Єлагін Іван Олександрович

Єлагін Іван Олександрович (4 червня 1934, с. Сукманівка Жердевського району Тамбовської області, нині РФ) — український журналіст. Заслужений журналіст Ук­раїни (1996). Чл. НСЖУ (1963). Ме­даль «За трудову доблесть» (1971).

Відзнака НСЖУ «Золоте перо» (1983). 1958—1966 — заступник редактора Лановецької, 1966—1983 — редактор Бучацької районних газет; 1983­-1998 — оглядач обласної газети «Вільне життя»; 1998—2000 — головний редактра газети «Тернопіль вечірній».

Від травня 2003 — виконавчий секретар обласної організації НСЖУ. Працює як нарисовець та в інших жанрах публіцистики.

Друкується в обласних та всеукраїнських часописах. Співавтор збірника нарисів «З манівців на світлу дорогу» (1984), «Про себе, про друзів, про час» (1999), «Таємниця неопа­лимої купини» (2004) та ін. книг.

Література

• В. Старовойт. Єлагін Іван Олександрович // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.