі в XVI столітті, рятуючись від інквізиції [2].

Дитинство провів в Горлицях.

У віці 8 років (1940) був вивезений разом із родиною в Новосибірську область Росії, де вони жили в таборі «спецпереселенців» і працювали на заготівлі лісу. Там померли дід, бабуся, сестра бабусі та дядько Єжи Гофмана. Після нападу Німеччини на СРСР і відновлення дипломатичних відносин Москви з польським еміграційним урядом родина Гофманів була амністована. 1943 року батько Є.Гофмана пішов воювати з німцями, а після закінчення війни надіслав родині виклик до Польщі. У липні 1945 р. Єжи Гофман уже був у Варшаві [3].

У 2-й половині 1940-х років переселився до Бидгоща.

1955 — закінчив режисерський факультет ВДІК (Москва).

1954 — почав знімати документальні фільми.

1962 — почав знімати художні фільми. Найбільше відомий як екранізатор історичних романів Генрика Сенкевича, режисер мелодрам «Знахар» і «Прокажена».

1968 — час зйомок фільму «Пан Володиєвський» збігся з загостренням у Польщі юдофобських настроїв, і на Гофмана чинився відповідний тиск. Уникнути його режисеру вдалося лише погрозою емігрувати на батьківщину дружини, громадянки СРСР [2].

1980 — став керівником кінематографічної групи «Зодіак».

1983 — обраний до складу Національної ради Товариства польсько-радянської дружби.

19861989 — був членом Всепольского Ґрюнвальдського комітету — організації, створеної тодішньою владою для «пропаганди традицій польської зброї та зміцнення пам'яті про битву під Ґрюнвальдом».

2008 — створив документальний фільм «Україна. Становлення нації».

2011 — у пресі з'явились повідомлення про переговори, які нібито велися з Єжи Гофманом щодо екранізації роману Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон»[4]

Вересень 2011 — вийшов фільм Єжи Гофмана «Варшавська битва. 1920». Це перший польський історичний фільм, знятий за технологією 3D, один із найдорожчих в історії польського кіно [5].

Протягом своєї мистецької праці був удостоєний багатьма світовими нагородами і відзнаками. Має почесний титул «Заслуженого діяча національної культури».

Сім'я[ред.ред. код]

Перша дружина - вірменка Марлен, однокурсниця по ВДІКу (розлучилися після 3 років спільного життя) [6]. За твердженням кінорежисера, їхня дочка, Йона Гофман, була серед групи винахідників першого персонального комп'ютера [3].

Друга дружина - колишня киянка Валентина Трахтенберг, дочка оперної співачки й аптекаря, сестра відомого київського токсиколога, академіка Ісака Трахтенберга [2] [7]. На момент знайомства з Гофманом Валентина була одружена з варшавським інженером, випускником київського вишу. З Гофманом прожила у шлюбі 33 роки, померла від раку 1999 року, під час зйомок фільму "Вогнем і мечем" [6].

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

Сценарист[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]